Рішення № 61642080, 16.09.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5938/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

- головуючого-судді Шепетко І.О.,

- за участі секретаря судового засідання - Терпай С.В.,

- представника позивача - ОСОБА_1

- відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород цивільну справу за позовом Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Ужгородської міської ради та Ужгородської центральної міської клінічної лікарні до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Ужгородської міської ради та Ужгородської міської клінічної лікарні звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого. Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вироком Ужгородського міськрайонного суду від 24.03.2016 року ОСОБА_2 визнано винним за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст.286 КК України, а саме 06.09.2015 року близько 03 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи автомобілем , порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження середньої тяжкості. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в Центральній міській клінічній лікарні м. Ужгород протягом 16 ліжко-днів і витрати на його лікування становлять 4189 гривень 82 копійок. Оскільки, внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 державою в особі Центральної міської клінічної лікарні м. Ужгород витрачено 4189 грн. 82 коп. на лікування потерпілого ОСОБА_3, чим спричинено шкоду державним інтересам на вказану суму, з посиланням на нормист.121 Конституції України, ст.ст.1166,1206 ЦК України, просить суд ухвалити рішення , яким стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі відділу департаменту фінансів Ужгородської міської ради грошові кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 4189,82 гривень.

В судовому засіданні представник позивачапозов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позові.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення длярозгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст.11,60 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 24.03.2016 року Ужгородським міськрайонним судом було винесено вирок відносно громадянина ОСОБА_2, якого визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст.286 КК України, а саме за порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Частиною 4статті 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з калькуляції №3 від 29.03.2016 року видатків на лікування хворого ОСОБА_3 Центральної міської клінічної лікарні, ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні 16 ліжко - днів. Згідно проведеного розрахунку, всього на лікування потерпілого ОСОБА_3 закладом охорони здоров'я було витрачено 4189 гривень 92 копійок.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Статтею 1166 ЦК визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положеньст.1166 ЦК єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду; протиправне діяння особи, яка її завдала; причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Згідно положеньст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Тобто, виходячи з положень даної статті особа, яка вчинила злочин, крім загального обов'язку відшкодувати шкоду потерпілому від цього злочину, зобов'язана відшкодувати закладу охорони здоров'я витрати на лікування потерпілого. При цьому дана стаття має застосовуватися не тільки коли особа вчиняє злочин проти життя та здоров'я особи, але і у випадку вчинення особою будь-якого іншого злочину, що кваліфікується за іншими статтямиКримінального кодексу України, якщо вчинення такого злочину потягло за собою необхідність лікування потерпілих у закладах охорони здоров'я.

Крім того, даною статтею передбачено два виключення із загального правила про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я, а саме:

- завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони,

- завдання шкоди у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат"№11 від 07.07.1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) (далі Постанова), питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року (далі Порядок).

Зокрема, передбачено що, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікуваннявдень. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від кримінального правопорушення на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

В матеріалах справи є калькуляція №3 від 29.03.2016 року видатків на лікування хворого ОСОБА_3 Центральної міської клінічної лікарні на загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно вищезазначеного «Порядку», в разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Центральної міської клінічної лікарні м. Ужгород, її Засновником виступає Ужгородська міська рада в особі відділу охорони здоровя.

Разом з тим, згідно п.1 Положення про фінансове управління Ужгородської міської ради, затвердженого рішенням І сесії міської ради VII скликання від 10.03.2016 року, є виконавчим органом міської ради, що

Утворюється міською радою, підзвітне та підконтрольне міській раді.

Відповідно до п.п. 2.10,3.36, Положення про фінансове управління, до його основних завдань належить здійснення загальної організації та управління виконанням міського бюджету, координацію діяльності учасників процесу з питань виконання бюджету, виконання інших функцій, повязаних з управлінням коштами міського бюджету.

Управління згідно з розписом бюджету по видаткам, здійснює фінансування видатків, передбачених у бюджеті, в тому числі видатків, які визначені функціями держави, з врахуванням порядку та вимог передбачених бюджетним законодавством та нормативними документами з цього питання. Управління є юридичною особою та головним розпорядником коштів бюджету міста, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, власні бланки із своїми реквізитами.

Враховуючи наведене, зокрема визнання відповідачем позовних вимог, а також встановивши наявність законних підстав вимог позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а з відповідача підлягає стягненню витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого .

Частиною 3ст.88 ЦПК України встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст. ст.1166,1206 ЦК України,ЗУ "Про судовий збір",Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат"№11 від 07.07.1995 року, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Прокурора Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фінансового управління Ужгородської міської ради та Ужгородської центральної міської клінічної лікарні до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Фінансового управління Ужгородської міської ради (м. Ужгород, пл. Поштова, 3) на рахунок місцевого бюджету на р/р №31417544700002 код платежу 24060300 ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код 38015610. кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 у розмірі 4189 (чотири тисячі сто вісімдесят девять) гривень 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дняпроголошення рішення. Особи,які бралиучастьу справі,аленебулиприсутніусудовомузасіданніпідчас проголошення судового рішення,можутьподатиапеляційнускаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4