Постанова № 61612934, 17.02.2015, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/263/15-п

Провадження № 3/487/166/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2015 року. Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Біцюк А.В., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від ВДАІ Миколаївського МУ УМВС України в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, яка народилась 22.04.1983 у с. Мирне Одеської області, не працює, місце реєстрації відсутнє, згідно протоколу проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 (зі слів захисника мешкає за адресою: м. Миколаїв, вул. Радянська, 25),

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

17.11.2014р. о 22:20 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки Тойота із номером державної реєстрації ВЕ 9888 АО по вулиці Чигрина в районі вулиці Комсомольської у місті Миколаєві, з явними ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці), відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності свідків у медичному закладі, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була відсутня, про час і місце розгляду справи була повідомлена вчасно і належним чином через захисника. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від неї не надходило, що згідно частини 1 статті 268 КУпАП України є підставою для розгляду справи за відсутності цієї особи.

Захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні не погодився зі складеним у відношенні ОСОБА_2 протоколом, з тих підстав, що вона була тверезою і не відмовлялась підписувати протокол.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.08 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», медичному огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, які збільшують час реакції, знижуючи увагу та швидкість реакції водія.

Згідно пунктів 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції утворює склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України.

Таким чином, оцінюючи докази, якими, в рамках справи, що розглядається, є протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 №519177 від 17.11.2014, письмові пояснення свідків, в присутності яких ОСОБА_2 відмовилася від проходження огляду на виявлення стану алкогольного спяніння, а також ту обставину, що факт наявності ознак спяніння і відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не оспорюється, суд дійшов висновку про наявність у діях останнього вини у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України.

Зауваження захисника, що особа, яка притягається до відповідальності була тверезою до уваги не приймаються, оскільки відмова від проходження огляду на стан спяніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд, відповідно до положень статті 33 КпАП України, із додержанням принципів законності та індивідуалізації, приходить висновку, що для виховання ОСОБА_2 в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нею нових правопорушень, для її покарання та виправлення достатнім буде накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 36,54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 268, 283, 284 КпАП України, суд

постановив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400,00 гривень (МФО 826013 ЄДРПОУ 37992030 р/р 31111149700001 код платежу 21081300 Банк одержувач - ГУДКСУ в Миколаївській області Отримувач Державний бюджет).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. (одержувач коштів: Державний бюджет 22030001; Код одержувача (ЄДРПОУ): 37992781; Банк одержувача: ГУ ДКУ у Миколаївській області; Код банку одержувача (МФО):826013; р/р: 31212206700003; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: Судовий збір).

Постанова набирає законної сили через десять днів з моменту винесення та може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області, у строк та порядок, передбачений статтею 294 КпАП України.

Строк предявлення до виконання три місяці.

СУДДЯ А.В. БІЦЮК