Рішення № 61612114, 21.09.2016, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 1329/2557/12

Провадження №2/460/33/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Воробель М.М.,

з участю секретарі Бундз М.Р.,

представника позивачів за первісним позовом ОСОБА_1,

відповідача за первісним позовом ОСОБА_2,

представника відповідачів за первісним позовом ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, Домажирської сільської ради, треті особи Львівське обласне комунальне підприємство "БТІ та ЕО", Яворівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та усунення їх від права на спадкування, справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

позивачі за первісним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять визнати за ними в рівних частинах право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями №91 по вул. Центральній в с. Домажир Яворівського району Львівської області. Позовні вимоги мотивовано тим, що після смерті їхнього діда ОСОБА_7, який помер 23.10.1998 року, відкрилася спадщина по заповіту, яку прийняв їхній батько ОСОБА_8, який постійно проживав з покійним на час його смерті, однак не оформив спадщини в нотаріальному порядку. 26-27 березня 2008 року помер їхній батько ОСОБА_8, після смерті якого відкрилася спадщина по закону. Вони як спадкоємці по закону першої черги своєчасно звернулися з заявами про прийняття спадщини в нотаріальну контору, однак оформити своє право на спадщину в нотаріальному порядку на будинок вони не можуть, так як на спадковий будинок відсутні правовстановлючі документи.

відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Домажирської сільської ради, в якому просять в позові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовити, визнати за ними право власності в рівних частинах по 1/2 на будинковолодіння №91 по вул. Центральній в с. Домажир Яворівського району Львівської області. В заяві вказують, що 23 жовтня 1998 року помер їх батько ОСОБА_7, після смерті якого відкрилася спадщина по закону на будинок. Спадщину вони фактично прийняли, так як завжди навідувалися в спадковий будинок, обробляли присадибну земельну ділянку, робили поточний ремонт, сплачували послуги з електропостачання. Їхнім батьком ОСОБА_7 було складено заповіт на брата ОСОБА_8, однак брат з заявою до нотаріальної контори не звертався, спадщини не прийняв. Після смерті батька вони дозволили проживати братові в спадковому будинку, який проживав в

-2-

будинку як наймач. Позивачі не можуть претендувати на спадковий будинок, який не перейшов у володіння брата після смерті батька.

Під час розгляду справи відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 також звернулися з позовною заявою, яка була обєднана в одне провадження з вищевказаною справою, в якій просять постановити рішення, яким усунути ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8 Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що їх брат і батько відповідачів ОСОБА_8 проживав в с. Домажир, з 2003 року ОСОБА_8 хворів, мав психічні та поведінкові розлади внаслідок зловживання алкоголем, стаціонарно лікувався у військово-медичному центрі Західного регіону, в Львівській обласній психіатричній лікарні. Вони забезпечували брата харчуванням, одягом, доглядом, медичним обслуговуванням, утриманням житла. Відповідачі не цікавилися життям батька, під час хвороби батька, який перебував у безпорадному стані, ухилялися від надання допомоги, хоч зобовязані і мали змогу таку надавати.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_1 подану заяву підтримав, зустрічних позовних вимог не визнав, дав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Додатково представник показав, що при розгляді справи не доведено, що покійний ОСОБА_8 перебував в безпорадному стані, потребував допомоги, а його довірителі ухилялися він надання такої допомоги. Жодних прохань про надання такої допомоги до позивачів не надходило. Представник позивачів просить визнати за його довірителями право власності на спадковий будинок в порядку спадкування за законом в судовому порядку, в зустрічному позові та позові про усунення від права спадкування просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 первинного позову не визнав, свій позов підтримав. Просив зустрічний позов та позов про усунення від права спадкування задовольнити.

Представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 надав суду пояснення, що після смерті ОСОБА_9, яка померла 18 квітня 1992 року, відкрилася спадщина на 1/2 частку спірного будинковолодіння, яку прийняли пережилий її чоловік ОСОБА_7 та діти: ОСОБА_2І, і ОСОБА_6 Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 2/3 частки спірного будинковолодіння (1/2 +1/6), яку прийняли спадкоємці першої черги - ОСОБА_2, та ОСОБА_6 Спадкоємець за заповітом ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_7 спадщину у встановленому законом порядку та строк не прийняв, а відтак - права на спадкове майно не набув. Зустрічний позов своїх довірителів підтримав, а в первісному позові просить суд відмовити.

Представник відповідача, Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник Яворівської державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник Обласного комунального підприємства «БТІ та ЕО» в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дали суду показання, що вони проживають по сусідству з господарством №91 по вул. Центральній, що в с. Домажир Яворівського району Львівської області, та бачили як ОСОБА_2 та ОСОБА_6 доглядали за будинком №91 та ОСОБА_8, який останнім часом вживав спиртні напої, зокрема завжди навідувалися в спадковий будинок, обробляли присадибну земельну ділянку, робили поточний ремонт, возили ОСОБА_8 до лікарні на лікування.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи та ухвалити рішення на підставі

-3-

наявних в справі доказів у відсутності осіб які з невідомих суду причин не зявилися в судове засідання.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши матеріали цивільної справи та дослідивши всі докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідност. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд встановив, що спірним майном є будинковолодіння № 91 по вулиці Центральній у с. Домажир Яворівського району Львівської області, яке відповідно до наявних у погосподарських книгах с.Домажир відомостях належало подружжю ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які є батьками ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, про що свідчать свідоцтва про народження цих осіб, а також свідоцтво про шлюб ОСОБА_6

ОСОБА_9 померла 18 квітня 1992 року у віці 68 років, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 263395. Після її смерті відкрилася спадщина. ОСОБА_9 не залишила заповіту щодо належного їй на час смерті майна. На час смерті ОСОБА_9, яка проживала у спірному будинку, у цьому будинку разом із спадкодавцем проживав ОСОБА_7, який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном у розумінні чинної на час виникнення цих правовідносин ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року. ОСОБА_2І, та ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_9 від спадщини у встановлений законом строк не відмовилися, фактично вступили в управління та володіння спадковим майном (прийняли спадщину), оскільки допомагали своєму батькові, який на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_9 мав 70 років, хворів хворобою серця, доглядали за будинковолодінням, утримували його, обробляли земельну ділянку, призначену для обслуговування та утримання будинковолодіння. В нотаріальній конторі спадкоємці свої спадкові права не оформили.

27 жовтня 1998 року помер ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про його смерть серії І-СГ № 068906.

07 вересня 1993 року ОСОБА_7 склав заповіт щодо всього належного йому на час смерті майна в користь його сина - ОСОБА_8, який посвідчений керуючою справами Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 чинним був ЦК України в редакції 1963 року.

Відповідно до ст. 548 цього Кодексу для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням.

Згідно зі ст. 549 зазначеного Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_7 спадкоємець за заповітом ОСОБА_8 протягом шести місяців не вчинив передбачених законом дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини.

Зокрема, на протязі цього періоду він не проживав у с. Домажир, а із його родиною проживав у інших містах України, а також на протязі цього періоду він не подав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Після пропуску зазначеного строку ОСОБА_8 не звертався із заявами про продовження строку на прийняття спадщини, як передбачено ст. 550 ЦК України в редакції 1963 року.

27 липня 2007 року - по спливу більше як 8 років після відкриття спадщини після

-4-

смерті ОСОБА_7, ОСОБА_8 подав в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Питання про продовження строку на прийняття спадщини він не порушував.

Суд встановив, що у спірному будинку ОСОБА_8 не був зареєстрований. Після відкриття спадщини після смерті батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_7 протягом встановленого законом шестимісячного строку ОСОБА_8 не вчинив дій, які б свідчили про прийняття ним спадщини, оскільки проживав у інших населених пунктах, заяв до нотаріальної контори не подав.

Суд також встановив, що спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_2І, та ОСОБА_6 після смерті батька - ОСОБА_7 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном. Вони доглядали за будинковолодінням, проводили в ньому ремонтні роботи, обробляли земельну ділянку, користувалися предметами хатнього вжитку, що відповідно до ст.ст. 548-549 ЦК України в редакції 1963 року свідчить про прийняття ними спадщини після смерті батька ОСОБА_7

Також суд встановив, що з 2003 року ОСОБА_8 хворів, мав психічні і поведінкові розлади внаслідок зловживання алкоголем. Він лікувався стаціонарно у серпні та вересні 2003 року у Військово-медичному центрі Західного регіону. В лютому та березні 2007 року він лікувався у Львівській обласній психіатричній лікарні. З цього часу він не міг самостійно себе обслуговувати, про себе дбати, забезпечувати свій побут і потребував сторонньої допомоги. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 піклувалися братом, поміщали його в лікувальні заклади під час загострення хвороб та доглядали вдома, забезпечували його харчуванням, одягом, доглядом, медичним обслуговуванням, утримували житло, у якому він проживав, що стверджується медичними документами, довідками (а.с.12-15) та поясненнями свідків.

26-27 березня 2008 року ОСОБА_8 помер, про що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 130560.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в редакції 1963 року, чинної на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7, в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або заповітом його частка переходить до спадкоємців за законом і розділяється між ними в рівних частках.

Відтак, виходячи з установленого, вбачається, що спірне будинковолодіння нажите подружжям ОСОБА_7 і ОСОБА_9 за час шлюбу і належало їм на праві спільної сумісної власності ( ст. 16 Закону України «Про власність», ст.22 КпШС України в редакції 1969 року), тому суд доходить висновку, що спірне будинковолодіння належало ОСОБА_7 і ОСОБА_9 в рівних частках, оскільки не надано доказів про те, що участь когось із учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина 1/2 частку спірного будинковолодіння, яку прийняли пережилий її чоловік ОСОБА_7 та діти: ОСОБА_2І, і ОСОБА_6 Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на 2/3 частки спірного будинковолодіння (1/2 +1/6), яку прийняли спадкоємці першої черги - ОСОБА_2І, та ОСОБА_6 Спадкоємець за заповітом ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_7 спадщину у встановленому законом порядку та строк не прийняв, а відтак - права на спадкове майно не набув.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України в редакції 1963 року, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, частка ОСОБА_8, який не прийняв спадщини після смерті батька за заповітом, перейшла до спадкоємців за законом - ОСОБА_2І, і ОСОБА_12, які вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини, (прирощення спадкових часток) і підлягає розподілу між ними в рівних частках.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання за кожним із них права власності на ? частину будинковолодіння № 91 на вулиці Центральній у с. Домажир в порядку спадкування за законом після смерті 26-27 березня 2008 року ОСОБА_8 слід відмовити, оскільки спірне будинковолодіння не входить до спадкового майна після смерті ОСОБА_8, а позов

-5-

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 слід задовольнити повністю та визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 право власності по 1/2 частині будинковолодіння № 91 на вулиці Центральній у с. Домажир в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, яка померла 18 квітня 1992 року та ОСОБА_7, який помер 27 жовтня 1998 року. Усунути від права спадкування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після смерті їх батька - ОСОБА_8.

Також, з Відповідачів за зустрічним позовом підлягає стягненню судовий збір на користь позивачів за зустрічним позовом на підставі ст. 88 ЦПК України в сумі 98 грн.10 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 524, 534, 548, 549, 550, 554 ЦК України (1963 року), ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року), ст. ст.328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1222, 1224, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України (2004 року), ст. 16 Закону України «Про власність», суд , -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання за кожним із них права власності на 1/2 частину будинковолодіння № 91 на вулиці Центральній у с.Домажир Яворівського району в порядку спадкування за законом після смерті 26-27 березня 2008 року ОСОБА_8 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_6 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину будинковолодіння № 91 на вулиці Центральній у с.Домажир Яворівського району Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 18 квітня 1992 року та ОСОБА_7 27 жовтня 1998 року.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину будинковолодіння № 91 на вулиці Центральній у с.Домажир Яворівського району Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 18 квітня 1992 року та ОСОБА_7 27 жовтня 1998 року.

Усунути від права спадкування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після смерті їх батька ОСОБА_8.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в користь ОСОБА_2 98 грн.10 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СУДДЯ М.М.ВОРОБЕЛЬ