Ухвала суду № 61639387, 30.08.2016, Приморський районний суд м. Одеси

30.08.2016

№ 522/15457/16-к

Провадження № 1-кс/522/15685/16

У Х В А Л А

30 серпня 2016 року

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Пислар В.П., при секретарі Голан А.В., за участю прокурора відділу прокуратури області Бабіна О.Д.,розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури області Бабіна О.Д. по кримінальному провадженню за № 12016160000000527 від 18.08.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2016 року старший слідчий відділу СУ ГУНП в Одеській області Славова Н.Р., звернулась до суду із клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури області Бабіним О.Д. про накладення арешту на майно.

Як вбачається з клопотання слідчого,

У провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12016160000000527 від 18.08.2016 за фактом шахрайського заволодіння майном ФГ «Олександра », за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Установлено, що у період часу 15.03.2016-16.03.2016, на підставі попередньої усної домовленості із чоловіком на ім'я «ОСОБА_11», який назвався представником ТОВ «Ферко», автотранспортом ФГ «Олександра», перевезено із складів господарства, що знаходяться в с. Романівка Миколаївського району Одеської області та розвантажено на Євротермінал (ТОВ «Олімпекс Купе Інт») пшениці врожаю 2015 року загальною вагою 114, 78 тон, що належить ФГ «Олександра».

Одразу ж після відвантаження зерна особа на ім'я «ОСОБА_11» підмінила та передала водіям автомобілів товарно-транспортні накладні, де було вказано, що вантажовідправником товару є ТОВ «Ферко», вантажоодержувачем ОМТП «Олімпекс Купе Інт», а ФГ «Олександра» у якості автоперевізника.

У подальшому, у ході телефонних розмов з особою на ім'я «ОСОБА_11», останній пояснив, що причиною підміни товарно-транспортних накладних є те, що у ФГ «Олександра» не укладено договору із ТОВ «Ферко». Крім того, особа на ім'я «ОСОБА_11» вказала, що ТОВ «Ферко» розрахується із ФГ «Олександра» готівковими коштами, але все буде оформлено офіційно, з укладанням договору та складанням касового ордеру.

Протягом тижня особа на ім'я «ОСОБА_11» у ході телефонних розмов постійно відтерміновувала розрахунок за поставлений товар, пояснюючи відсутністю коштів. 23 чи 24 березня 2016 року у ході телефонної розмови особа на ім'я «ОСОБА_11» повідомила, що він не є представником ТОВ «Ферко», а є диспетчером на ТОВ «Гранд Трейдінг Одеса». Директорами цього підприємства є якісь «ОСОБА_8» та «ОСОБА_9». Також він повідомив, що ТОВ «Ферко» вже розрахувалось з його директором на ім'я «ОСОБА_8». Однак, останній, у свою чергу, передав вказані грошові кошти іншій особі на ім'я «ОСОБА_10», який повинен був передати грошові кошти на ім'я «ОСОБА_11 той у свою чергу розрахуватись із ОСОБА_5 Однак, на зв'язка із «ОСОБА_10» не має.

Дізнавшись таку інформацію, ОСОБА_5 зажадав від особи на «ОСОБА_11» призначити дату зустрічі з його директором, на якій вони повинні були вирішити всі питання щодо розрахунку. Однак, останні відмовилися.

У подальшому, 28 чи 29 березня 2016 року ОСОБА_5 з метою вирішення питання щодо розрахунку за поставлений товар, через знайомих знайшов телефонний номер офіційного менеджера ТОВ «Ферко» на «ОСОБА_12», який після надання номерів товарно-транспортних наклад повідомив, що із ним зв'яжеться інша особа. Так, у подальшому, через год після попередньої розмови з «ОСОБА_12», на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонувала особа на ім'я «ОСОБА_13», яка повідомила, що працює на 1 «Ферко», але не офіційно. Також, він повідомив, що 23, 24 та 25 березня 1 він, особисто, розрахувався готівковими грошовими коштами у сумі 420 грн. із директором ТОВ «Гранд Трейдінг Одеса» на ім'я «ОСОБА_8) повідомив ОСОБА_5 його телефонний номер. У подальшому, ОСОБА_5 ( неодноразово телефонував на вказаний номер, однак на дзвінки ніхто відповідав.

Крім того, 29.03.2016 на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонував «ОСОБА_11» та на прохання зустрітися, передав трубку своєму генеральному директору на ім'я «ОСОБА_9». У ході розмови, ОСОБА_5 ще запропонував зустрітися для вирішення зазначеного питання, однак останній відмовився та повідомив, що всі питання можливо вирішити по телефону, питання щодо розрахунку особа, яка представилася на ім'я «ОСОБА_9; повідомила, що грошові кошти він передав «ОСОБА_10», який з цими грошові коштами десь зник, та що зараз він сам намагається його знайти і запропонував йому також підключитись до пошуків останнього.

У ході розмови ОСОБА_9 продиктував мобільний телефон особи на і «ОСОБА_10» та назвав його підприємство та прізвище. Після цього, ОСОБА_14 неодноразово телефонував на вказаний телефонний номер, телефон працював, але на телефонні дзвінки ніхто не відповідав.

Цього ж дня, ввечері на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонував «ОСОБА_13», який запропонував зустрітися. У ході зустрічі, що мала мі 29.03.2015 у період з 21:00 до 22:00, останній підтвердив, що дій розрахувався із директором ТОВ «Гранд Трейдінг Одеса» на ім'я «ОСОБА_8» вказав, що останній обманює ОСОБА_5 з приводу того, що він пере грошові кошти, якими мав розрахуватись, особі на ім'я «ОСОБА_10». Вказане твердження останній пояснив тим, що пів року тому вже мала місце ситуація, коли особа на ім'я «ОСОБА_10» таким же чином забрала грошові кошти , розрахунку з кимось із представників та після чого зник та сам «ОСОБА_8» шукає вказаного «ОСОБА_10» близько півроку. Також, особа на ім'я «ОСОБА_13» назвав йому номер мобільного телефону «ОСОБА_10», який повністю співпадав із номер який вже надавала ОСОБА_5 особа, яка представилася на ім'я «ОСОБА_9».

У подальшому, 31.03.2016, після відвідання ОСОБА_5 юридичної адреси ТОВ «Гранд Трейдінг Одеса» із мобільного телефону «ОСОБА_11» зателефонував той самий чоловік, який раніше називався генеральним директором на ім'я «ОСОБА_9» та вже представився на ім'я «ОСОБА_8». У ході вказаної телефонної бесіди, останній повідомив, що дійсно у його підпорядкуванні на посаді диспетчера працює особа на ім'я «ОСОБА_11». На питання щодо того, чи брав він грошові кошти у особи на ім'я «ОСОБА_13» за поставлений товар ФГ «Олександра», останній повідомив, що він вказані грошові кошти не брав та повідомив, що їх взяв «ОСОБА_10», якого він протягом тривалого часу не може знайти.

На питання щодо того, хто такий ОСОБА_9, останній повідомив, що він співробітник їх підприємства. Своє прізвище та по батькові називати відмовився. На прохання про зустріч пояснив, що він хоче зустрітись, однак не може, так як зараз знаходиться м. Дніпропетровську. На вимогу зустрітись із «ОСОБА_11», повідомив, що він боїться зустрічатись із ОСОБА_5, а телефонний номер, з якого раніше телефонував та з якого на теперішній час телефонує він - це робочий телефон підприємства, який тепер знаходиться у «ОСОБА_8».

У подальшому, 31.03.2016 та 06.03.2016 у ході особистих зустрічей із особою на ім'я «ОСОБА_13» останній повідомив, що «ОСОБА_8» не їздив у м. Дніпропетровськ, оскільки він з ним особисто зустрічався. Також, у ході розмови «ОСОБА_13» показав на мобільному телефоні переписку із «ОСОБА_8» у програмі «Viber», де «ОСОБА_8» просив «ОСОБА_13» вирішити із ОСОБА_5 питання та домовитись, щоб із останнім розрахувались у сумі, що становить 50% від тієї суми, яку мав отримати ОСОБА_5 за поставлений товар.

Таким чином, товар (зерно пшениці врожаю 2015 року), вартістю 420 000 грн., який належав ФГ «Олександра» був поставлений до Євротерміналу (ТОВ «Олімпекс Купе Інт»). Розрахунку за поставлений товар ФГ «Олександра» не отримала. Мобільний телефон особи на ім'я «ОСОБА_11» вимкнений. Особи на ім'я «ОСОБА_8» та «ОСОБА_11» уникають зустрічі з ОСОБА_5

Проведеними оперативно-розшуковими заходами встановлено особу на ім'я «ОСОБА_13» - ним є ОСОБА_6.

17.08.2016 за місцем мешкання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1 проведено санкціонований обшук, в ході якого виявлено та вилучено: «IPAD», мобільний телефон з сім карткою оператора мобільного зв'язку «МТС» НОМЕР_1, ноутбук марки «SAMSUNG» та грошові кошти в сумі 150 000 грн.

Вищевказані предмети можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину.

Посилаючись на вищевикладене, слідчий просив накласти арешт на документа та предмета, вилучені 17.08.2016 при проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1., а саме:

«IPAD» в корпусі сріблястого кольору IMELНОМЕР_2,

мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ:НОМЕР_3 з сім- карткою оператора мобільного зв'язку «МТС» НОМЕР_4,

ноутбук марки «SAMSUNG» чорного кольору серійний номер ZY8693BB100558Y,

грошові кошти в сумі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані до клопотання матеріали суд приходить до висновку про необхідність відмови слідчому у задоволенні клопотання з наступних підстав:

У відповідності до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Згідно вимогам зазначеної норми закону арешт може бути накладений за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом, чи знаряддям його вчинення , набуте злочинним шляхом , є доходом від вчиненого злочину, або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначені підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При цьому, згідно ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як встановлено судом,

17 серпня 2016 року о 8 годині 15 хвилин старшим слідчим з ОВС ГУНП в Одеській області Кураловим В.М. проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, в ході якого ОСОБА_6 добровільно видав співробітникам поліції: планшетний комп'ютер «IPad» в корпусі сріблого кольору ІМЕІ НОМЕР_2, мобільний телефон «IPhone» ІМЕІ НОМЕР_5 з сім картою мобільного оператора «МТС» НОМЕР_6, ноутбук марки «Samsung» чорного кольору серії № ZY8693BB100558Y та грошові кошти в сумі 150 000 грн.

У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Таким чином, слідчий згідно вищезазначеного повинен був звернутись з клопотанням про арешт такого майна не пізніше 48 годин, тобто 19 серпня 2016 року о 8 голині 15 хвилин.

Однак, відповідно до роздруківки з офіційного сайту «Укрпошти» з необхідним клопотанням слідчий звернувся лише о 12 годині 45 хвилин, тобто за сплином терміну зазначеного у ст. 171 КПК України.

За таких обставин, в результаті аналізу клопотання слідчого та наданих суду матеріалів, суд змушений прийти до висновку, що клопотання слідчого є не обґрунтованим, а тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 22, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Прокурору відділу прокуратури області Бабіну О.Д. в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Приморського

районного суду м. Одеси Пислар В.П.