Рішення № 61640429, 22.09.2016, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/591/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_2, Сульської сільської ради Сумського району Сумської області про визнання заповіту дійсним, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнила в ході судового розгляду, зазначаючи, що ОСОБА_2 є його рідною сестрою. Їх батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1, в будинку, який належав їм на праві власності. При цьому будинку розташована земельна ділянка загальною площею 0,85 га:, в тому числі 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами, та 0,6 га для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходилася у приватній власності батька. Також батько мав право на земельну частку(пай) і отримав у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,1585 га. В 2000 році батько склав в сільській раді заповіт, в якому зазначив, що все майно яке йому належить, крім земельного паю, він заповідає своїм дітям: ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_2 в рівних долях, а земельну частку( пай) батько заповідав ОСОБА_1 Мати - ОСОБА_4 - померла в 2002 році. Батько проживав в с. Печище сам, а коли стан його здоровя погіршився, він проживав в м. Харкові у відповідачки, а на літо позивач забирав його до себе і вони жили в с. Печище Сумського району. В 2004 році батько позивача отримав державний акт на земельний пай загальною площею 5,1585 га. 30 липня 2015 року батько позивача ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина. Позивач спадщину прийняв шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Оскільки секретарем Сульської сільської ради за рекомендацією нотаріуса було здійснено дописку рукою на тексті заповіту, заповіт штучно був зроблений недійсним. Посилаючись на ці обставини, позивач просив визнати заповіт дійсним. В подальшому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку загальною площею 5,1585 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник ОСОБА_2 Шарикін .В. в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що в заповіті ОСОБА_3 зробив окреме розпорядження на користь позивача саме щодо земельної частки( паю), а не щодо земельних ділянок. Земельна частка( пай) та земельна ділянка, як вважав представник, це різні обєкти права власності, про що свідчить також і те, що земельна частка(пай),яка є предметом заповіту, мала площу 5,57 га, яка є лише умовною площею, оскільки ця частка не виділена в натурі, тобто невідомо де була розташована ( всередині поля чи з краю) та мала невідому конфігурацію, а земельна ділянка, на яку претендує позивач має площу 5,1585 га та складається з чотирьох окремих ділянок, які мають конкретне розташування, конфігурацію і кадастрові номери. Крім того, представник звертав увагу суду на те, що заповіт було вчинено у 2000 році, спірні земельні ділянки стали власністю заповідача у 2004 році, а спадщина відкрилась у 2015 році. Якби заповідач дійсно мав волю заповісти позивачу саме земельні ділянки, а не земельну частку(пай), то після отримання у власність земельних ділянок у нього було багато часу змінити заповіт від 2000 року або вчинити новий. Але заповідач цього не зробив. Земельна частка(пай), яка існувала на день вчинення заповіту, перестала існувати після виділу її в натурі у 2004 році, тому її неможливо успадкувати за окремим розпорядженням у заповіті з-за її відсутності на день відкриття спадщини. Посилаючись на ці обставини, представник просив відмовити в задоволенні позову.

Представник Сульської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду був повідомлений належним чином. В попередньому судовому засіданні представник Сульської сільської ради ОСОБА_5 фактично позов визнала і пояснила, що дописку на заповіті зробила саме вона за рекомендацією помічника нотаріуса ОСОБА_6, бо саме такий запис на заповіті був би правильним, на думку нотаріальної контори. Вона, як секретар Сульської сільської ради, зробила такий запис, який не змінює останню волю покійного, не змінює текст заповіту і не тягне за собою недійсність заповіту.

Представник Сумської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, направивши заяву з проханням слухати справу у відсутність представника.

Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_7, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З копії державного акту на землю серії СМ №057355, виданого 26 березня 2004 року на підставі розпорядження Голови районної держаної адміністрації №79 від 13 лютого 2004 року, вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,1585 га, яка складається з наступних земельних ділянок: земельна ділянка розміром 0,7470 га, кадастровий номер 5924787300020020033; земельна ділянка розміром 3,6819 га, кадастровий номер 5924787300020020034; земельна ділянка розміром 0,1894 га кадастровий номер 5924787300020070065; земельна ділянка розміром 0,5404 га, кадастровий номер 5924787300020050198, що розташовані на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області( ар. с.8).

Крім того, з копії державного акту на землю серії І-СМ №029808, виданого 6 квітня 2000 року на підставі рішення Сульської сільської ради Сумського району Сумської області від 16 грудня 1999 року вбачається, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 0,85 га, розташованої в с. Печище Сумського району Сумської області, вул. Зарічна, 6, в тому числі земельної ділянки площею 0,25 га - з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», а також земельної ділянки площею 0,60 га з цільовим призначенням «для ведення особистого підсобного господарства» ( ар. с. 10).

З матеріалів справи вбачається, що 8 грудня 2000 року ОСОБА_3 склав заповіт, у відповідності з яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що він матиме за законом право, крім земельної частки( паю), він заповідає ОСОБА_2, ОСОБА_1 в рівних долях, а право на земельну частку( пай) в розмірі 5,57 га згідно з земельним сертифікатом №95 від 17 березня 1997 року серія СМ 0225384, заповідає ОСОБА_1 ( ар. с. 58).

З копії свідоцтва про смерть від 1 серпня 2015 року вбачається, що 30 липня 2015 року батько позивача - ОСОБА_3 помер( ар. с. 12).

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами, розташований в с. Печище, вул. Зарічна, 6 Сульської сільської ради Сумського району Сумської області, а також земельна ділянка за цією ж адресою загальною площею 0,85 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і для ведення особистого підсобного господарства, та земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,1585 га ( земельний пай).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Сумської районної державної нотаріальної контори, де була заведена спадкова справа №57889687 ( ар. с. 30-36).

В подальшому нотаріус відмовив позивачу в видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на дописку в заповіті.

У відповідності з ст. 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. ( ст. ст. 1234,1235,1236 ЦК України).

У відповідності з ст. 1216, 1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.( стаття 1247 ЦК України).

Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. ( ст. 1257 ЦК України).

Дослідивши текст заповіту суд вважає, що він відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 1233, 1234, 1235, 1236, 1247, 1257 ЦК України, а та обставина, що секретар Сульської сільської ради ОСОБА_5 після смерті спадкодавця на одному з екземплярів заповіту зробила свій напис, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Як пояснила в судовому засіданні секретар Сульської сільської ради Сумського району ОСОБА_5 саме вона зробила напис на тексті заповіту « або ж земельну ділянку, визначену в натурі на місцевості, надану для ведення товарного с/г виробництва, розташовану на території Сульської сільської ради». Зазначений запис вона скріпила своїм підписом та печаткою сільської ради ( ар.с.58).

Разом з тим, цей запис, зроблений після смерті спадкодавця, не спотворює волю покійного, викладену в заповіті, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що земельна ділянка, про які йдеться в заповіті і на яку претендує позивач, є різними земельними ділянками ( 5, 57 га в умовних кадастрових гектарах та 5,1585 га, що складається з чотирьох окремих ділянок, які мають конкретне розташування, конфігурацію і кадастрові номери), не може бути прийнято до уваги, оскільки в заповіті чітко вказано, що все своє майно, крім земельної частки( паю), ОСОБА_3 заповідає ОСОБА_2, ОСОБА_1 в рівних долях, а право на земельну частку( пай) в розмірі 5,57 га згідно з земельним сертифікатом №95 від 17 березня 1997 року серія СМ 0225384, заповідає ОСОБА_1. Та обставина, що площа земельної частки( паю) в подальшому була уточнена при виготовленні технічної документації, а також що певним чином змінився порядок оформлення земельного частки( паю) і форма та зміст документів, що підтверджують право особи на земельну частку( пай), не може бути підставою для відмови позивачу в задоволенні його законних позовних вимог.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 392, 1220, 1268, 1241 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Визнати заповіт, зроблений 08 грудня 2000 року від імені ОСОБА_3 в Сульській сільській раді Сумського району відносно спадкування його майна на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 5,1585 га, в тому числі: розміром 0,7470 га, кадастровий номер 5924787300020020033; розміром 3,6819 га, кадастровий номер 5924787300020020034; розміром 0,1894 га кадастровий номер 5924787300020070065; розміром 0,5404 га, кадастровий номер 5924787300020050198, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сульської сільської ради Сумського району Сумської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер 30 липня 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя