Ухвала суду № 61624121, 23.09.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

23.09.2016 Справа №607/10715/16-ц

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Омегабанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», про захист прав споживача, визнання частково недійсним договору факторингу, визнання частково недійсним договору про відступлення прав за іпотечними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 22 вересня 2015 року подала до суду позовну заяву до публічного акціонерного товариства «Омегабанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», про захист прав споживача, визнання недійсним договору факторингу від 28 листопада 2012 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», в частині, що стосується передачі права вимоги за кредитним договором від 08 квітня 2008 року №1901/0408/71-054, укладеним між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Омегабанк» та ОСОБА_1, визнання недійсним договору від 28 листопада 2012 року про передачу прав за іпотечними договорами, укладений між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Омегабанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», в частині , що стосується передачі права вимоги за іпотечним договором від 08 квітня 2008 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Омегабанк» та ОСОБА_1

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначаються Законом України «Про судовий збір», про що прямо вказано у статті 1 цього Закону.

Пунктом 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачалося, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Разом із тим, 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», відповідно до якого статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Суд, звичайно, бере до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Однак, як уже зазначалося, правові засади звільнення від сплати судового збору в Україні визначаються Законом України «Про судовий збір». При цьому цей закон не містить відсилань до інших нормативно-правових актів держави.

Крім цього, Закон України «Про судовий збір» прийнятий пізніше від Закону України «Про захист прав споживачів».

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше.

За змістом змін до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявника на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.

З огляду на викладене, при зверненні до суду позивач повинна сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 гривень).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру:

1) визнання частково недійсним договору факторингу;

2) визнання частково недійсним договору про відступлення прав за іпотечними договорами.

При пред'явленні зазначеного позову позивачем судового збору не сплачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Однак, копії позовної заяви не підписанні позивачем та не зазначено дати подання заяви до суду.

Крім цього, позивачем до позовної заяви не додано копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно докількості осіб, які беруть участь у справі, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином позивачу ОСОБА_1 слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, зокрема:

1) додати до позовної заяви копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;

2) подати копії позовної заяви, підписані позивачем із зазначенням дати її подання;

3) сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 551,20 гривень за кожну на розрахунковий рахунок:31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м. Тернопіль/м. Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692, пункт 1.2, та надати суду оригінал квитанції про його сплату.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст.121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Омегабанк», товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», про захист прав споживача, визнання частково недійсним договору факторингу, визнання частково недійсним договору про відступлення прав за іпотечними договорами залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя