Рішення № 6161398, 05.04.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2008 р. Справа № 14-13/1156

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В., представників позивача Лозового В.Є., представник відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачатовариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси»

до відповідачафізичної особи підприємця ОСОБА_2

про розірвання договору, стягнення 60000 грн.,

УСТАНОВИВ:

1.Заявлено позов про розірвання договору про надання юридичних послуг від 11.05.2007 №11/07 (далі договір) з підстав істотного порушення його умов (невиконання) відповідачем та втрати інтересу у позивача щодо подальшого виконання, про стягнення 60000 грн. безпідставно отриманих за договором коштів та відшкодування у звязку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.04.2007 рішенням господарського суду Черкаської області, та додатковим рішенням господарського суду Черкаської області від 16.04.2007, залишеними без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2007 у задоволенні позову відмовлено, стягнено з позивача 9000 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката. Останні постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2007 скасовані, справу передано на новий розгляд господарському суду Черкаської області.

2.У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що відповідач не приступив до виконання договору і будь-яких дій по його виконанню не вчинив, що договір укладено на 23 дні пізніше від однієї з подій (укладення мирової угоди у справі про банкрутство СТОВ «Деньгівське») з метою досягнення якої укладено договір, що будь-які дії і результати виконання п.2.4 договору щодо придбання майна пайовиків відсутні, що довіреність на представництво інтересів позивача відповідачу не видавалось, а тому відповідач не міг виконати договір, що відсутність додатку 1 до договору є доказом його невиконання і відсутності у відповідача права на його виконання, що акт здачі-прийняття виконаних робіт від 06.09.2005 №ОУ-0000002 на 30000 грн. підписаний без врахування виконаних робіт і не є доказом їх виконання, що названий акт здачі-прийняття підписано та кошти відповідачу перераховано колишнім керівником позивача Басовою К.В. внаслідок зловживання своїм службовим становищем та фальсифікації документів.

3.Відповідач у відзиві на позов та його представник у ході розгляду справи позов не визнали повністю і на його заперечення вказали, що договір виконувався шляхом надання усних консультацій, правового аналізу ситуації, результатом чого стало затвердження мирової угоди господарським судом Черкаської області у справі №14-01-10/3061 ухвалою від 02.09.2005, що виконання цієї роботи було розпочато до укладення договору і договором було оформлено її виконання, що аналогічна робота була виконана відповідачем і по п.2.4 договору, однак, саме внаслідок відсутності будь-яких дій з боку позивача результат її відсутній, що він готовий продовжувати роботу по п.2.4 договору, якщо позивачем буде проявлено відповідне бажання. У останнє судове засідання представник відповідача не зявився, про час і місце його проведення був повідомлений під розписку, причин неявки не повідомив, що не є перешкодою для розгляду справи.

4.Відповідно до ст.75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У ході розгляду справи судом приєднано справу №14-01-10/3061, розглянуту господарським судом Черкаської області у 2005 році, яку після дослідження матеріалів і зняття окремих доказів здано в архів суду.

У засіданні оголошувалась перерва 10, 16 та 21 квітня 2008 року про що присутні учасники засідання були повідомлені під розписку. Після перерви представник відповідача у судове засідання не зявився. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05.05.2008 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

5.Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором від 11.07.2005 №11/07 про надання юридичних послуг та актом здачі-прийняття виконаних робіт від.06.09.2005 №ОУ-0000002 позивач отримав від відповідача юридичні послуги по представництву інтересів позивача у справі про банкрутство СТОВ «Деньгівське»при укладенні мирової угоди. Платіжними дорученнями від 20.09.2005 та від 30.09.2005 позивач сплатив позивачу за юридичні послуги 60000 грн. При цьому у платіжному дорученні від 20.09.2005 вказано про оплату рахунку позивача від 11.07.2005 №5 (сторонами не надано, дата укладення договору), а у платіжному дорученні від 30.09.2005 вказано про оплату рахунку позивача від 05.09.2005 №6 (останній надано позивачем, у ньому зазначено про виставлення відповідачем рахунку за юридичні послуги). Будь-яких інших договорів про надання юридичних послуг сторони не укладали.

Також у ході розгляду справи судом установлено наступну хронологію подій: 14.06.2005 позивачем укладено договір №Ю-27/05 про надання юридичних послуг приватним підприємством «Юридичне бюро «ОСОБА_2 і партнери»; 17.06.2005 дата підписання мирової угоди по справі №14-01-10/3061 про банкрутство СТОВ «Деньгівське»(далі мирова угода); 17.06.2005, 30.06.2005, 08.07.2005, 27.07.2005 платіжні доручення на оплату позивачем приватному підприємству «Юридичне бюро «ОСОБА_2 і партнери»30000 грн. за виконання договору від 14.06.2005 №Ю-27/05; 21.06.2005 клопотання представника позивача Горяніна А.О. про відкладення розгляду справи №14-01-10/3061 у звязку необхідністю підготовки ліквідатором СТОВ «Деньгівське»клопотання про затвердження мирової угоди; 21.06.2005 ухвала суду у справі № №14-01-10/3061 про відкладення у звязку з можливістю подання на розгляд суду мирової угоди та необхідних документів; 25.07.2005 подане суду клопотання арбітражного керуючого Пащенка О.О. у справі №14-01-10/3061 про затвердження мирової угоди із текстом останньої; 28.07.2005 дата затвердження мирової угоди місцевим органом державної податкової служби; 29.07.2005 ухвала суду у справі № №14-01-10/3061 про відкриття процедури затвердження мирової угоди; 02.09.2005 ухвала суду у справі № №14-01-10/3061 про затвердження мирової угоди.

Також відповідно до вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 18.12.2007 судом установлено, що 11.11.2006 за №79-1 позивач (ТОВ «Гранекс-Черкаси») направив відповідачу лист з вимогою про повернення 30000 грн., 21.12.2006 за №39 позивач направив відповідачу лист з пропозицією про врегулювання відносин по договору, 27.12.2006 за №91 позивач направив відповідачу лист з вимогою про надання документів по договору, 15.01.2007 відповідач направив позивачу відповідь на листи від 22.12.2006 та 27.12.2006, у якому підкреслено спільну діяльність відповідача із приватним підприємством «Юридичне бюро «ОСОБА_2 і партнери»по укладенню мирової угоди та перераховано вчинені дії по її укладенню, 17.01.2007 за №7 позивач направив відповідачу лист з вимогою про повернення 60000 грн., 26.01.2007 за №18 позивач направив відповідачу лист з вимогою про розірвання договору від 11.07.2005 №11/07 про надання юридичних послуг (здано пошті 26.01.2007, фактично вручено відповідачу 26.02.2007), 19.02.2007 позивачем здано позовну заяву у канцелярію господарського суду Черкаської області (вх. суду №3192 від 19.02.2008).

6.Аналіз установлених обставин свідчить про те, що позивачем укладено два договори про надання юридичних послуг, результатом виконання яких (і відповідно предметом надання юридичних послуг за якими) є укладення мирової угоди у справі №14-01-10/3061 з приватним підприємством «Юридичне бюро «ОСОБА_2 і партнери»від 14.06.2005 №Ю-27/05 та з відповідачем від 11.07.2005 №11/07. Мирова ж угода була підписана ліквідатором СТОВ «Деньгівське», арбітражним керуючим Пащенком О.О., та комітетом кредиторів СТОВ «Деньгівське»17.06.2005 тобто після укладення першого і до укладення спірного договорів. Разом з тим, погодження мирової угоди органом державної податкової служби, подання мирової угоди з відповідним пакетом документів, передбаченим Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, на розгляд суду, відкриття процедури затвердження мирової угоди у справі №14-01-10/3061 та її затвердження відбулись після укладення спірного договору.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом. У звязку з цим суд відхиляє доводи позивача про те, що спірний договір укладено після укладення мирової угоди. Доказів, які стосуються виконання спірного договору до моменту виникнення спору щодо нього (лист позивача від 11.11.2006 за №79-1), є лише чотири акт здачі-прийняття від.06.09.2005 №ОУ-0000002, платіжні доручення від 20.09.2005 і від 30.09.2005 та рахунок позивача від 05.09.2005 №6, які суд оцінює як такі, що підтверджують дію і виконання договору в частині (п.2.1, 2.3, абз.2 і 3 п.5.1 договору). При цьому суд враховує ті обставини, що участь відповідача у процесі укладення мирової угоди також підтверджують ОСОБА_6, який є представником відповідача у цій справі і який особисто приймав безпосередню участь у вирішенні цього питання у справі №14-01-10/3061 як представник приватного підприємства «Юридичне бюро «ОСОБА_2 і партнери»і позивача, та арбітражний керуючий Пащенко О.О. у листі від 17.03.2008 №17/03-08, який був ліквідатором банкрута-СТОВ «Деньгівське». Будь-яких доказів протилежного позивачем не надано, а тому його доводи відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України суд вважає не доведеними.

Доводи позивача про допущені зловживання службовим становищем та фальсифікацію документів колишнім керівником позивача Басовою К.В. при підписанні договору та вищеназваних документів суд відхиляє, оскільки такий факт може бути установлено і підтверджено як доказом лише вироком суду у відповідній кримінальній справі.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із вказаної норми розірвання договору можливе або за згодою сторін, або у разі істотного порушення умов договору. Згода сторін на його розірвання відсутня. Як зазначено вище, позивач вказує і як порушення і як підставу розірвання договору невиконання відповідачем у формі бездіяльності, однак, наявність такого порушення зі сторони відповідача в частині п.2.1, 2.3, абз.2 і 3 п.5.1 договору позивачем не доведено. Позивач при укладенні спірного договору в цій частині розраховував на отримання юридичних послуг для досягнення визначеної п.2.3 договору мети, укладення мирової угоди, і такої мети ним досягнуто, Крім того, для установлення факту істотності порушення має бути визначена шкода. Для визначення шкоди повинні бути документально доведені її розмір, протиправність дій (бездіяльності) відповідача, причинний звязок між дією (бездіяльністю) та втратою майнових благ, вина відповідача. Позивач вказує на те, що він зазнав збитків на суму 60000 грн. Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Доказів таких витрат позивачем не вказано і не надано (оскільки гроші ним сплачено не для відновлення права, а для набуття певного результату). Позивач не вказує конкретну норму (закону чи договору) яку порушено відповідачем. Вказані обставини є підставою для відмови позивачу у задоволенні вимоги про розірвання договору із зазначеної позивачем підстави його невиконання відповідачем.

Закон не передбачає можливості розірвання договору з тих підстав, що його виконання втратило інтерес, така можливість має місце у разі прострочення боржника (ст.612 Цивільного кодексу України), але у даному випадку прострочення боржника-відповідача немає, оскільки сторони не визначили строк виконання зобовязання і він має визначатись відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України. Вказані обставини є підставою для відмови позивачу у задоволенні вимоги про розірвання договору з підстави втрати інтересу у позивача щодо подальшого виконання.

Аналогічним є висновок суду і щодо прострочення позивача по його обовязку видати довіреність відповідачу на представництво його інтересів (п.3.3 договору) строк її видачі договором не визначено. Разом з тим, довіреність не визначена у договорі як єдиний засіб і спосіб його виконання. У звязку з цим суд відхиляє доводи позивача про те, що не видача ним довіреності відповідачу є доказом невиконання першої частини (п.2.1 і 2.3) договору.

З цих же мотивів суд відхиляє зазначену позивачем підставу і для розірвання договору в іншій його частині (п.2.2, 2.4, абз.4 п.5.1 договору) інші підстави судом не досліджуються, оскільки позивачем не предявлені і не доводяться та будь-яких заяв суду не подано спір розглядається у межах визначеного позивачем предмету позову і підстав для його предявлення.

7.Щодо обставин виникнення права на подання позивачем позову про розірвання договору, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2-4 ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Лист з вимогою про розірвання договору від 11.07.2005 №11/07 про надання юридичних послуг позивач направив відповідачу 26.01.2007 за №18 (здано пошті 26.01.2007), фактично вручено відповідачу 26.02.2007. Позивачем здано позовну заяву у канцелярію господарського суду Черкаської області 19.02.2007 (вх. суду №3192). Тобто позовну заяву здано суду на 24 день після надіслання відповідачу вимоги про розірвання договору, що вказує на передчасне подання позивачем позову (до закінчення установленого строку на отримання відповіді), не виникнення у нього права передавати спір на вирішення суду, і що є окремою підставою для відмови у задоволенні вимоги про розірвання договору.

8.Не підлягає задоволенню і вимога про стягнення з відповідача 60000 грн., як безпідставно перерахованих платіжними дорученнями від 20.09.2005 та від 30.09.2005. Так, згідно з платіжним дорученням від 20.09.2005 кошти перераховані відповідно до абз.2 п.5.1 договору (причому з порушенням установленого строку 01.08.2005), а згідно з платіжним дорученням від 30.09.2005 відповідно до абз.3 п.5.1 договору та виставленого рахунку від 05.09.2005 №6. Підстави для їх перерахування не відпали.

9.Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

10.У звязку із відмовою у позові судові витрати, понесені відповідачем, повністю покладаються на позивача.

Відповідачем вказано, що ним понесені витрати на суму 15000 грн. на оплату послуг адвоката ОСОБА_6 Сплата зазначених коштів підтверджується з квитанціями на оплату послуг адвоката від 12.03.2007, від 29.05.2007, від 14.11.2007 та від 03.03.2008. Разом з тим, приймаючи до уваги розяснення Вищого господарського суду України, дані у п.11 листа від 13.02.2002 №01-8/155, оцінюючи ті обставини, що докази фактичних витрат надавача послуг та розрахунки затрат часу для представництва інтересів на вимогу суду не були надані, що кількість фактів та матеріалів у справі є незначними, а також враховуючи ступінь складності юридичної оцінки фактів, кількість вчинених для виконання доручення дій і проведених судових засідань, суд вважає вказаний і сплачений відповідачем розмір витрат неспіврозмірним.

У звязку з цим суд обмежує заявлений розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи на момент винесення цього рішення сумою 2750 грн. виходячи з вартості послуг у адвоката (затверджених ним 02.01.2008) та з такого розрахунку (по датам дій чи документів): 13.03.2007 відзив адвоката на позовну заяву-300 грн., 10.04.2007 участь адвоката у судовому засіданні -300 грн., 16.04.2007 заява адвоката про прийняття додаткового рішення-100 грн., 31.05.2007 відзив адвоката на апеляційну скаргу -150 грн., 08.06.2007 участь адвоката в апеляційній інстанції-450 грн., 22.06.2007 клопотання адвоката про видачу наказу-100 грн., 14.11.2007 відзив адвоката-150 грн., 18.12.2007 участь адвоката у касаційній інстанції-450 грн., 12.03.2008 пояснення адвоката -150 грн., 13.03.2008 участь адвоката у судовому засіданні та в інших засіданнях при новому розгляді справи - 300 грн., 21.03.2008 пояснення адвоката-150 грн., 14.04.2008 пояснення адвоката-150 грн.

З позивача відповідно до постанов Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 10.10.2007 відповідно до двох наказів господарського суду Черкаської області у цій справі від 11.09.2007 з позивача стягнено 9000 грн. судових витрат. Відповідно до ст. 122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням. Таким чином, позивачу підлягають поверненню (у порядку визначеному ст.122 Господарського процесуального кодексу України) і відповідно з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 6250 грн. (9000 2750).

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні вимоги про розірвання договору від 11.07.2005 №11/07 про надання юридичних послуг з підстав істотного порушення його умов (невиконання) відповідачем та втрати інтересу у позивача щодо подальшого виконання.

Відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення 60000 грн.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси»(м. Черкаси, вул. Гоголя, 221, к.123, ідентифікаційний код 31423617) 6250 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Хабазня Ю.А.

Повний текст рішення підписано 12.05.2008