Постанова № 61619555, 21.09.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7132/16-а

Провадження № 2-а/522/494/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

судді -Тарасова А.В.

за участю секретаря судового засідання -Ткаченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу адміністративної юрисдикції за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 22.04.2016 року звернулась позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, у якому просить суд визнати протиправним рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії та здійсненні правильного розрахунку з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та інших виплат; зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплату пенсії починаючи з моменту призначення з 10.11.2004 року в розмірі 81% від заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35% посадового окладу та інших виплат.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона є пенсіонеркою за віком згідно Закону України «Про державну службу». 23.03.2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про приведення розміру її пенсії, обчисленої не в повному обсязі при останньому перерахунку від 01.02.2008 року, у відповідність до законодавства України шляхом донарахування до розміру пенсії надбавки за вислугу років у розмірі 35% посадового окладу та суми інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань без зміни базового місяця індексації пенсії жовтень 2009 року. При цьому позивачка надала довідку про заробітну плату з 01.02.2008 року, видану державною податковою інспекцією у Малиновському районі Головного управління ДФС в Одеській області з супровідним листом від 16.03.2016 року №1622/9/15-52-05-00, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсії, за формою, затвердженою постановою правління ПФУ №15-1 від 04.09.2013 року.

11.04.2016 року позивачка отримала від відповідача лист №170/Б-11 з повідомленням про прийняття рішення №67 від 01.04.2016 року «Про відмову у перерахунку пенсії», згідно якого відповідно Закону України «Про державну службу» інші виплати не є надбавками, які враховуються для обчислення розміру пенсійного забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, а також повідомлено, що надбавку за вислугу років враховано в розмірі 20% посадового окладу.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідача, позивачка звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом та просить його задовольнити.

У судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Волошина К.О. за довіреністю від 19.01.2016 року у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. З письмових заперечень вбачається, що згідно Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інші надбавки. У зв'язку з цим, застосовувати при обчисленні пенсії «інші виплати» не є можливим. Також, відповідач зазначає, що суд не вповноважений на визначення розміру відсотку, який застосовується при визначенні розміру пенсії, оскільки нарахування пенсії відноситься до повноважень відповідача. Встановлення надбавки за вислугу років в розмірі 35% є неможливим, оскільки стаж роботи позивача на посаді державного службовця складає 11 років 10 місяців 19 днів, тож відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України «Про державну службу» надбавку встановлено в розмірі 20%.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на такі обставини.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача з 10.11.2004 року, одержує пенсію призначену згідно Закону України «Про державну службу».

Згідно довідки Головного управління ДФС України в Одеській області про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, заробітна плата за посадою головного державного податкового інспектора, з якої призначено пенсію для її перерахунку з 01.02.2008 року становить: посадовий оклад - 1092,00 грн., надбавка за спеціальне звання (інспектор податкової служби 1 рангу) - 100,00 грн., надбавка за вислугу років (35%)- 417,20 грн., надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важкої роботи (50%) - 804,60 грн., премія- 1280,15 грн., інші виплати (винагорода за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань) - 615,66 грн. На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

23.03.20216 року позивач звернулася до відповідача із заявою про приведення розміру її пенсії, обчисленої не в повному обсязі при останньому перерахунку від 01.02.2008 року, у відповідність до законодавства України шляхом донарахування до розміру пенсії інших виплат, виходячи з встановленого їй розміру 81 % від суми заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35% посадового окладу та без зміни базового місяця індексації пенсії жовтень 2009 року.

Листом №170/Б-11 від 11.04.2016 року повідомлено про прийняття рішення №67 від 01.04.2016 року «Про відмову у перерахунку пенсії», оскільки інші виплати не є надбавками, які враховуються для обчислення розміру пенсійного забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, а також повідомлено, що надбавку за вислугу років враховано в розмірі 20% посадового окладу.

Згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що стаж роботи позивача на державній службі становить 11 років 10 місяців 19 днів, тож визначення пенсії в розмірі 81 % від суми заробітної плати відповідає вимогам законодавства.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95ВР встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, суд відхиляє заперечення відповідача щодо неможливості включення інших виплат до сум заробітної плати, з яких нараховується пенсія. Аналогічну позицію висловив і Верховний суд України у справі №21-430а11.

Винагорода за вислугу років, встановлена посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого органами державної податкової служби в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватися при обчисленні розміру пенсії державного службовця у розмірах, що виплачуються на день звільнення посадової особи з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 12 вересня 1997 року, яка була чинна на час призначення позивачці пенсії, затверджено Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, відповідно до положень якого до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи: в органах державної податкової служби; на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» з наступними змінами; на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів-системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.

Пунктом 4 Порядку виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання визначено орган, який встановлює стаж та процедуру його визначення. Стаж роботи для виплати винагороди за вислугу років визначається комісією органу державної податкової служби з питань встановлення стажу, необхідного для нарахування винагороди за вислугу років.

Згідно довідок про заробітну плату від 16.03.2016 року, 27.12.2004 року та 10.04.2008 року надбавка за вислугу років встановлена в розмірі 35%.

Таким чином, визначення розміру надбавки за вислугу років віднесено до компетенції комісії органу державної податкової служби з питань встановлення стажу. Відповідачем не надано доказів правомірності зменшення розміру надбавки, а також доказів оскарження прийнятого комісією рішення, тож суд вважає, що вимога позивача про призначення виплати надбавки за вислугу років в розмірі 35% відповідає положенням законодавства та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача про визнання протиправною відмову, викладену в листі відповідача від 11.04.2016 року №170/Б-11, оскільки зазначений лист має лише інформативний характер та не має розпорядчої сили, не створює для сторін жодних обов'язків та лише містить відомості щодо прийнятого відповідачем рішення.

Стосовно періоду, за який має здійснюватись перерахунок пенсії, суд вважає необхідним застосувати наслідки спливу позовної давності, зокрема, згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 22.10.2015 року.

До того ж суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неможливості стягнення на користь позивача суми сплаченого судового збору оскільки ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу державного бюджету України, а нецільове використання коштів забороняється.

Однак, ч.1 ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а не безпосередньо коштів Пенсійного фонду, які не включаються до складу Державного бюджету України. Тому суд вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 01.04.2016 року №67 «Про відмову в проведенні перерахунку пенсії».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 22.10.2015 року у розмірі 81% від заробітної плати з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 35% посадового окладу згідно з довідкою від 27.12.2004 року №18230/05-30, виданою Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси та інших виплат згідно з довідкою від 16.03.2016 року №1622/9/15-52-05-00, виданою Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси без зміни базового місяця індексації пенсії наростаючим підсумком -жовтень 2009 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя А.В. Тарасов

21.09.2016