Рішення № 61641489, 29.09.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2367/16

Справа № 235/5175/16ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Величко О.В.

при секретарі - Долгопольської А.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, Покровської районної ради про визнання права власності на житловий будинок за спадщиною,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 сільської ради, Покровської районної ради про визнання права власності на житловий будинок. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що з 19.11.1977 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, з яким вони проживали в житловому будинку його батька ОСОБА_4 за адресою: с. Мемрик ОСОБА_2 сільської ради Красноармійського району вул. Мисько Івана, 21, який на підставі Постанови виконкому Селидівської райради від 16.09.1946 року було передано ОСОБА_4 у власність. 25 серпня 1978 року батько чоловіка ОСОБА_4 помер , після його смерті в будинку стали проживати вона з чоловіком, вважає, що чоловік прийняв спадщину після смерті батька відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року.

08.10.1997 року помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого вона також фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала у зазначеному житловому будинку. Проте, постановою державного нотаріуса Другої державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що будинок не зареєстрований на праві власності.

26.11.2015 року померла її мати ОСОБА_6 Дем»янівна. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою: с. Михайлівка ОСОБА_2 сільської ради Красноармійського району Донецької області, вул. Центральна, 41, на будівництво якого було видано дозвіл виконкому Селидовської районної ради № 21 від 26.02.2015 року. Постановою державного нотаріуса ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих причин, що будинок не зареєстрований на праві власності.

Просить визнати за нею право власності на нерухоме майно: житловий будинок після смерті її чоловіка ОСОБА_3, який помер 08.10.1997 року, що розташований за адресою: с. Мемрик ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Донецької області, вул. Івана Миська, 21 та на житловий будинок після смерті її матері ОСОБА_6 Дем»янівни, яка померла 28.11.2015 року, що розташований за адресою: с. Михайлівка ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Донецької області, вул. Центральна, 41.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Донецької області в судове засідання не з»явився, просив справу слухати без участі представника.

Представник Покровської районної ради в судове засідання не з»явився, просили справу слухати без участі представника.

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 08.10.1997 року помер ОСОБА_3, з яким позивачка з 19.11.1977 року перебувала у шлюбі ( а. с. 5,7).

25 серпня 1978 року помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 11-НО № 305965.( а. с. 6), який, згідно постанови виконкому Селидівської райради депутатів трудящих від 16 вересня 1946 року є власником житлового будинку № 60 колгоспу ім. Тельмана с. Мемрик ОСОБА_2 сільради ( а. с. 15).

Згідно довідки КП БТІ № 462/01-02 від 29.06.2016 року до 01 січня 2013 року будинок № 21 по вул. Мисько Івана с. Мемрик в КП БТІ незареєстрований. ( а. с. 17).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.07.2016 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, у зв»язку з тим, що житловий будинок в с. Мемрик вул. І.Місько, 21 на праві власності незареєстрований, як того вимагає п. 4.14, 4.18 Глави 10 Порядка вчинення нотаріальних дій ( а. с. 18).

26.11.2015 року померла ОСОБА_6 Дем»янівна, яка є матір»ю позивачки по справі ( а. с. 7, 19,20), та якій 26.02.1960 року надано дозвіл виконкому Селидівської районної ради на будівництво житлового будинку, що розташований за адресою: в с. Котляревка ОСОБА_2 ради. ( а. с. 25).

Згідно довідки КП БТІ від 16.06.2016 року № 438/01-02 до 01 січня 2013 року житловий будинок № 41 по вул. Центральна с. Михайлівка в КП БТІ незареєстрований. ( а.с. 27).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 Дем»янівни відмовлено у зв»язку з тим, що житловий будинок в с. Михайлівка по вул. Центральна, 41 не зареєстрований на праві власності, як того вимагає п. 4.14, 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. ( а. с. 28).

Згідно звіту про оцінку майна оціночна вартість об»єкта оцінки-житлового будинку, що знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Мемрик, вулиця І Міська, будинок 21 складає 37179 грн. ( а. с. 37), а оціночна вартість житлового будинку, що знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Михайлівка, вул. Центральна, 41, становить 31932 грн. ( а. с. 84).

Відповідно до ст.. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зст. 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно дост. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1ст.1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день особи або день, з якого вона оглошується померлою.

Згідно з пп. 4, 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеногоКодексузастосовується до тих прав і обовязків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої цього Кодексу «Спадкове право»застосовуютьсятакождо спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобтопротягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до 01 січня 2004 року, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).

Якщо спадкодавець помер до 01 січня 2004 року, то спори щодо прийняття спадщини можуть полягати у встановленні факту прийняття спадщини або продовженні строку прийняття спадщини, якщо він пропущений з поважних причин.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов»язки інших осіб та за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ст. ст. 548,549 ЦК УРСРдля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на ново строєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України « Про власність», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 року та іншими нормативними актами.

Позивачка просить визнати право власності в порядку спадкування на житловий будинок, що розташований за адресою: в с. Мемрик вул. І.Місько, 21 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер 08.10.1997 року, проте вимог про фактичне прийняття спадщини останнім після смерті ОСОБА_4 не заявлялися,не подавались докази про фактичне прийняття спадщини після його смерті спадкоємцем ОСОБА_3, більш того, не доведено в судовому засідання, що вказаний житловий будинок належить на праві власності ОСОБА_4, а також факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, що розташований за адресою: с. Мемрик ОСОБА_2 сільської ради Покровського району Донецької області по вул. І.Миська,21 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3

Що стосується позовних вимог в частині визнання права власності за позивачкою на житловий будинок, що розташований за адресою: с. Михайлівка ОСОБА_2 сільської ради після смерті її матері ОСОБА_6 Дем»янівни, то суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, право власності на ново строєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, що відповідає вимогам ст. 331 ЦК України.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва ( створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).

Як встановлено судом, 26.02.1960 року матері позивачки, спадкодавці ОСОБА_6 надано дозвіл Селидівської районної ради на будівництво житлового будинку, що розташований за адресою: в с. Котляревка ОСОБА_2 ради.

Проте доказів про завершення будівництва, суду не надано, право власності на житловий будинок не зареєстровано.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з»ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Відповідно до п. 8постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництвоздійснювалосязгідно із законом, то в разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язкияк забудовникавходять до складуспадщини.

Оскільки позивачкою прийнята спадщина , яка відкрилась після смерті спадкодавиці ОСОБА_6, що підтверджується її зверненням до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте об»єкт спадщини- житловий будинок не введений в експлуатацію та право власності на нього не зареєстровано, постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії свідчить про наявність матеріально правового спору, то суд , враховуючи вищезазначені норми права, в даному випадку вважає, що позивачка має право звернутися до суду із вимогами про визнання в порядку спадкування права на забудовника , а не про визнання права власності на спадкове майно.

Окрім того, суд зазначає, що вимоги про визнання права власності на спадкове майно заявлені до Покровської районної ради як до неналежного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1218, 1268, 1269 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, Покровської районної ради про визнання права власності на житловий будинок за спадщиною відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: