Рішення № 6163273, 15.04.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2008 р. Справа № 17/808/07

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1, довіреність № 2701 від 04.12.2007 року;

від відповідача –не з»явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/808/07

за позовом фізичної особи-пвідприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1,

до кооперативного підприємства „Первомайське підприємство автотранспорту, торгівлі і механізації”, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, 110,

про: стягнення заборгованості за договором поставки № 5 від 01.10.2004 року,-

                     Заявою від 01.02.2008 року позивач уточнив суму позовних вимог в частині стягнення пені, річних, збитків від інфляції та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 195 грн. 89 коп., річні у розмірі 194 грн. 96 коп. та збитки від інфляції у розмірі 921 грн. 11 коп.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з?явився, відзив по суті позовних вимог не надав.

                    Таким чином, справа розглядається у порядку ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі-позивач) звернулася до господарського суду з позовом до кооперативного підприємства „Первомайське підприємство автотранспорту, торгівлі і механізації” (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 5 від 01.10.2004 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:

01.10.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 5 відповідно до якого позивач зобов'язався постачати товар народного споживання, а відповідач прийняти цей товар та оплатити поставлену продукцію з відстрочкою платежу п'ять банківських днів з моменту отримання товару.

07 листопада 2005 року на виконання умов договору за видатковою накладною № 18 позивач відвантажив відповідачу товару на загальну суму 8645 грн. 04 коп.

Відповідач свої зобовя»зання за договором щодо оплати товару виконав частково, а саме:

·          За прибутково - касовим ордером від 08.11.2005 року - 4000 грн.

·          500 грн., що підверджується випискою з банку № 440 від 14.11.2005 року;

·          1000 грн., що підверджується випискою з банку № 73 від 30.03.2006 року;

·          500 грн., що підверджується випискою з банку № 145 від 31.05.2006 року;

Борг погашений на загальну суму 6 000 грн.

16.08.2006 року на адресу відповідача було напрвлено претензію з вимогою сплатити заборгованість, яка осталась без відповіді та задоволення.

          Таким чином, сума основної заборгованості за договором становить 2645 грн. 04 коп., яка на момент подання позовної заяви відповідачем не погашена.

          Крім того, у відповідності до п. 9.3. поговору при порушенні сроків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день просрочки від суми просроченого платежу, що відповідно до наданого позивачем розрахунку становить 1 195 грн. 89 коп.

          Також на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 194 грн. 96 коп. та збитки від інфляції у розмірі 921 грн. 11 коп.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав:

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлені строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 9.3. поговору при порушенні сроків оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день просрочки від суми просроченого платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

           Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з?явився, відзив по суті позовних вимог не надав.

Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи.

Таким чином уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Уточені позовні вимоги фізичної особи-пвідприємця ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з кооперативного підприємства „Первомайське підприємство автотранспорту, торгівлі і механізації”, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Київська, 110 (код 01738535) заборгованість у сумі 2645 грн. 04 коп., пеню у розмірі 1 195 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 194 грн. 96 коп., збитки від інфляції у розмірі 921 грн. 11 коп., державне мито у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь фізичної особи-пвідприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя