Ухвала суду № 61612406, 13.09.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 447/724/16 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 22-ц/783/4472/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Ю. Р.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Мікуш Ю.Р.,

суддів Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

секретар Бохонко Е.Р.,

З участю: представника скаржника ОСОБА_2, зацікавлена особа ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова ГТУЮ у Львівській області на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 10 травня 2016 року у справі за скаргою Вергелєсової - ОСОБА_4, заінтересовані особи Вергелєсов ОСОБА_5, головний державний виконавець Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ ОСОБА_6 на рішення державного виконавця ,-

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваною ухвалою скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірною та скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 02.03.2016 року головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_6.

Ухвалу суду оскаржив начальник Шевченківського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_7 В апеляційній скарзі зазначає, що вважає ухвалу незаконною та необгрунтованою. Стверджує, що відповідно до п.6 ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем правомірно прийнято рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки пред»явлений до виконання виконавчий документ не відповідав вимогам ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» так як не містить індивідуального ідентифікаційного номера боржника. Постановляючи ухвалу, суд помилково взяв до уваги лише позицію Верховного суду України висловлену у у справі №6-45цс14 не врахуваши вимог чинного законодавства, які регулюють питання виконання рішення суду. Вказує на те, що Державною судовою адміністрацією та Державною податковою службою 26 лютого 2013 року підписано спільний наказ №30/44 «Про затвердження Порядку надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів». На виконання даного наказу 30 травня 2013 року Міністерством доходів і зборів та Державною судовою адміністрацією затверджено Протокол №1 про порядок обміну інформацією, терміни, структуру та форму електронного документу. На даний час вказані документи технічно реалізовано, тому суд мав всі законні підстави для отримання ідентифікаційних кодів сторін у справі ще на стадії розгляду справи, або при зверненні заявника до суду, який видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність до вимог ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження». На думку апелянта, зазначення ідентифікаційного коду боржника у виконавчому документі є обов»язковою умовою для відкриття виконавчого провадження, оскільки при зверненні до відповідного державного органу податкової служби із запитом про надання довідки ІПН Боржника така інфомарція не надається. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника ОСОБА_2, зацікавленої особи ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 24.12.2015 року стягнуто з Вергелєсова ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 аліменти на дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 1/3 частки від його доходу, починаючи з 05.06.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі даного рішення 05 січня 2016 року Миколаївським районним судом Львівської області видано виконавчий лист (а.с.4).

Постановою головного державного виконавця Пушкар І.Є. від 02.03.2016 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв»язку з тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме в такому відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (а.с.5).

Визнаючи неправомірною та скасовуючи дану постанову державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Колегія суддів цілком погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.368 ЦПК України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Статтею 369 ЦПК України передбачено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Згідно п.6 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України й частини першої статті 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець не скористався всіма правами наданими йому ЗУ «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги про те, що інформація про боржника має здобуватися судом при оформленні виконавчого документа є необгрунтованими та не підтверджені жодними нормами чинного законодавства на відміну від того, що ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право на витребування інформації щодо боржників .

Крім того, відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та

кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що відмовивши у відкритті виконавчого провадження державний виконавець не вчинив всіх повноважень наданих йому ЗУ «Про виконавче провадження», а тому скарга є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львова ГТУЮ у Львівській області відхилити.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 10 травня 2016 року у залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р. Мікуш

Судді А.В. Ніткевич

ОСОБА_10