Ухвала суду № 61644579, 27.09.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 670/114/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1685/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Пєнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар Кошельник В.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу ГУНП в Хмельницькій області, Віньковецького РВ УМВС України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Віньковецького РВ УМВС України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування якого зазначав, що 12 березня 2013 року працівники міліції біля його домоволодіння розташованого по вул. Комсомольській, 102, в с. Слобідка-Охрімовецька вчинили відносно нього неправомірні дії, застосували до нього сльозогінний газ «Терен-4», заподіявши йому хімічні опіки очей, застосувавши фізичну силу, повалили на землю, наділи наручники і доставили у Віньковецький РВ УМВС України в Хмельницькій області, де склали адміністративний протокол про скоєнні ним правопорушення, передбачені ст. ст. 173, 185 КУпАП (дрібне хуліганство і злісну непокору законному розпорядженню працівнику міліції). Постановою Віньковецького районного суду від 18.04.2013 року провадження відносно нього у справі закрито за відсутністю складу зазначених адміністративних правопорушень. Вказує, що до цього часу відповідач не вибачився і не компенсував йому кошти за дії працівників міліції. Вважає, що неправомірними діями працівників міліції йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 100000 грн., яка виразилась у порушенні нормального ритму життя, у душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку з брутальними та зухвалими діями працівників міліції.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 11 березня 2016 року замінено первісного відповідача ОСОБА_2 відділення поліції Дунаєвецького ВП ГУНП на належного відповідача ОСОБА_3 управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 28 березня 2016 року залучено до участі у справі залучено співвідповідачів ОСОБА_2 відділення поліції Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області та Державну казначейську службу України.

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18 липня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої моральної шкодив сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його змінити та стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. При цьому, посилається на неповне зясуванням судом обставин, які мають значення для справи, а також через невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що судом не було взято до уваги постанову про закриття кримінального провадження №12013240100000077 від 13.03.2013 року. Крім того, судом безпідставно було зменшено розмір заподіяної моральної шкоди, та не враховано, що відносно нього було застосовано слізогінний газ та наручники, що є приниженням почуття власної гідності, завдано тілесних ушкоджень синців, він безпідставно перебував у приміщенні райвідділу з 17 год. 20 хв. до 20 год., та його шлях додому склав 7 км.

В судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не зявились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що 12 березня 2013 року відносно ОСОБА_1 були складені протоколи про вчинення ним адміністративних правопорушень за ст.. 173 КУпАП України (дрібне хуліганство) та ст.. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції).

Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18.04.2013 року ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за статтями 173 та 185 КУпАП за недоведеністю (відсутністю) в його діях складу цих адміністративних правопорушень, провадження у справі закрито. Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2013 року прокурору Віньковецького району в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Віньковецького районного суду від 18.04.2013 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 5-8).

Правильними є висновки суду першої інстанції, що складання протоколу про адміністративне правопорушення це дія, що фіксує правопорушення. Якщо в подальшому визнано відсутність правопорушення, то дії щодо складення протоколу є такими, що вчинені безпідставно, та такими, що потягли за собою нанесення певної шкоди особі, щодо якої складено протокол.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про міліцію» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - постанова Пленуму), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням іншихобставин.Зокрема,враховуютьсястанздоров'япотерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативоючиза зверненнямпотерпілого- спростуванняінформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За змістом ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди, судом враховано характер та глибину душевних страждань, яких позивач зазнав у звязку з неправомірними діями працівників Віньковецького РВ відносно нього, та вимоги розумності та справедливості.

При цьому, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин не застосовуються положення Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду».

Не погоджуючись з розміром стягнутої на користь позивача моральної шкоди, апелянт ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів, на підставі яких слід було б дійти висновку про стягнення моральної шкоди в більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча/підпис/ ОСОБА_4

Судді:/підписи/ ОСОБА_5

ОСОБА_6

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В. Пєнта

________________

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7 Провадження № 22-ц/792/1685/16

Доповідач Пєнта І.В.Категорія № 30