Постанова № 61654657, 28.09.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4775/16-к

Провадження № 1-кс/362/566/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді - Лебідь-Гавенко Г.М.,

при секретарі - Даниленко А.В.,

за участю прокурора - Черниш Я.О.,

слідчого - Сокура Ю.П.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши клопотання слідчого СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, погоджене з прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинскої місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській областілейтенант поліції ОСОБА_2, за погодженням із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинскої місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 307 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин у великих розмірах, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах (час, місце та спосіб) незаконно зберігав у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці психотропну речовину метамфетамін.

15.09.2016 року, близько 21 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, при проведенні контролю за вчиненням злочину в формі оперативної закупівлі працівниками Васильківського ВП ГУНП в Київській області спільно з працівниками Фастівського МРВ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області у раніше обумовленому місці поряд з Фастівською ЦРЛ за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Л. Толстого, 17 задокументовано факт незаконного збуту ОСОБА_4 в борг психотропну речовину метамфетамін, яка знаходилась замотана в прозорий поліетиленовий пакет та рукавицю.

Згідно висновку експерта № 337/5 від 23.09.2016 надана на дослідження порошкоподібна речовина містить в своєму складі метамфетамін.

Маса метамфетаміну, що міститься в порошкоподібній речовині становить 2,471 г. 26.09.2016 року близько 20 год. 50 хв. при передачі коштів за збутий ним 15.09.2016 року психотропний засіб ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 10000 грн.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 вересня 2016 року за № 12016110140002267 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: в незаконному зберіганні з метою збуту, а також незаконному збутові психотропних речовин у великих розмірах, про що йому повідомлено про підозру.

Вина ОСОБА_4 підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_5, висновком судово-хімічної експертизи № 337/5 від 23.09.2016 р., протоколом затримання ОСОБА_4 протоколом допитом свідка ОСОБА_6, протоколом обшуку від 27.09.2016 року.

В обґрунтування ризиків передбачених ст. 177 КПК України та обставин, які підтверджують їх наявність, слідчий зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна а тому перебуваючи на волі може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, він громадянин іншої держави і в будь який момент може покинути територію України, не має постійного місця проживання, офіційно не одружений, а тому перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення повязані з незаконним обігом наркотичних речовин, оскільки він підозрюється у незаконному зберіганні з метою збуту а також у незаконному збуті наркотичних засобів.

В обґрунтування неможливості застосування більш мяких запобіжних заходів слідчий вказує, що застосування застави щодоОСОБА_4, не є можливим, оскільки перебуваючи на волі він може вчиняти інше кримінальне правопорушення.

В свою чергу, застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_4 не є можливим, оскільки останній може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідство вважає неможливим застосування особистого зобовязання та особистої поруки щодо ОСОБА_4, оскільки перебуваючи на волі, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді тільки позбавлення волі на строк до десяти років, перебуваючи на волі може вчиняти нові злочини повязані з незаконним обігом наркотичних речовин, оскільки останній не працює та не має жодних легальних прибутків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, у слідства виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

26 вересня 2016 року ОСОБА_4 затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України (а.с.9-12)

27 вересня 2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а.с.13-15).

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Слідчий підтримав заявлене ним клопотання, вказуючи на те, що, обрання даного виду запобіжного заходу заявлено з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджання вчиненню останнім інших кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваний може покинути своє місце проживання щоб уникнути покарання.

Захисник ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати більш мякий запобіжний захід, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК не доведені.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав, проте просив застосувати до нього більш мякий запобіжний захід.

Заслухавши слідчого, прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12016110140002267, клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, що врученні останньому 28.09.2016 року о 10 год. 30 хв., та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, приходить до наступного висновку.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує також наявність та доведеність ризиків, що передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; його вік та стан здоров'я, а саме відсутність тяжких хвороб, інвалідності; та те, що підозрюваний не одружений, офіційно не працює, є громадянином ОСОБА_7 Республіки та вчинив злочин за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Але, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За ч. 4, п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, керуючись ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, що, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, на думку суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Васильківського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, погоджене з прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинскої місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 307 КК України задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваногоОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, литовця, громадянина ОСОБА_7 Республіки, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, з подальшим утриманням у Київському СІЗО № 13 Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області на строк, що не може перевищувати шістдесят днів, а саме до 24.11.2016 року включно.

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесяти) мінімальних заробітних плат, що на момент постановлення ухвали становить 116 000 (сто шістнадцять тисяч ) гривень.

У разі внесення застави, на ОСОБА_4 покласти обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок № 37316026539676, МФО 820172, код банку 26539676 назва банку: Державна Казначейська служба України м. Київ.

Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному, обвинуваченому роз'яснити його обов'язки і наслідки їх невиконання, а саме: у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Строк дії ухвали шістдесят днів , а саме до 24 листопада 2016 року включно.

На ухвалу протягом п'яти діб з дня її ухвалення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Київської області.

Слідчий суддя Г.М.Лебідь-Гавенко