Вирок № 61624177, 27.09.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2016 Справа №607/8299/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Мостецької А.А.

секретаря Хримко У.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210010002431 від 10.07.2016 року відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Баворів, Тернопільського району, Тернопільської області, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, проживаючого АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

за участю: прокурора Демків Д.., потерпілої ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3 -

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2016 року близько 21:00 год., у ОСОБА_1, який перебував неподалік будинку №7, що по вул. Вербицького в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 09 липня 2016 року близько 21:00 год., ОСОБА_1, перебуваючи неподалік будинку №7, що по вул. Вербицького в м. Тернополі, не маючи дозволу на право керування, всупереч волі власника, сів за кермо автомобіля марки «ЗАЗ 110267», 2004 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, після чого ключем, який заходився в замку запалювання привів в дію двигун автомобіля та поїхав з місця стоянки в такий спосіб незаконно заволодів транспортним засобом. На далі ОСОБА_1, був затриманий працівниками поліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_1, спричинив ОСОБА_2, матеріальну шкоду на суму 24 480 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні описаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнав в повному обсязі.

Пояснив, що дійсно 09 липня 2016 року близько 21:00 год., перебуваючи неподалік будинку №7, що по вул. Вербицького в м. Тернополі, сів за кермо автомобіля марки «ЗАЗ 110267», зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, після чого ключем, який заходився в замку запалювання привів в дію двигун автомобіля та поїхав з місця стоянки. Разом з ним був його знайомий ОСОБА_4. На далі був затриманий працівниками поліції. Під час вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Про скоєне шкодує, шкоду завдану потерпілій відшкодував в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_2 суду повідомила, що 09 липня 2016 року, у неї було викрадено автомобіля марки «ЗАЗ 110267», 2004 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, чим спричинено матеріальну шкоду на суму 24 480 гривень, яка на даний час відшкодована повністю. Претензій до обвинуваченого матеріального чи морального характеру немає, просить суд суворо його не карати та не позбавляти волі.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому, а саме вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а тому вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі.

При цьому, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, а саме те, що він визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, позицію потерпілої, яка просить суд не позбавляти волі обвинуваченого, повне відшкодування заподіяної шкоди, його молодий вік, позитивні характеристики, те, що до кримінальної відповідальності притягається вперше, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, оскільки виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, його слід зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, які слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони виникли через проведення експертизи речових доказів.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373. 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 1540 грн. 70 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя А.А. Мостецька