Рішення № 6163439, 31.03.2009, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-595/09

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

31 березня 2009 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

при секретарі - Лутицькій Л.І.,

за участю представника позивача - Заліпи Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтави справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за використаний природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1про стягнення заборгованості за використаний природний газ, що станом на 01 листопада 2008 року становить 7797 грн. 86 коп. Крім того, за прострочення термінів оплати спожитого природного газу відповідачу нарахована пеня у розмірі 484 грн. 16 коп., інфляційні збитки у розмірі 1855 грн. 18 коп. та 3% річних 249 грн. 68 коп. Вказані суми позивач також просив стягнути з відповідача на його користь та відшкодувати судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на викладені в позовній заяві обставини.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, будучи повідомленою судом про час та місце розгляду справи, клопотань до суду не подавала.

Враховуючи наявність достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідач зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1

Судом встановлено, що позивачем надавались відповідачу послуги з постачання природного газу. Відповідач послуги по газопостачанню одержав, однак за використаний природний газ в повному обсязі не розрахувався.

При цьому договору про надання послуг з газопостачання в період до 12.11.2008 року сторонами не укладалось.

Але оскільки однією стороною позивачем у справі ВАТ «Полтавагаз» - надавались другій стороні відповідачу у справі ОСОБА_1 послуги з газопостачання, відповідач зазначені послуги приймала та частково оплачувала, тому суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг газопостачання.

У звязку з відсутністю письмового договору вказані правовідносини регулюються чинними на час їх виникнення нормативними актами.

12 листопада 2008 року сторонами укладено Договір про надання послуг з газопостачання, в якому передбачили їх права та обовязки в правовідносинах (надалі в тексті рішення Договір). Також сторонами в Договорі узгоджено суму заборгованості відповідача перед позивачем, станом на 01.11.2008 року борг складає 7857 грн. 48коп.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача за прострочення термінів оплати спожитого природного газу пені у розмірі 484 грн. 16 коп., інфляційних збитків у розмірі 1855 грн. 18 коп. та 3% річних 249 грн. 68 коп., суд приходить до наступних висновків.

Обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги, позивач посилається на Договір, що було укладено ним та відповідачем, про надання послуг з газопостачання від 12.11.2008 року.

Але зазначене є невірним, оскільки вказаний Договір не містить будь-яких умов, що поширювали б його дію на попередній відносно його укладення період до 12 листопада 2008 року.

Крім того, пунктом 26 Договору сторони встановили, що відповідач має перед позивачем заборгованість. Будь-які посилання на наявність у відповідача обовязку сплатити пеню, індексу інфляції чи 3% річних в Договорі відсутні.

В пункті 33 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасне та/або не в повному розмірі внесення плати за надані послуги з газопостачання. Але конкретні види та розмір штрафних санкцій договір не містить.

Тому суд вважає безпідставним поширення позивачем умов Договору на правовідносини, що виникли між ним та відповідачем в період до 12.11.2008 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» заборонено нарахування по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Відповідно до ст.2 вказаного Закону він діє до прийняття відповідного рішення Верховною Радою України. На даний час вказаний Закон не скасовано, не зупинено, а тому підлягає до застосування.

Вказаний нормативний акт містить пряму заборону нарахування пені.

Посилання позивача на норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» також є помилковим, оскільки цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, суб'єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. На правовідносини, субєктами яких є фізичні особи, що не здійснюють підприємницької діяльності, дія зазначеного Закону не поширюється.

Тому застосування вказаного нормативного акту до правовідносин з надання житлово-комунальної послуги, такої як постачання природного газу населенню, є безпідставним.

Крім того, статтею 180 ЦК України редакції 1963 року, що регулював правовідносини між сторонами до 01.01.2004 року, угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку (штраф, пеню). До укладення Договору 12.11.2008 року, будь-яка інша письмова угода між сторонами була відсутня. Тому нарахування позивачем відповідачу пені, у тому числі і до 01.01.2004 року є безпідставним.

Безпідставно позивач посилається і на норми Цивільного кодексу України редакції 2003 року, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення боргу, який виник в період до 01.01.2004 року з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

При цьому суд керується частиною 10 прикінцевих та перехідних положень ЦК України редакції 2003 року, згідно якої правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення.

До 01 січня 2004 року між сторонами сторони договору не укладали, тому застосування норм чинного Цивільного кодексу України до правовідносин, що виникли в період до 01.01.2004 року, неправомірне.

Також суд звертає увагу на те, що спеціальними нормативними актами у сфері надання населенню послуг з газопостачання Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 09.12.1999 №2246, з наступними змінами, не передбачено можливості нарахування споживачу боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені, суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

З відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 7797 грн. 86 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Враховуючи скрутне матеріальне становище відповідача, незначний розмір одержуваної нею пенсії та необхідність додаткових витрат на лікування, суд вважає за можливе судовий збір (держане мито) віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (36039, м.Полтава, вул.Енгельса, 2, п/р 26037301545 в філії Полтавське облуправління ВАТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЄДРПОУ 03351912) суму заборгованості за використаний природний газ в розмірі 7797 грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (36039, м.Полтава, вул.Енгельса, 2, р/р 26003023246 в Полтавській філії ВАТ «Інпромбанк», МФО 331978, ЄДРПОУ 03351912) 30 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, сплачених позивачем при подачі позовної заяви до суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Державне мито у справі віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня його проголошення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий О.А.Самсонова