Рішення № 6161313, 26.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/5726.03.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Проектно-вишукальний інститут

"Миколаївагропроект"

доМіністерства оборони України

Третя особа без самостійних вимог Південне управління капітального будівництва

Міністерства оборони України

про cтягнення 432 180,00 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача представник - Лемле Н.В.(дов. № 51 від 16.02.09)

Від відповідача представник Порайко А.М. (дов. № 220/1096д від 22.12.08)

Від третьої особи не зявилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 411600,00 грн., що становить заборгованість за договором підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт по обєкту: «Інженерні мережі багато поверхневої житлової забудови на території військового містечка № 72 по проспекту Героїв Сталінграду, м.Миколаїв, шифр Н-72-інж»№ 227/ДБ-240 ПВР від 28.01.2008р. та 20580,00 грн. забезпечувального платежу, який підлягає поверненню.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 16.01.2009р. порушено провадження у справі № 8/57, розгляд справи призначений на 19.02.2009р., залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог - Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 19.02.2009р. надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідача відзив на позов не надав. У судовому засіданні, яке відбулося 19.02.2009р. представник відповідача зазначив, що відповідач заявлені позовні вимоги не визнає.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 19.02.2009р. розгляд справи був відкладений на 26.03.2009р., у звязку з незявленням представника третьої особи та неподанням відповідачем витребуваних доказів та необхідністю витребувати нові докази.

У судове засідання, призначене на 19.02.2009р. зявилися представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити з урахуванням уточнень позовних вимог.

Представник відповідача не визнав заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що Південне управління капітального будівництва МО України було включено в мережу установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету на фінансування будівництва житла для військовослужбовців у 2008р.; відповідальним виконавцем за бюджетною програмою КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України»є Департамент будівництва МО України; Департаментом будівництва МО України кошти на зазначені цілі у 2008р. не виділялись.

Крім того, як зазначив представник відповідача, Міністерство оборони України може здійснити платіж через уповноважену установу на користь позивача лише на підставі підписаного акту виконаних робіт за договором, а такий акт в Міністерстві оборони України відсутній, а отже підстави для перерахування спірних коштів відсутні. З огляду на викладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ :

28.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Проектно-вишукувальний інституту «Миколаївагропроект»- «підрядник»та Міністерством оборони України в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України «замовник»був укладений договір підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт по обєкту: «Інженерні мережі багато поверхневої житлової забудови на території військового містечка № 72 по проспекту Героїв Сталінграду, м.Миколаїв, шифр Н-72-інж»№ 227/ДБ-240 ПВР, відповідно до умов якого «замовник»доручив «підряднику», а «підрядник»зобовязався відповідно до завдання на проектування, архітектурного завдання, чинних нормативно-правовий актів (державних будівельних норм, правил, стандартів тощо) та умов даного договору виконати проектно-вишукувальні роботи по обєкту: «Інженерні мережі багатоповерхової житлової забудови на території військового містечка № 72 по проспекту Героїв Сталінграду, м.Миколаїв, шифр Н-72-інж»та передати їх «замовнику»а «замовник» зобовяався прийняти від «підрядника»закінчені роботи та оплатити їх у визначеному договором порядку.

Згідно з п.1.2 договору підставою для укладання цього договору є рішення тендерного комітету Департаменту будівництва Міністерства оборони України з організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до п.2.2 договору виконання за договором «підрядником»робіт і передача «замовнику»документації повинна здійснюватися із складанням відповідних актів передачі-прийняття виконаних «підрядником»робіт і виготовленої ним документації. Акти передачі-прийняття виконаних робіт «підрядником»робіт за умови відсутності зі сторони «замовника»зауважень до них, підписуються сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав власні зобовязання належним чином, що підтверджується позитивним висновком комплексної державної експертизи Миколаївської обласної служби Української державної інвестиційної експертизи по проекту «Три секції багатоповерхової житлової забудови на території військового містечка № 72 по пр. Героїв Сталінграду у м.Миколаєві (корпус № 1) з поза майданчиковими інженерними мережами»(в матеріалах справи). Відповідач не довів протилежне.

Позивач направив відповідачу акт приймання-передачі виконаних робіт та просив оплатити виконані роботи в сумі 411600,00 грн. та повернути суму забезпечувального платежу в сумі 20580,00 грн. У відповідь відповідач повідомив, що у звязку з відсутністю лімітів відповідного бюджетного асигнування на 2008р., «замовником»в дійсний час не можуть бути підписані акти приймання-передачі та оплачені виконані роботи з проектування інженерних мереж житлової забудови військового містечка в м.Миколаєві.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до п.8.4 договору «замовник»зобовязаний підписати наданий «підрядником» акт прийняття виконаних підрядних робіт або обгрунтувати причини відмови від його підписання протягом пяти робочих днів з дня його одержання.

Таким чином за відсутності в матеріалах справи мотивованої відмови відповідача від прийняття виконаних позивачем робіт, суд вважає, що виконані позивачем роботи прийняті відповідачем без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що «замовник»може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення темпів виконання робіт із внесенням відповідних змін у договір, у тому числі до календарного плану робіт, договірної ціни, графіку фінансування тощо.

До обовязків «замовника»у відповідності до п.4.2 договору, зокрема, відносились ініціювання внесення у договір необхідних змін, призупинення його дії та розірвання за умовами і в порядку, які передбачені законодавством України та договором; у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, виплативши при цьому «підряднику»плату за виконані роботи та відшкодувати йому збитки, які були завдані «підряднику»цим розірванням договору.

Умовами договору сторони погодили, що «замовник»може розірвати цей договір з таких причин, зокрема, відсутності коштів для фінансування (п.10.2 договору).

Згідно з п.10.4 договору сторона, яка прийняла рішення про розірвання договору, повинна письмово попередити за 30 робочих днів про це іншу сторону.

З огляду на викладене, у звязку з відсутністю лімітів відповідного бюджетного асигнування на 2008р., відповідач зобовязаний був розірвати договір та про розірвання договору письмово попередити позивача за 30 робочих днів.

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача з пропозицією розірвати договір, у звязку з відсутністю коштів для фінансування. Відповідачем таких доказів суду не надано.

У відповідності до вимог ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Аналогічні обовязки відповідача містяться в спірному договорі, зокрема, в п.4.2 договору.

Відповідач в порушення взятих на себе зобовязань за виконані позивачем роботи не розрахувався.

В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що п.7.2 договору передбачено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, згідно з графіком фінансування робіт, який обовязково узгоджується та підписується сторонами і тільки за цієї умови є невідємною складовою договору.

Сторонами по договору був складений та підписаний графік фінансування проектно-вишукувальних робіт на 2008р. (додаток № 6 до договору № 227/ДБ-240 ПВР від 28.01.2008р.), згідно якого відповідач зобовязався здійснити перерахунок в сумі 123480,00 грн. у лютому місяці 2008р. та 267540,00 грн. і 20,580 грн. у березні місяці 2008р.

Відповідач наголошує на тому, що Південне управління капітального будівництва МО України було включено в мережу установ та організацій, які отримують кошти з державного бюджету на фінансування будівництва житла для військовослужбовців у 2008р.; відповідальним виконавцем за бюджетною програмою КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України»є Департамент будівництва МО України; Департаментом будівництва МО України кошти на зазначені цілі у 2008р. не виділялись.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 511 ЦК України передбачено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 411600,00 грн. заборгованості за договором підряду на виконання проектно-вишукувальних робіт по обєкту: «Інженерні мережі багато поверхневої житлової забудови на території військового містечка № 72 по проспекту Героїв Сталінграду, м.Миколаїв, шифр Н-72-інж»№ 227/ДБ-240 ПВР від 28.01.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім того, що у відповідності до п.6.2 договору, яким передбачено, що для забезпечення виконання грошового зобовязання за договором «підрядник»надає платіжне доручення на суму 20580,00 грн., що складає 5 відсотків від вартості робіт, позивач перерахував на рахунок відповідача 20580,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 24 від 15.01.2008р. копія в матеріалах справи).

З огляду на викладене, вказана сума, а саме у розмірі 20580,00 грн. підлягає також стягненню з відповідача на рахунок позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 511, 525, 526, 837, 853, 887, 889 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (м.Київ, провулок Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) на користь Відкритого акціонерного товариства "Проектно-вишукальний інститут «Миколаївагропроект»(54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 1/1; код 03584763) 411600 (чотириста одинадцять тисяч шістсот) грн. основного боргу, 20580 (двадцять тисяч пятсот вісімдесят) грн. забезпечувального платежу, 4321 (чотири тисячі триста двадцять одну) грн. 80 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 14.04.2009р.