Ухвала суду № 61621049, 20.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5183/16

Головуючий у першій інстанції Пепеляшкова

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року про відмову в перегляді за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 травня 2013 року в частині поділу будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Одеська міська рада, про визнання частково недійсним договору дарування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності, стягнення грошової компенсації, встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Одеська міська рада, про виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності, визнання права власності на самочинне будівництво, встановлення порядку користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року ОСОБА_3 (тепер Урсова) Я.І. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору дарування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності, стягнення грошової компенсації, встановлення порядку користування земельною ділянкою.

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки домоволодіння із спільної часткової власності, визнання права власності на самочинне будівництво, встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14.05.2013 року визнано частково недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 23 серпня 2007 року, посвідчений державним нотаріусом Восьмої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» 10.09.2007 року за № 3-2628, в частині дарування житлового будинку літ. «В» житловою площею 36,2 кв. м та надвірних будівель і споруд: літ. «З» котельня, літ. «И» душ, літ. «К» - вбиральня. літ. «Л» - котельня, №1-5 огорожа, І, ІІ мостіння, розташованих у буд. № 41, по вул. Капітана Кузнєцова, в м. Одесі;

- виділено ОСОБА_3 в натурі 53/100 частин домоволодіння № 41, по вул. Капітана Кузнєцова в м. Одесі в житловому літ. «А»: 1-1-5 житлова площею 7,4 кв. м; 1-2-1 коридор площею 4,5 кв. м; приміщення 1-2-2 - житлова, площею 10,7 кв. м; приміщення 1-2-3 площею 8,8 кв. м; загальною площею з урахування робіт по переобладнанню - 31,4 кв. м, у тому числі: жила 26,9 кв. м, підсобна - 4,5 кв. м.;

- визначено порядок користування земельною ділянкою по вулиці Капітана Кузнєцова, № 41 у місті Одесі, та виділено в користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 275,6 кв. м, межі якої описуються наступним чином: від первинної точки відліку (від точки 1) на відстань 28,76 м (до точки 2); поворот праворуч (від точки 2) на відстань 6,0 м по межі із суміжним землекористувачем (до точки 3); поворот праворуч (від точки 3) на відстань 12,85 м (до точки 4); поворот ліворуч (від точки 4) на відстань 7,49 м (до точки 5); поворот праворуч (від точки 5) на відстань 4,29 м до зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» (до точки 6); поворот ліворуч (від точки 6) на відстань 0,16 м по зовнішній стіні житлового будинку літ. «А» (до точки 7); поворот праворуч (від точки 7) на відстань 4,35 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», що розділяє приміщення: № 1-2-3 від приміщення № 1-1-7 (до точки 8); поворот праворуч (від точки 8) на відстані 2,66 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», що розділяє приміщення: № 1-2-3 від приміщення № 1-1-6 (до точки 9); поворот ліворуч (від точки 9) на відстань 4,35 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», що розділяє приміщення: № 1-1-5, № 1-2-1 від приміщення № 1-1-6 (до точки 10); поворот ліворуч (від точки 10) на відстань 0,26 м (до точки 11); поворот ліворуч (від точки 11) на відстань 2,93 м (до точки 12); поворот праворуч (від точки 12) на відстань 11,25 м по межі огороджувального забору з боку вул. Капітана Кузнєцова до первісної точки відліку (до точки 1);

- стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1,9 кв. м в будинку літ. «А» в розмірі 5147 грн. 49 коп.;

- в решті вимог ОСОБА_3 відмовлено;

- виділено ОСОБА_2 в натурі 47/100 частин домоволодіння № 41, по вул. Капітана Кузнєцова в м. Одесі в житловому будинку літ. «А»: № 1-1-6 житлова площею 18,5 кв. м; № 1-1-7 житлова площею 9,1 кв. м; загальною площею з урахування робіт по переобладнанню 27,6 кв. м, у тому числі жила 27,6 кв. м.;

- визначено порядок користування земельною ділянкою по вулиці Капітана Кузнєцова, № 41 у місті Одесі, та виділено в користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 244,4 кв. м, межі якої описуються наступним чином: (від точки 3) на відстань 1,05 м по межі із суміжним землекористувачем (до точки 18); поворот ліворуч (від точки 18) на відстань 0,63 м по межі з суміжним землекористувачем (до точки 17); поворот праворуч (від точки 17) на відстань 9,98 м по межі з суміжним землекористувачем (до точки 16); поворот праворуч (від точки 16) на відстань 7,36 м по межі з суміжним землекористувачем (до точки 15); поворот ліворуч (від точки 15) на відстань 0,51 м по межі з суміжним землекористувачем (до точки 14); поворот праворуч (від точки 14) на відстань 21,55 м по межі із суміжним землекористувачем (до точки 13); поворот праворуч (від точки 13) на відстань 6,9 м по межі огороджувального забору з сторони вул. Капітана Кузнєцова (до точки 12); поворот праворуч (від точки 12) на відстань 2,93 м (до точки 11); поворот ліворуч (від точки 11) на відстань 0,26 м (до точки 10); поворот праворуч (від точки 10) на відстань 4,35 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», що розділяє приміщення № 1-1-5, № 1-2-1 від приміщення № 1-1-6 (до точки 9); поворот праворуч (від точки 9) на відстань 2,66 м по внутрішній стіні житлового будинку літ. «А», що розділяє приміщення № 1-2-3 від приміщення № 1-1-6 (до точки 8); поворот ліворуч (від точки 8) на відстань 4,35 м по внутрішній стіні будинку літ. «А», що розділяє приміщення № 1-2-3 від приміщення № 1-1-7 (до точки 7); поворот ліворуч (від точки 7) на відстань 0,16 м по зовнішній стіні будинку літ. «А» (до точки 6); поворот праворуч (від точки 6) на відстань 4,29 м (до точки 5); поворот ліворуч (від точки 5) на відстань 7,49 м (до точки 4); поворот праворуч (від точки 4) на відстань 12,85 м (до точки 3);

- в решті вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.12.2013 року рішення суду першої інстанції змінено у задоволені позову ОСОБА_3 в частині вимог про визнання права власності у порядку спадкування за законом на ? частку будівельних матеріалів, з яких складаються самовільно зведені будинок та надвірні будівлі і споруди, що розташовані за адресою м. Одеса, вул. К. Кузнєцова, 41 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року вищевказані рішення судів залишені без змін.

07.04.2016 року ОСОБА_2 (в частині залишеній без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій) звернулася до суду першої інстанції з заявою про перегляд рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 травня 2013 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, просить ухвалу суду від 19 травня 2016 року скасувати, а справу направити до Суворовського районного суду м. Одеси для продовження розгляду в іншому складі суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За правилами ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про відмову в перегляді рішення за нововиявленими обставинами, суд 1-ої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими, а мова йде про прийняття до уваги нових доказів.

З таким висновком суду повністю погоджується і колегія суддів.

За правилами ст. 361 ч.1, ч.2 п.1 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у звязку з нововиявленими обставинами; підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у звязку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За розясненням Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 4 „Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» (п.п.3,4,5) нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга ст. 361 ЦПК України). Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у звязку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду рішення у звязку з нововиявленими обставинами. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі.. або які могли бути встановлені при всебічному і повному зясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо, та який підтверджує відповідні обставини… не є підставами для перегляду судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами.»

Із матеріалів справи вбачається, що нововиявленою обставиною заявник ОСОБА_2 вважає те, що присуджена їй частина житлового будинку не відповідає вимогам, що предявляються до житла, оскільки за висновком експертного дослідження № 86/16 від 14.03.2016р. (т.4 а.с.5-11) має незадовільний технічний стан, не має приміщень кухні, туалету, інших допоміжних приміщень, не має водопостачання, каналізації, приборів опалення, а тому не може використовуватись в якості самостійного житла. Заявник вказує, що про цю обставину їй та суду раніше не було відомо, оскільки для цього необхідні спеціальні знання в галузі будівництва. І тільки із вказаного вище висновку вона дізналася про ці обставини.

Як встановлено матеріалами справи і не заперечується сторонами ОСОБА_2 все своє життя проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1, а відтак про його технічний стан, наявність або відсутність у приміщеннях будинку водопостачання, каналізації, приборів опалення тощо їй було добре відомо. Під час розгляду справи до ухвалення судом рішення за ухвалою суду була проведена будівельно-технічна експертиза № 05/2012 від 27.06.2012р., в якій також зазначався технічний стан будівель спірного будинку, ступінь обладнаності комунікаціями, а пропонований варіант поділу будинку водночас передбачав необхідність виконання робіт по переобладнанню з прокладкою і підключенням інженерних комунікацій. (т.2 а.с.2-56) В резолютивній частині рішення чітко зазначено, які саме приміщення виділяються в натурі співвласникам.

Ухвалене судом рішення про поділ будинку і визначення порядку користування земельною ділянкою ОСОБА_2, як співвласник будинку, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржила, і повністю з ним погодилась. Відповідач ОСОБА_2 або її представник у суді першої інстанції не мали жодних перешкод заявити клопотання про проведення додаткової або повторної будівельно-технічної експертизи з питання про те, чи відповідає за набором приміщень, технічним станом та забезпеченістю комунікаціями частина жилого будинку літ «А» у домоволодінні в складі приміщень, що виділяються співвласникам та чи можуть виділені їм частини використовуватись в якості самостійного житла. А тому доводи представника ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що у висновку експертизи № 05/2012 від 27.06.2012р. питання про можливість використання виділених приміщень в якості самостійного житла не досліджувались до уваги братися не можуть.

Посилання представника заявника на те, що питання придатності житла входило в предмет доказування, а суд першої інстанції порушивши норми цивільно-процесуального права його не зясував їх, є неспроможним, оскільки за ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і обовязок довести ту чи іншу обставину перш за все покладається на сторони. Та водночас порушення норм процесуального права може бути підставою для перегляду рішення в апеляційному або касаційному порядку, але не у звязку з нововиявленими обставинами.

З огляду на зазначене, обставини, на які посилається в своїй заяві заявник, відповідно до правил ст. 361 ЦПК України, не можуть вважатися законною підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, ухвалу про відмову в перегляді рішення у звязку з нововиявленими обставинами суд постановив з додержанням вимог закону, і законні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування правильної ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 19 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.І.ОСОБА_6Сєвєрова