Ухвала суду № 61624531, 15.09.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/5246/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/789/1103/16 Доповідач - Кузьма Р.М.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Кузьми Р.М.

суддів - Жолудько Л. Д., Костів О. З.,

з участю секретаря - Романюк Х.Ю.

представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виключення предмету іпотеки з реєстру обтяжень об'єктів нерухомого майна,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за нею права власності на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим № 6125289800020010472 за адресою с. Гаї Гречинські Тернопільського району, Тернопільської області, що належить на праві власності ОСОБА_4 та виключення з державного реєстру обтяжень обєктів нерухомого майна предмета іпотеки: земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим № 6125289800020010472 за адресою с. Гаї Гречинські Тернопільського району, Тернопільської області, що належить на праві власності ОСОБА_4

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 грудня 2015 року уклала Договір про відступлення права вимоги № ПВ - 111215/2 грошових зобов'язань за кредитом з ОСОБА_5 «Компанія з управління активами «Дім Капітал», згідно з яким первісний кредитор передає новому кредитору права вимоги до боржника, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора до боржника за кредитним договором №215/08/26СLLv від 14.07.2008 року - ОСОБА_2 14 грудня 2015 року між ОСОБА_5 «Компанія з управління активами «Дім Капітал», яка діяла від імені та в інтересах ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Паритет» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за кредитним договором №215/08/26СLLv від 14.07.2008року разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами, укладеними між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2, а новий іпотекодержатель набуває права первісного іпотекодержателя згідно з іпотечним договором, укладеним 14.07.2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_6 У 2009 році АКБ «Банк Форум» звертався до суду з позовом про стягнення боргу за договором кредиту до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і 15 липня 2009 року ухвалено рішення у справі № 2-4365/09 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості в сумі 455072,11 гривень. Рішення суду набуло чинності. У 2014 році, у зв'язку з ліквідацією ПАТ «Банк форум», право вимоги за кредитним договором №215/08/26СLLv від 14.07.2008 року було передано ПАТ «ОСОБА_7 Проект» згідно з договором № 1-Ф від 11.12.2014 року, яке у свою чергу передало право вимоги за кредитним договором №215/08/26СLLv від 14.07.2008 року до нового кредитора ОСОБА_5 «Компанія з управління активами «Дім Капітал», яке діяло від імені та в інтересах ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Паритет» згідно з договором про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитом № ПВ -111215/1 від 11.12.2015 року. Далі право вимоги перейшло до неї. Таким чином, вона має усі права кредитора та іпотекодержателя.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником свого основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності представника позивача, у відповідності до вимог ч.2ст.305 ЦПК України.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній, просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 апеляційної скаргу визнає, вважаючи що тільки на підставі рішення суду може бути вирішений даний спір.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ні законом, ні умовами укладеного між сторонами іпотечного договору не передбачено визнання в судовому порядку права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 1ст.308 ЦПК Українивизначено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що згідно з умовами іпотечного договору, укладеного між АКБ «Банк Форум» (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець) 14.07.2008 року, іпотекодавець, як майновий поручитель боржника ОСОБА_2, забезпечує виконання боржником зобов'язань згідно з кредитним договором №215/08/26СLLv від 14.07.2008 року та додаткових угод до нього, за умовами якого Боржник зобов'язаний повернути Іпотекодержателю кредитні кошти, в сумі 54 800 доларів США з кінцевим терміном повернення 10.07.2018 року та сплачувати відсотки за кредитом в розмірі 13,5 річних. Предметом іпотеки було нерухоме майно - земельна ділянка площею 0,1 га земель житлової та громадської забудови, розташована в с. Гаї Гречинські Тернопільського району Тернопільської області та належить іпотекодавцю на праві власності. Заставна вартість предмету іпотеки на час підписання договору становила 287 500 гривень.

Відповідно до п. 3.4.3 договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки достроково у випадках, передбачених основним зобов'язанням, цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 5.2. договору іпотеки, разі порушення іпотекодавцем та/або боржником обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового погашення заборгованості заборгованості за основним зобов'язанням, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Розділом 6 Іпотечного договору передбачені застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з п. 6.4 договору іпотеки, у випадку прийняття рішення іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, застереження в цьому договорі є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 липня 2009 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь АКБ «Форум» стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 455 072,11 грн., а також 1950 грн. понесених судових витрат та звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована у с. Гаї Гречинські Тернопільського району Тернопільської області, що належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с.12-13).

11 грудня 2015р. ОСОБА_1 уклала Договір про відступлення права вимоги № ПВ - 111215/2 грошових зобов'язань за кредитом з ОСОБА_5 «Компанія з управління активами «Дім Капітал», яке діяло від імені та в інтересах ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Паритет», згідно з яким первісний кредитор передає новому кредитору права вимоги до боржника, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора до боржника за кредитним договором №215/08/26СLLv від 14.07.2008 року - ОСОБА_2, домашня адреса : вул. Крушельницької, 21 с. Гаї Гречинські Тернопільського району Тернопільської області.

14 грудня 2015 року між ОСОБА_5 «Компанія з управління активами «Дім Капітал», яка діяла від імені та в інтересах ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Паритет» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступив новому іпотекодержателю всі права вимоги за кредитним договором за кредитним договором №215/08/26СLLv від 14.07.2008 року разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами, укладеними між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 (Боржник); а новий іпотекодержатель (позивач) набуває права первісного іпотекодержателя згідно з іпотечним договором, укладеним 14.07.2008 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_6, домашня адреса: АДРЕСА_1.

Частиною 2 ст.16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У відповідності до частини 3 цієї ж норми права, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст.39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст.335 та ст.376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України по справі № 6-1851цс15від 30.03.2016 року, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Іпотечний договір від 14.07.2008року містить застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, п.6.4 визначено, що у випадку прийняття рішення іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, застереження в данному договорі є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Зміст п.6.4 Іпотечного договору від 14.07.2008року, який передбачає прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 ЗУ "Про іпотеку", яка в свою чергу передбачає позасудовий порядок врегулювання спору, а договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Крім цього, даним пунктом підтверджується згода сторін договору, що право Іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій Іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на предмет іпотеки може бути оскаржене Іпотекодавцем в судовому порядку лише у випадку, якщо він доведе, що повністю виконав Основне зобов'язання.

А тому колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за позивачем право власності на предмет іпотеки - земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим № 6125289800020010472 за адресою с. Гаї Гречинські Тернопільського району Тернопільської області, що належить на праві власності ОСОБА_4 немає.

Розгдядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позовів повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним по справах доказам правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону дійшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального і процесуального права, які передбачені ст.309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Отже, твердження апелянта про незаконність, необґрунтованість ухваленого судом рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається - недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та наявних письмових доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_8