Ухвала суду № 61633497, 28.09.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.09.2016

Справа № 320/5679/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

при секретарі Арифовій Л.А.,

за участю прокурора - Гончара Д.С.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

лікаря-психіатра КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» ЗОР ОСОБА_2,

розглянувши клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом по кримінальному провадженню № 12016080140003492 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, бул.30-річчя Перемоги, буд.12а кв.13, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2016 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, наніс не менш як 10 ударів ОСОБА_4 руками по голові потерпілої, чим заподіяв останній:

- двосторонні субдуральні гематоми, двосторонні обмежено-дифузорні субарахтоідальні крововиливи, масивні крововиливи у мяких тканинах, крововиливи в області голови, рана в області правого кута рота, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння;

- крововиливи на шиї та лівому плечі, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

18 липня 2016 року о 17 годині 50 хвилин, в КУ «ТМО «БЛІМШМД» ММР ЗО», розташованої за адресою: м. Мелітополь, пр. Б.Хмельницького, буд.46 настала смерть потерпілої ОСОБА_4 внаслідок отриманої внутрішньочерепної травми.

Від потерпілого ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, просить суд задовольнити клопотання.

Факт вчинення ОСОБА_3В суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст.121 КК Україниза обставин, викладених в клопотанні слідчого підтверджується наступними дослідженими судом доказами.

Протоколом огляду від 09.07.2016 року, в ході якого було виявлено та вилучено фрагмент тканини з РБК.

Висновком експерта № 315 від 19.07.2016 року згідно якого, причиною смерті ОСОБА_4 була внутрішньочерепна травма, яка виразилась у скупченні крові під твердою мозковою оболонкою, крововиливами під мякими мозковими оболонками. У ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження: двосторонні субдуральні гематоми, двосторонні обмежено-дифузорні субарахтоідальні крововиливи, масивні крововиливи у мяких тканинах, крововиливи в області голови, рана в області правого кута рота, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння; крововиливи на шиї та лівому плечі, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 417 від 08.08.2016 року, згідно якого ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння страждав і в даний час страждає хворобливим розладом психічної діяльності у формі параноїчної шизофренії, безперервний перебіг, змішаний дефект особистості. За своїм психічним станом в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, не міг віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. В даний час так само не може віддавати собі звіт у своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. Потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суровим наглядом.

Викладене приводить суд до висновку про те, що вина ОСОБА_3 в скоєнні умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3, оскільки вказані в клопотанні слідчого обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, захисник обвинуваченого та інші учасники процесу підтримали думку прокурора стосовно необхідності застосування відносно ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні із суворим наглядом.

Відповідно до ч. 2ст.19 КК Українине підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченогоКК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідност. 93 КК Українипримусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такий примусовий захід медичного характеру як госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Відповідно ч. 2ст. 94 КК Українивизначено, що надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.

Статтею 511 КПК Українивизначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно ч. 2ст. 513 КПК Українивизнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно дост. 508 ч. 1 п. 2 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому діяння в стані неосудності, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності хворого, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи № 417 від 08.08.2016 року, суд вважає необхідним застосувати примусові заходи медичного характеру до ОСОБА_3, що вчинив суспільно-небезпечне діяння, оскільки останній в силу свого хворобливого стану і характеру вчиненого суспільно-небезпечного діяння, являє небезпеку для суспільства та з метою запобігання вчинення нових суспільно-небезпечних діянь, потребує лікування в психіатричній лікарні із суворим наглядом.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 512, 513 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суровим наглядом по кримінальному провадженню № 12016080140003492 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: Л.В. Колодіна