Вирок № 61609776, 28.09.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336-557-16-к

№ 1кп-336-161-2016

28 вересня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

за участю прокурора Жукова В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжі, громадянина України, українця, має вищу освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2015 року приблизно о 9-40 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині автодороги Харків-Сімферополь, рухаючись з боку вул. Кузнецова в напрямку вул. Димитрова в м. Запоріжжі.

В цей же час, у зустрічному для водія ОСОБА_1 напрямку, керуючи автомобілем «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_2, здійснював рух водій ОСОБА_3

Під час руху в районі електроопори № 88 водій ОСОБА_1, діючи в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «Перед початком руху, перестроювання та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасника руху», в порушення вимог п. 11.4 Правил дорожнього руху України, де зазначено: «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги», а також в порушення вимог дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України, яким зазначається: «Дорожня розмітка 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху», не переконався в безпеці своїх дій та скоїв виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення передньої лівої частини керованого ним транспортного засобу із передньою лівою частиною автомобіля під керуванням водія ОСОБА_3

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми: відкритого вдавленого перелому лобної кістки справа з переходом на праву тім'яну кістку і основу черепа, забиття підкіркових відділів правої лобової частки з крововиливом над і під оболонки правої півкулі головного мозку, рани лобної області справа з переходом на спинку носа зліва, гематоми повік обох очей з контузією легкого ступеню правого ока (за даними медичної документації), які кваліфікуються, як тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент спричинення, синця з набряком м'яких тканин по передньобоковій поверхні шиї справа, синців в області лівого плечового суглоба, по задній поверхні грудної клітки зліва, по передній поверхні грудної клітки справа, в області правого плеча, садна в проекції правого надколінника, що кваліфікується, як легкі тілесні ушкодження.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 11.4 Правил дорожнього руху України, а також вимог дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Обвинувачений свою провину в викладеному визнав повністю, не оспорюючи фактичні обставини справи, та дав показання, згідно яких що він дійсно при вищевказаних обставинах 22 жовтня 2015 року приблизно о 09-40 год. рухався за кермом свого автомобіля «ВАЗ-2101», здійснюючи рух по проїзній частині автодороги Харків-Сімферопіль - з боку вул. Кузнецова в напрямку вул. Димитрова в м. Запоріжжі. Натомість, транспорт, що рухався попереду нього, зненацька почав гальмувати, через що обвинувачений, не переконавшись у безпеці своїх дій, скоїв виїзд керованого ним транспортного засобу на смугу зустрічного руху, де обвинувачений і допустив зіткнення керованого ним транспортного засобу із автомобілем «ЗАЗ 1102» під керуванням потерпілого, внаслідок чого останній зазнав вище перелічених тілесних ушкоджень. У скоєному щиро розкаявся.

ОСОБА_3, будучи допитаним судом в якості потерпілого, пояснив, що і віну той же самий час при вищевказаних обставинах рухався за кермом свого автомобіля «ЗАЗ 1102» у зустрічному для ОСОБА_1 напрямку, як раптом сталося зіткнення автомобілів через виїзд керованого обвинуваченим транспортного засобу на смугу його руху, через що потерпілий і зазнав тілесних ушкоджень.

Крім того, за висновками експерта ОСОБА_5 № 4564 від 02.12.2015 року та № 5152Д від 18.12.2015 року відкрита черепно-мозкова травма: відкритий вдавлений перелом лобної кістки справа з переходом на праву тім'яну кістку і основу черепа, забиття підкіркових відділів правої лобової частки з крововиливом над і під оболонки правої півкулі головного мозку, рани лобної області справа з переходом на спинку носа зліва, гематоми повік обох очей з контузією легкого ступеню правого ока (за даними медичної документації), у ОСОБА_3 кваліфікуються, як тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент спричинення; синець з набряком м'яких тканин по передньобоковій поверхні шиї справа, синців в області лівого плечового суглоба, по задній поверхні грудної клітки зліва, по передній поверхні грудної клітки справа, в області правого плеча, садно в проекції правого надколінника, у ОСОБА_3 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; вказані ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмету, не виключається їх виникнення в умовах дорожньо-транспортної пригоди; давність виникнення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному в обставинах справи;

При цьому, з роз'яснень допитаного судом експерта ОСОБА_5 слідує, що він дійсно проводив експертне дослідження потерпілогоОСОБА_3, в результаті чого були виявлені зазначені у його висновку тілесні ушкодження із відповідною їх кваліфікацією, при цьому виявлені ушкодження м'яких тканей голови є складовою описаної експертом відкритої черепно-мозкової травми.

Крім того, за висновком судово-медичної експертної комісії КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 79/к від 14.06.2016 року в ОСОБА_3 виявлено невиправний шкірний рубець обличчя та волосистої частини голови.

Вказані досліджені судом докази є достовірними, оскільки вони отримані у законному порядку, вони являються конкретними та узгоджуються між собою, з них послідовно та логічно вбачаються встановлені судом обставини справи.

При цьому, зважаючи на відсутність з боку учасників судового розгляду будь-яких заперечень, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, судом визнано його щире каяття та добровільне відшкодування завданого матеріального збитку.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії тяжких злочинів, фактичні обставини вчиненого, зокрема, наслідки злочину: тяжкі та легкі тілесні ушкодження у потерпілого, суд враховує й особу винуватого, склад його сім'ї та стан здоров'я: ОСОБА_6 не одружений, на обліках у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.

При цьому при призначенні вказаного покарання, враховуючи і встановлену тяжкість вчиненого з необережності названого злочину, і позитивні відомості про особу раніше не судимого винуватого, який дійшов примирення з потерпілим, про що останній прямо заявив у судовому засіданні, вказавши на прощення обвинуваченого, та конкретні обставини справи, зокрема, те, що обвинувачений і сам зазнав тілесних ушкоджень, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тобто про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, з урахуванням особи винуватого, який при перелічених позитивних його відомостях, здобув ще й прощення потерпілого, суд вважає можливим та доцільним при призначенні покарання не застосовувати до обвинуваченого позбавлення права керувати транспортними засобами, яке хоча і не є обов'язковим покаранням, але передбачене санкцією ч.2 ст. 286 КК України в якості можливого додаткового покарання.

На думку суду, покарання, що призначається, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, тобто досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Обвинуваченому у кримінальному провадженні запобіжний захід не обирався, клопотань про його обрання не надійшло.

Оскільки проведення судових експертиз здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення експертиз в загальній сумі 1964 гривень 16 копійок.

Питання про речові докази судом вирішується у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнитиОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти наОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1964 гривень 16 копійок: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази:

- автомобіль «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_2, який було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3, залишити останньому за належністю;

- автомобіль «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_1, який було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1, залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

Суддя П.В. Зарютін