Ухвала суду № 61645411, 28.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 167/766/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Сіліч І.І. Провадження № 22-ц/773/1429/16 Категорія: 2 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року місто ОСОБА_1

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І.,

секретар Шугалова О. М.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Рожищенської міської ради, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права користування та володіння тимчасовою спорудою за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 31 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 18 серпня Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 31 серпня 2016 року призначено по даній справі судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Чи проведено на сьогоднішній день виділення в натурі меж земельної ділянки площею 51,04 га, яка надана у постійне користування Львівській залізниці на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії 1-ВЛ №001965 від 11.03.2002 року, виданого Рожищенською міською радою на підставі рішення №21/4 від 07.03.2002 року?

2. Чи розташований на земельній ділянці Львівської залізниці відповідно до Державного акту від 11.03.2002 року серії 1-ВЛ №001965 належний на сьогоднішній день позивачу ОСОБА_2 торговий павільйон, рішення про розміщення якого попередньому власнику гр.ОСОБА_4, приймалося виконкомом Рожищенської міської ради №44 від 26.02.2002 року?

На підставі. ч. 1 п. 5 ст. 202, ч. 1 п. 2 ст. 203 ЦПК України на час проведення експертиз провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду відповідач ПАТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу скасувати, а провадження у справі відновити.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

В поданій апеляційній скарзі відповідач оскаржує ухвалу в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач вказує лише на неправомірність ухвали суду, зокрема щодо призначення експертизи при цьому, апеляційна скарга не містить жодного обґрунтування неправомірності зупинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в статті 293 ЦПК відповідно до буквального змісту кожного із пунктів. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008р. окремо від рішення суду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції, зазначені в ст. 293 ЦПК України відповідно до буквального змісту кожного з пунктів. Відповідно, до ч.1 ст. 293 ЦПК України передбачений вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.

Ухвала про призначення експертизи не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо вiд рішення, оскільки така ухвала не передбачена в переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо вiд рiшення суду першої iнстанцiї, визначенi ст.293 ЦПК України.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо необґрунтованого призначення судом першої інстанції судової почеркознавчої земельно-технічної експертизи, оскільки у вказаній частині ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 31.08.2016 року, за клопотанням представника позивача ОСОБА_5 призначено судова земельно-технічна експертиза. До проведення експертизи зупинено провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи.

Тобто, питання зупинення провадження у справі суд, відповідно до ст. 202 ЦПК України, вправі вирішити з власної ініціативи.

А тому відсутні підстави для висновку про те, що провадження у справі зупинене судом першої інстанції з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська залізниця» відхилити.

Ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 31 серпня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: