Ухвала суду № 61623038, 27.09.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/1240/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1616/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 48

У Х В А Л А

27 вересня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Собини О. І. , Околота Г. М.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу судді Сумського районного суду Сумської області від 07 липня 2016 року про відкриття провадження

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Сумського районного суду Сумської області від 07 липня 2016 року відкрито провадження у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та було призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15 липня 2016 року на 14-годину.

Вказану ухвалу судді щодо відкриття провадження у справі в частині недотримання правил підсудності відповідач ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу судді скасувати та передати справу на розгляд за підсудністю.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що дана справа має розглядатись Зарічним районним судом м. Суми за місцем проживання відповідача, тому постановлена Сумським районним судом Сумської області ухвала про відкриття і розгляд вказаної справи у зазначеному суді є незаконною.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

За загальним правилом відповідно до ч.1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Однак, вимогами ч.1 ст.114 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як розяснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п.41, 42 постанови Пленуму «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року № 3, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при обєднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_4 вбачається, що в ній йдеться про поділ майна між колишнім подружжям, внаслідок чого позивач просила визнати за нею право власності на 1/2 частину обєкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Косівщина, вул. Сонячна, 12 та на 1/2 частину земельних ділянок площею 0,1455 га та 0,1111 га, розташованих за цією ж адресою, а також про виділення відповідачу ОСОБА_3 в особисту приватну власність автомобіля Ford С-Мах, 2011 року випуску, а позивачці ОСОБА_4 автомобіля Lexus ES 350, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Для підтвердження обставин того, що вказане нерухоме майно належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 позивачка в судовому засіданні суду апеляційної інстанції надала копію протоколу її допиту правоохоронними органами в якості свідка та заяви стосовно дачі нею згоди відповідачу на продаж того майна, в яких її підпис засвідчений нотаріусом.

Отже, предметом спору є, в тому числі, і нерухоме майно у вигляді обєкта незавершеного будівництва та земельних ділянок, розташованих у с. Косівщина, Сумського району, Сумської області, з приводу чого діють правила про виключну підсудність.

З урахуванням того, що серед предмета позовних вимог є такі, на які поширюється виключна підсудність, тому позивачка обґрунтовано предявила позов саме за місцем знаходження спірного нерухомого майна, тобто до Сумського районного суду.

Отже, не заслуговують на увагу, як помилкові, доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позов мав бути предявлений до Зарічного районного суду м. Суми, на території юрисдикції якого зареєстровано місце проживання відповідача, оскільки в даному випадку мала місце конкуренція правил підсудності, у звязку з чим застосовуються правила виключної підсудності.

Враховуючи вищезазначене, а також обставини того, що ухвалу про відкриття провадження у даній справі постановлено з додержанням вимог закону, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу судді від 07 липня 2016 року залишити без змін.

Оскільки відповідач при подачі апеляційної скарги не сплатив судовий збір в сумі 275 грн. 60 коп., тому з нього в дохід держави необхідно стягнути судовий збір за апеляційний перегляд ухвали судді першої інстанції у вищезазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1; 312 ч.1 п.1; 314 ч.1 п.4; 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу судді Сумського районного суду Сумської області від 07 липня 2016 року щодо відкриття провадження у даній справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір за апеляційний перегляд ухвали судді першої інстанції в сумі 275 грн. 60 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -