Ухвала суду № 61612365, 28.09.2016, Березанський районний суд Миколаївської області

28.09.16 Справа №469/1152/16-к

1-кп/469/110/16

У Х В А Л А

28 вересня 2016 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого судді - Тавлуя В.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Якубець С. В.

прокурорів Березанського відділу

Миколаївської місцевої прокуратури №1

Миколаївської області - Яська В. І.

- Єрошкіна В. В.

обвинуваченої - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150150000588 від 28.07.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, освіта загальна середня, не заміжньої, утриманців не має, не працюючої, судимої 03.03.2016 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в :

27 вересня 2016 року до Березанського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150150000588 від 28.07.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України.

Ухвалою судді від 27.09.2016 року вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про обрання обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

З урахуванням наданих в подальшому прокурором уточнень, заявлене клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, за які згідно з санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, за ч. 3 ст. 186 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 8 років.

Посилаючись на тяжкість інкримінованих обвинуваченій злочинів, а також на те, що обвинувачена раніше була неодноразова судима, останній раз була засуджена 03.03.2016 року Орджонікідзевським міським судом за ст. 185 ч. 3, 76 п. 3,4 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання строком на 1 рік, на даний час обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, ч.3 ст.186 КК України, прокурор вважає, що ОСОБА_3 може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.

Крім того, прокурор вважає, що існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, оскільки не має постійного місця проживання не має міцних соціальних зв'язків.

Крім того, обґрунтовуючи необхідність застосування щодо обвинуваченої вказаного у клопотанні запобіжного заходу, прокурор навів дані про особу обвинуваченої, та зазначив про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів,

У судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні, а також на те, що обвинувачена не має міцних соціальних зв'язків. Також зазначив, що стосовно обвинуваченої слідчим суддею Березанського районного суду Миколаївської області вже обирався запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, але строк його дії на даний час вже закінчився.

Обвинувачена, яка не заперечувала факту скоєння нею злочинів, та її захисник проти клопотання прокурора заперечили, просили застосувати стосовно обвинуваченої запобіжний захід у вигляд домашнього арешту, посилаючись на те, що в обвинуваченої є малолітня дитина.

З'ясувавши думку прокурора, обвинуваченої та захисника, ознайомившись з матеріалами обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016150150000588 від 28.07.2016 року, доданими до клопотанням прокурора матеріалами, суд встановив наступне.

Дане кримінальне провадження підсудне Березанському районному суду Миколаївської області.

Підстави для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, такі порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, а тому суд приходить до висновку про можливість призначення кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні також з'ясовано, що судовий розгляд слід проводити у відкритому судовому засіданні, у судове засідання викликати прокурора, обвинувачену, захисника та потерпілих.

Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що вказане клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно обвинувального акта у кримінальному провадженні №12016150150000588 від 28.07.2016 року ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів за які згідно з санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, за ч. 3 ст. 186 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 8 років.

Згідно з п.п.1-3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський Суд з прав людини в своїй прецедентній практиці вказує на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин ("Нечипорук і Йонкало проти України" п.175; "Fox, Campbell and Hartley v. the UK" п.32, "Iglar Mammadov v. Azerbaijan" п.88; "Котій проти України" п.42; "Erdagos v. Turkey", п.51; "Cebotari v. Moldova", п.48). Водночас наявність щирої впевненості є недостатньою для обґрунтування підозри. Словосполучення "обґрунтована підозра" передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин ("Cebotari v. Moldova", п.48).

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України суд враховує наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

В судовому засіданні прокурором доведена наявність ризику, передбаченого пунктом 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачена може вчинити інші кримінальні правопорушення, про що може свідчити наявність непогашеної судимості у обвинуваченої, якій в період іспитового строку інкримінується вчинення нових умисних тяжких злочинів.

Крім того, прокурором доведена наявність ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду, оскільки не має міцних соціальних зв'язків та постійного місця роботи.

Також, відповідно до вимог ст.ст.178, 194 КПК України судом враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, яка передбачає міру покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, та ч.3 ст. 186 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 8 років, дані про особу обвинуваченої: відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченої, яка є неодруженою особою, і хоча, з її слів, має малолітню дитину, але нею не піклується та не займається її вихованням, відсутність в обвинуваченої місця роботи.

Посилання обвинуваченої та її захисника на наявність у обвинуваченої малолітньої дитини, як підставу для обрання стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд не приймає до уваги при вирішенні питання по суті заявленого прокурором клопотання, оскільки з пояснень обвинуваченої даних у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_3, навіть приблизно не пам'ятає, коли вона останній раз бачила свою дитину, а тому вважає такі доводи безпідставними.

Як характеристику особи обвинуваченої судом враховується, що обвинувачена раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, має дві погашені судимості.

Крім того, суд приймає до уваги, що обвинувачена ОСОБА_3 03.03.2016 року засуджена Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та в період іспитового строку їй інкримінується вчинення чотирьох епізодів нового умисного злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, що може свідчити про її стійку злочинну спрямованість та існування ймовірності продовження нею злочинної діяльності, зокрема, здобувати собі, як ніде не працюючій особі, засоби для існування, тому підстав для обрання обвинуваченій більш м'якого запобіжного заходу, ніж зазначено у клопотанні прокурора, в т.ч. і домашнього арешту, на думку суду, не вбачається.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

З огляду обставин кримінального правопорушення, наведених даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3, суд дійшов висновку про необхідність визначити їй заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 25 мінімальних заробітних плат, а саме в сумі 34450,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_3 такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме - з АДРЕСА_1, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

При цьому, суд враховує, що аналогічних висновків щодо наявності існування ризику вчинення обвинуваченою нових злочинів дійшов слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області при обранні стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які викладені в ухвалі слідчого судді від 01.08.2016 року.

Виходячи із зазначених обставин, тяжкості та обставин злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3, посилання прокурора на неможливість застосування до обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів підтвердилося у судовому засіданні.

Таким чином, з метою запобігання спробам обвинуваченої ОСОБА_3 продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення та переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, суд дійшов до висновку про необхідність обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.177, 176-178, 183, 314-316, 331, 369, ч.1 ст.372 КПК України суд, -

у х в а л и в :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12016150150000588 від 28.07.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, у відкритому судовому засіданні на 07 жовтня 2016 року на 11:30 год. в приміщенні Березанського районного суду Миколаївської області за адресою: смт.Березанка, Миколаївської області, вул.Центральна, 58, зала судових засідань №1.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачену, захисника, потерпілих.

Клопотання прокурора Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області Яська В. І. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016150150000588 від 28.07.2016 року задовольнити повністю.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО м. Миколаєва строком на 60 днів, взявши її під варту із зали суду.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту взяття під варту підозрюваної з зали суду.

Датою закінчення строку тримання під вартою є 26 листопада 2016 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 25 (двадцяти п'яти) мінімальних заробітних плат в сумі 34450 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № 37312006000573, код банку отримувача (МФО) 826013, банк отримувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26299835, отримувач коштів ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_3 та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Березанського районного суду Миколаївської області.

З моменту звільнення ОСОБА_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена ОСОБА_3 зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме - з АДРЕСА_1, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_3 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: