Постанова № 61653811, 29.09.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1389/16-а

29 вересня 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Флоряк Д.В.,

секретаря Буратчук О.В.,

з уч.позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірної відмови здійснити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та районних коефіцієнтів та надбавок і зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, про визнання неправомірної відмови здійснити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі, районних коефіцієнтів та надбавок та зобовязання вчинити певні дії.

Свої вимоги мотивує тим, що він є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському обєднаному Управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, де отримує пенсію за Списком №2 з 22.07.2008 року. При обрахунку стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення, періоди роботи з 1991 року по жовтень 1995 року йому зараховано з розрахунку рік за рік. Хоча згідно чинного законодавства повинен бути зарахований один рік за один рік шість місяців, так як у вказані періоди він працював в районах Крайньої Півночі. На підтвердження такого права ним було надано всі необхідні документи, в тому числі і копію трудової книжки, довідки, що уточнюють особливий характер роботи чи умов праці необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі. Однак Надвірнянське обєднане управління Пенсійного фонду України відмовило йому у перерахунку пенсії з врахуванням пільгового стажу у зв'язку із відсутністю відомостей про укладання строкових трудових договорів по роботі у районах Крайньої Півночі. Окрім того, відповідач при призначенні йому пенсії заробітну плату врахував з обмеженням коефіцієнту та без північної надбавки та не взяв до уваги його бажання взяти для обчислення йому пенсії заробітну плату, яку він отримував в ВАТ «Алданзолото» за період з 1991 року по 1995 рік. Роботу у вказаному відкритому акціонерному товаристві він виконував на території Алданського району Республіки Саха (Якутія), яка відноситься до районів Крайньої Півночі, і тут отримував заробітну плату з урахуванням з районного коефіцієнту та північної надбавки, про що вказано у довідці про його заробітну плату. Весь стаж роботи на вищевказаному підприємстві підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та запис про місцезнаходження підприємств, на яких він виконував роботи. Але при розрахунку йому пенсії відповідачем було взято до уваги представлені ним довідки про заробітну плату без вищевказаних доплат та обмежено заробітну плату коефіцієнтом 5,6, хоча страхові внески сплачувалися до Пенсійного фонду з всієї заробітної плати, яку він отримував. Вважає дії відповідача незаконними, оскільки ним були надані відповідні документи трудову книжку, довідки, що уточнюють особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі, чим виконав всі умови для призначення пільгової пенсії відповідно до діючого законодавства. Будучи впевненим в правильності нарахування йому пенсії відповідачем, він про порушення своїх прав дізнався тільки у червні 2016 року із листа УПФ №117/Р-15 від 30.06.2016 року, тому строк для звернення до суду за захистом свої прав ним не пропущено.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, зазначених в позовній заяві та просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку йому пенсії та зобовязати відповідача зарахувати до загального та пільгового страхового стажу при розрахунку пільгової пенсії час праці у районах Крайньої Півночі за період роботи з 05.03.1991 року по 28.02.1993 року, з 11.03.1993 року по 22.08.1994 року, з 24.08.1994 року по 23.02.1995 року та з 24.02.1995 року по 31.10.1995 року, зарахувавши один рік роботи в даних районах за один рік і шість місяців; зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплачених йому сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати, яку він отримував в с/а «Лебединий» ВАТ «Алданзолото» за період з 11 березня 1993 року по 31 серпня 1993 року та з 01 листопада 1993 року по 31 березня 1994 року згідно довідки № 16/-2604-з від 27.09.2010 року, виданої ВАТ «Алданзолото» та період з 01 лютого 1995 року по 31 жовтня 1995 року згідно довідки № 16/-2 60.1-з від 27.09.2010 року, виданої ВАТ «Алданзолото»; зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував у ВАТ «Алданзолото» з 05.03.1991 року по 30.09.1991 року з районним коефіцієнтом в розмірі 1,4 та північною надбавкою в розмірі 70%; та за період з 01.10.1991 року по 31.10.1995 року з районним коефіцієнтом в розмірі 1,7 та північною надбавкою в розмірі 80% на підставі архівної довідки № 604 від 27.09.2010 року; зобовязати відповідача зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період з 05.03.1991 року по 31.10.1991 рік та за період з 01.02.1992 року по 31.10.1995 року при обчисленні йому пенсії та здійснити перерахунок йому пенсії з врахуванням повного заробітку, починаючи з 30.12.2015 року, та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечила проти позову, мотивуючи тим, що Законом України Про внесення змін до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхуванняпільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_3 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Питання обчислення стажу роботи на Крайній Півночі було врегульовано п. 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 340. Робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується до стажу в полуторному розмірі при умові укладення строкового трудового договору, встановлені ст. 5 Указу від 10 лютого 1960 року. В матеріалах справи відсутній трудові строкові договора. Позивачу була призначена пільгова пенсія з урахуванням його роботи в районі Крайньої Півночі, але без пільгового обчислення стажу роботи за зазначений період часу. Окрім того, порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії регулюється ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає врахування для обчислення пенсії не лише заробітної плати, а й іншого доходу за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 року. При цьому законодавець встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримала після 01.07.2000 року протягом всього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень. Відповідно до п.п.1.2 ст.41 даного Закону до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких були фактично обчислені та сплачені страхові внески до ПФУ в межах встановленої законодавством максимальної їх величини, з якої сплачуються страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, в межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір) у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.Стосовно зарахування заробітної плати з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки на період роботи у Російській Федерації, то відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» періоди роботи до 01.01.1992 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі зараховуються до заробітної плати при обчисленні пенсії північна надбавка та районний коефіцієнт. Після 01.01.1992 року підстав для такого врахування немає. Просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.71 КАС України і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення позовних вимог та зясувавши фактичні обставини справи, перевіривши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, де з 22.07.2008 року отримує пенсію, яка призначена йому як працівнику Крайньої Півночі відповідно до Тимчасової угоди укладеної 15 січня 1993 року між урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.

У період з 05.03.1991 року по 28.02.1993 року він працював на постійній основі на посаді майстра буропідривних робіт в артілі «Прогрес» АТ «Алданзолото» (наказ від 04.03.1991р.). 28.02.1993р. на підставі наказу №286 звільнений з роботи у звязку із переведенням у с/артіль «Лебединий» АТ «Алданзолото».

У період з 11.03.1993 року по 22.08.1994 року позивач працював на постійній основі майстром підривних робіт в с/артілі «Лебединий» АТ «Алданзолото» (наказ № 84 від 11.03.1993р.). 22.08.1994р. на підставі наказу №351 звільнений з роботи у звязку із переведенням у с/артіль «Прогрес» АТ «Алданзолото», де працював з 24.08.1994 року по 23.02.1995 року.

З 24.02.1995 року по 31.10.1995 року позивач працював на постійній основі в карєрі «Мощний» АТ «Алданзолото» (наказ №11/л від 01.03.1995р.). 31.10.1995р. на підставі наказу №45/л звільнений з роботи за власним бажанням.

Вказане підприємство ВАТ «Алданзолото» знаходилося на території Алданського району Республіки Саха (Якутія), яка згідно ОСОБА_3 Міністрів СССР від 10.10.1967року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесена до районів Крайньої Півночі.

Весь стаж роботи ОСОБА_1 на вищевказаних підприємствах ВАТ «Алданзолото» у період з 05.03.1991 року по 31.10.1995 року, підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці від 15.09.1969 року з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та записом про місцезнаходження підприємств, на яких він виконував роботи.

Висновок відповідача про те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, суд вважає помилковим з огляду на приписи п.5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування(в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.

При представленні всіх необхідних документів, УПФУ у Надвірнянському р-ні з 22.07.2008 року призначило ОСОБА_1 пенсію по віку як працівнику Крайньої Півночі відповідно до Тимчасової угоди укладеної 15 січня 1993 року між урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.

Однак відповідач при обчисленні страхового стажу не врахував того, що позивач має право на пільгове обчислення стажу за час роботи в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі і відмовив йому у зарахуванні стажу як пільговий, а саме один з половиною рік за один рік роботи у районах Крайньої Півночі. Крім того, при призначенні пенсії відповідач не врахував до його заробітної плати районних коефіцієнтів та північних надбавок, обмежив його заробітну плату коефіцієнтом 5,6.

Про вищевказані обставини позивачу стало відомо з відповіді відповідача від 30.06.2016 року №117/Р-15.

Згідно з п.5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01.01.1991р.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР від 01.08.1945р. «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затв. постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967р.

Відповідно до Указу від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови ОСОБА_3 Міністрів Союзу РСР № 148 від 10.02.1960р. «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_3 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної ОСОБА_3 Союзу РСР від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Указом від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість обєднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

П.п.«д» п.5 вказаного Указу передбачає, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що на позивача, який працював на постійній основі в районах Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені ст.ст.14 Указу від 10 лютого 1960 року, а також додаткові пільги, передбачені ст.5, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі №338/1079/14-а та від 02 грудня 2015 року у справі №338/357/15-а, а в силу вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи наведене, суд вважає, що є підстави для перерахунку пенсії позивача з врахуванням пільгового стажу за періоди його роботи в районах Крайньої Півночі у кратному розмірі за період з 05.03.1991 року по 28.02.1993 року, з 11.03.1993 року по 22.08.1994 року, з 24.08.1994 року по 23.02.1995 року та з 24.02.1995 року по 31.10.1995 року, а тому в цій частині позов підлягає до задоволення.

Стосовно неврахування відповідачем при розрахунку пенсії позивача заробітної плати з період з березня 1993 року по жовтень 1995 року, то суд вважає дії відповідача протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Позивач надав відповідачу довідку № 16/-2-604-з від 27.09.2010 року про розмір його заробітної плати, яку він отримував в с/артілі «Лебединий» ВАТ «Алданзолото» з період з березня 1993 року та серпень 1993 року і з листопада 1993 року по березень 1994 року, а також довідку № 16/-2 60.1-з від 27.09.2010 року про розмір його заробітної плати, яку він отримував з лютого 1995 року по жовтень 2995 року в карєрі «Мощний» ВАТ «Алданзолото».

Згідно із частиною 2 статті 41 зазначеного Закону суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, а за періоди до впровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір). - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Із всіх сум заробітної плати за період роботи позивача в районах Крайньої Півночі яка бралася при призначенні йому пенсії за період роботи сплачувалися внески на соціальне страхування.

Щодо неврахування відповідачем при розрахунку пенсії позивача сум районного коефіцієнту та північної надбавки, то і в даному випадку суд також вважає дії відповідача протиправними.

Позивачем надано відповідачу довідки для розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період його роботи в заробітну плату, яку він отримував в ВАТ «Алданзолото» за період з березня 1991 року по жовтень 1995 року (довідка №604 від 27.09.2010 р.).

Роботу у ВАТ «Алданзолото» позивач виконував на території Республіки Саха (Якутія), яка відноситься до районів Крайньої Півночі, і тут він отримував заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, зокрема до 01.10.1991 року заробітна плата виплачувалася з районним коефіцієнтом 1.41,4 та північною надбавкою в розмірі 70%; а з 01.10.1991 року заробітна плата виплачувалася з районним коефіцієнтом в розмірі 1,7 та північною надбавкою в розмірі 80%.

При розрахунку пенсії відповідачем було взято до уваги представлені довідки про заробітну плату без вищевказаних доплат.

Згідно із ст. 41 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до підпункту "д" пункту 15 Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування, затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися районний коефіцієнт та надбавка.

Згідно із Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972р., Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990 р. особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.

Також, неврахування відповідачем при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992року на отримання, гарантованої міжнародною Угодою, пенсії в більшому розмірі. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною ОСОБА_3 України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Статтею 6 даної Угоди визначено, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Оскільки ОСОБА_1 працював в районах Крайньої Півночі та надав відповідачу довідку про заробітну плату, відповідно на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року і він має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь період роботи у даній місцевості.

Як вже було зазначено, відповідно до ст. 66 Закону України Про пенсійне забезпечення вбачається, що у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.

Зміни до вищевказаної статті були внесені Законом України від 22.05.2003 р., які набули чинності з 10.06.2003р.

Відповідно до вказаних змін та доповнень, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Частинами 1, 2 ст.41 даного Закону визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. (Пункт другий статті 41 доповнено абзацом згідно із Законом N 2343-IV від 13.01.2005).

З даної норми Закону, обчислення пенсії проводиться за правилами та відповідно до законодавства, що діяло раніше, а обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати повинно застосовуватися до перерахунку за період починаючи з 13.01.2005 року.

Окрім того, на час отримання ОСОБА_1 заробітної плати в період з березня 1991 року по жовтень 1995 року таких обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, так як були встановлені лише 13.07.1998 року ОСОБА_3 КМУ №1064 Про встановлення максимальної величини, фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів».

З врахуванням того, що страхові внески сплачувалися до Пенсійного фонду з всієї (повної) заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримував у період його роботи у ВАТ «Алданзолото», то дії відповідача щодо нарахування пенсії із обмеженого заробітку у межах суми, що не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання заробітку, є неправомірними за вказаний період при обчисленні пенсії.

Також, нарахування відповідачем пенсії із обмеженого заробітку у межах суми, що не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання заробітної плати суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року на отримання, гарантованої міжнародною Угодою, пенсії в більшому розмірі. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною ОСОБА_3 України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач дізнався про порушення свого права 30.06.2016 року, а відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на зазначене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з 30.12.2015 року.

Таким чином, суд вважає, що відповідача необхідно зобовязати зарахувати в пільговому обчисленні відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року періоди роботи позивача з 05.03.1991 року по 28.02.1993 року; з 11.03.1993 року по 22.08.1994 року; з 24.08.1994 року по 23.02.1995 року та з 24.02.1995 року по 31.10.1995 року на посаді майстра буровибухових робіт у ВАТ «Алданзолото» м.Алдан, Республіка Саха (Якутія), яке знаходилося в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців; зобовязати врахувати при обчислення пенсії розмір заробітної плати, яку він отримував в с/а «Лебединий» ВАТ «Алданзолото» за період з 11 березня 1993 року по 31 серпня 1993 року та з 01 листопада 1993 року по 31 березня 1994 року згідно довідки № 16/-2604-з від 27.09.2010 року, виданої ВАТ «Алданзолото» та період з 01 лютого 1995 року по 31 жовтня 1995 року згідно довідки № 16/-2 60.1-з від 27.09.2010 року, виданої ВАТ «Алданзолото»; зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплачених позивачу сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував у ВАТ «Алданзолото» з 05.03.1991 року по 30.09.1991 року з районним коефіцієнтом в розмірі 1,4 та північною надбавкою в розмірі 70%; та за період з 01.10.1991 року по 31.10.1995 року з районним коефіцієнтом в розмірі 1,7 та північною надбавкою в розмірі 80% на підставі архівної довідки № 604 від 27.09.2010 року; зобовязати зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати позивача за період з 05.03.1991 року по 31.10.1991 рік та за період з 01.02.1992 року по 31.10.1995 року при обчисленні пенсії та здійснити перерахунок йому пенсії, починаючи з 30.12.2015 року, з врахуванням повного заробітку, а також виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон повязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

На підставі вищенаведеного та ч.2 ст.46, п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.7, 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, керуючись ст. ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 99, 100, 158-163, 167, 186, 187, 254 КАС України , суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового стажу.

Зобовязати Надвірнянське обєднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити з 30.12.2015 року перерахунок та виплату недоплачених ОСОБА_1 сум пенсії з врахуванням обчислення його трудового стажу в пільговому обчисленні (зарахувати кожний рік роботи за один рік і шість місяців) періоди роботи з 05.03.1991 року по 28.02.1993 року; з 11.03.1993 року по 22.08.1994 року; з 24.08.1994 року по 23.02.1995 року та з 24.02.1995 року по 31.10.1995 року на посаді майстра буровибухових робіт у ВАТ «Алданзолото» м.Алдан, Республіка Саха (Якутія), яке знаходилося в районах Крайньої Півночі.

Визнати протиправними дії Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум розміру заробітної плати, яку він отримував у ВАТ «Алданзолото» за період з березня 1993 року по жовтень 1995 року включно.

Зобовязати Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити з 30.12.2015 року перерахунок та виплату недоплачених ОСОБА_1 сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати, яку він отримував в с/а «Лебединий» ВАТ «Алданзолото» за період з 11 березня 1993 року по 31 серпня 1993 року та з 01 листопада 1993 року по 31 березня 1994 року згідно довідки № 16/-2604-з від 27.09.2010 року, виданої ВАТ «Алданзолото» та період з 01 лютого 1995 року по 31 жовтня 1995 року згідно довідки № 16/-2 60.1-з від 27.09.2010 року, виданої ВАТ «Алданзолото».

Визнати протиправними дії Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував у ВАТ «Алданзолото» за період з березня 1991 року по жовтень 1995 року.

Зобовязати Надвірнянське обєднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити з 30.12.2015 року перерахунок та виплату недоплачених ОСОБА_1 сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував у ВАТ «Алданзолото» з 05.03.1991 року по 30.09.1991 року з районним коефіцієнтом в розмірі 1,4 та північною надбавкою в розмірі 70%; та за період з 01.10.1991 року по 31.10.1995 року з районним коефіцієнтом в розмірі 1,7 та північною надбавкою в розмірі 80% на підставі архівної довідки № 604 від 27.09.2010 року.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6.

Зобовязати Надвірнянське обєднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати ОСОБА_1 за період з 05.03.1991 року по 31.10.1991 рік та за період з 01.02.1992 року по 31.10.1995 року при обчисленні пенсії та здійснити перерахунок йому пенсії, починаючи з 30.12.2015 року, з врахуванням повного заробітку, а також виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон повязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Стягнути з Надвірнянського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Флоряк Д.В.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2016 року.