Рішення № 61650484, 28.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5772/16 Справа № 204/2362/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів Куценко Т.Р., Свистунової О.В.

при секретарі Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2016 року по справі за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про встановлення факту родинних відносин, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4, діючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, мотивуючи тим, що підставою для звернення з цим позовом є неналежний захист інтересів неповнолітнього ОСОБА_3 його законними представниками та органом опіки та піклування Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради, що порушує право неповнолітнього ОСОБА_3 на отримання спадкового майна.

Зазначав, що неповнолітній ОСОБА_3 народився 19 грудня 2000 року, його матірю записана ОСОБА_6, а відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

ОСОБА_6 померла 01 листопада 2011 року.

Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради від 16 грудня 2011 року №274/4 неповнолітньому ОСОБА_3 надано статус дитини сироти та відповідно до розпорядження голови Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №797-р-12 влаштовано до прийомної сім'ї до ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Вказував, що законним представникам неповнолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої матері ОСОБА_6 на частину домоволодіння №73 по провулку Токарному у м.Дніпро через відсутність доказів, які підтверджують родинні відносини між неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_9

Посилаючись на те, що ОСОБА_9 є прадідом неповнолітнього ОСОБА_3 за материнською лінією та має права на спадкування за прадідом за правом представлення та беручи до уваги те, що заяву в порядку окремого провадження про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_9 та неповнолітнім ОСОБА_3 було залишено без розгляду, оскільки існує спір про право, а тому просив суд ухвалити рішення, яким встановити факт родинних відносин за ступенем спорідненості між малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є його прадідом; визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, правнуком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1.378 грн.

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2016 року позовні вимоги керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2016 року виправлено описку у рішенні суду.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6)як розподілити між сторонами судові витрати; 7)чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8)чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення суду не відповідає.

Згідно п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і розяснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч.6 ст.235 ЦПК України).

Аналогічні роз`яснення викладені в постанові Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31 березня 1995 року.

Статтею 15 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.30 ЦПК України сторонами у справі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем є фізичні та юридичні особи, а також держава.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що матірю неповнолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_6, яка померла 01 листопада 2011 року (а.с.5).

Батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно з актовим записом про народження №168 від 13 січня 1984 року та актовим записом про встановлення батьківства №10 від 13 січня 1984 року, які видані Ленінським відділом ЗАГС м.Дніпропетровська, є ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.10,11).

Мати ОСОБА_6 - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, мала дівоче прізвище - «Свиридова», яке змінила на «Карбанова» після укладання шлюбу з ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується актовим записом про укладення шлюбу №16 від 10 січня 1976 року, складеним Ленінським відділом ЗАГС м.Дніпропетровська (а.с.12).

Батьками ОСОБА_12 (в дівоцтві ОСОБА_9) Т.В., ІНФОРМАЦІЯ_5, (яка є матірю ОСОБА_6 та, відповідно, бабусею неповнолітнього ОСОБА_3М.) згідно з актовим записом про народження №160 від 04 липня 1958 року є: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.13), що також підтверджується й повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.14-15).

Виходячи з вказаних вище документів, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (який є батьком ОСОБА_12 (в дівоцтві ОСОБА_9) Т.В., яка в свою чергу є матірю ОСОБА_6, яка є матірю неповнолітнього ОСОБА_3М.), є прадідом неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

13 березня 2000 року ОСОБА_9 помер (а.с.17).

Рішенням народного суду Красногвардійського району м.Дніпропетровська від 04 вересня 1979 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_9 про розподіл домоволодіння, яке є чинним на даний час, проведено розподіл 2/3 частини домоволодіння №35 по вул.Токарній у м.Дніпрпетровську та в користування ОСОБА_9 виділені в будинку приміщення 1-1, погріб а-1, літню кухню Б, 1/2 частину вбиральні, 1/2 частину огорожі №2,3,4,6,8, що на праві приватної власності буде належати 8/27 частин домоволодіння (а.с.21).

З листа КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 08 жовтня 2012 року за №13348 вбачається, що станом на 04 жовтня 2012 року право власності на домоволодіння по провулку Токарному №73 зареєстровано на: 27/100 частин за ОСОБА_15, 60/100 частин за ОСОБА_16, 8/27 частин за ОСОБА_9 Згідно рішення виконкому Красногвардійської райради №193/3 від 20 липня 2001 року змінено ідеальні частки, за ОСОБА_9 затверджено 13/100 частин, але перереєстрація права власності не проводилась (а.с.33).

Постановою державного нотаріуса Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 13 січня 2014 року відмовлено ОСОБА_8, який є прийомним батьком та законним представником малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 01 листопада 2011 року ОСОБА_6, на частину домоволодіння, що знаходиться в м.Дніпропетровську по провулку Токарному,73, у звязку з ненаданням документів, які були б доказом факту смерті ОСОБА_9 і ОСОБА_11, та документів, які б підтверджували факт родинних відносин між ОСОБА_9 і ОСОБА_11 (а.с.18)

Задовольняючи позовні вимоги та встановлюючи факт родинних відносин за ступенем спорідненості між малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є його прадідом; визнаючи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, правнуком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд першої інстанції виходив з того, що інтереси дітей захищаються передусім не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (ч.2 ст.11 ЦПК України)

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи, розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, саменасуд як на державний орган покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, у звязку із чим суд має право й зобовязаний визначити характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, встановити склад осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що прокуратурою Красногвардійського району м.Дніпропетровська, з метою захисту інтересів неповнолітнього ОСОБА_3, 10 червня 2014 року було подано заяву до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська в порядку окремого провадження про встановлення факту родинних звязків між ОСОБА_9 та малолітнім ОСОБА_3

Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 липня 2014 року заяву прокурора задоволено, встановлено факт родинних відносин за ступенем спорідненості між ОСОБА_9 та малолітнім ОСОБА_3

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2015 року рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 липня 2014 року скасовано та заяву прокурора залишено без розгляду, оскільки в даній справі існує спір про право і заява прокурора має розглядатись в порядку позовного провадження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22 грудня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження з перегляду рішення апеляційного суду Дніпропетровської області у справі.

Втім, звернувшись до суду з позовом про визнання права керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 діючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 поставив питання лише про встановлення факту родинних відносин (а.с.1-3).

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що суд не залучив до участі у справі в якості співвідповідача територіальну громаду.

Відповідно до вимог ЦПК України апеляційний суд не має права залучати до участі у справі осіб, які не брали участі у суді першої інстанції, а також уточняти позовні вимоги.

Таким чином, районним судом допущено порушення норм матеріального й процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2016 року з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 30 травня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Красногвардійської районної у м.Дніпропетровську ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про встановлення факту родинних відносин відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_17