Вирок № 61609148, 18.07.2016, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 329/483/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2016 р. Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - суддіПокопцевой Д.О.,

при секретарі Синяк Л.П.,

за участю прокурора Худзій Є.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 06.03.2006р. Чернігівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.121 КК України, з застосуванням ст. 75 КК України, до 5 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки; постановою від 26.01.2007р. Чернігівського районного суду скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, 26.01.2012р. звільнений по відбуттю,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2016р., приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись у веранді житлового будинку 75 по вул.Трудовій в с.Богданівка Чернігівського району Запорізької області, що належить ОСОБА_2, діючи умисно, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, наніс один удар кухонним ножем ОСОБА_3 у черевну порожнину, спричинивши йому, згідно висновку судово-медичного експерта № 83 від 29.04.2016р., тілесні ушкодження у виді проникаючого ножового поранення черевної порожнини, поранення великого сальника, поранення тонкої кишки, крововиливу в черевну порожнину, кваліфіковані експертом, згідно «Правил судового-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995р., як такі, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, тобто як ушкодження, що небезпечні для життя на час утворення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив викладені обставини справи.

В судовому засіданні пояснив, що 20.03.2015р., з обіду, грав у карти та розпивав спиртні напої у ОСОБА_2, на кухні в будинку 75 по вул.Трудовій в с.Богданівка Чернігівського району Запорізької області. Приблизно о третій годині дня до ОСОБА_2 прийшов потерпілий, віддав 20грн боргу. Вирішили ще випити, добавили 10грн, придбали пляшку горілки, продовжили грати в карти, а ОСОБА_2 пішов відпочивати. Після того, як горілку допили, приблизно о 17.00год., між потерпілим та обвинуваченим сталася пяна сварка, в ході якої ОСОБА_3 почав виражатися нецензурною лайкою і називати ОСОБА_4 «сепаратистом», натякаючи на його місце народження. Обурившись, обвинувачений під час сварки виштовхав ОСОБА_3 з кухні на веранду, а, оскільки той продовжив образливо чіплятися до нього, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин схопив на столі в кухні кухонного ножа, та, в дверях на веранду, наніс потерпілому один удар в область черевної порожнини. Після цього сварка припинилася, потерпілий сів на велосипед та поїхав додому. У скоєному щиро кається, пояснюючи, що випив приблизно 400гр. горілки, не думав, що його дії призведуть до тяжких наслідків, попросив вибачення у потерпілого та його матері.

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Діяння, вчинене обвинуваченим, є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, повторно.

Згідно п.4 Постанови № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

За п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 04.06.2010р. «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», оскільки будь-які спеціальні

застереження щодо визначення повторності та рецидиву злочинів у п.1 ч.1 ст.67 КК України відсутні, рецидив злочинів не утворює одночасно і їх повторність як ознаку злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд також вважає за доцільне визнати за обтяжуючу обставину рецидив злочинів.

При обранні міри покарання обвинуваченого суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, при цьому суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинуваченого до вчиненого - вину визнав у повному обсязі, розкаявся, попросив вибачення;

-особу обвинуваченого, який раніше судимий, характеристикою від 15.07.2016р. Богданівської сільської ради, за місцем проживання характеризується задовільно; з січня по червень 2016р.р. перебував на обліку в Чернігівському центрі зайнятості, отримував допомогу по безробіттю; на диспансерному обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; згідно флюорограми від 11.07.2016р. Чернігівської ЦРЛ, має залишкові зміни після вилікування туберкульозу (ЗЗТБ).

Також суд враховує думку потерпілого (згідно його заяви від 18.07.2016р.), який просив обрати обвинуваченому міру покарання у виді позбавлення волі, але не повязану з ізоляцією від суспільства.

За таких обставин, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення міри покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", необхідного і достатнього для виправлення, у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції, передбаченої ч.1 ст.121 КК України, оскільки саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст.50 КК України; та, з врахуванням думки потерпілого і зважаючи на відношення обвинуваченого до вчиненого, з застосуванням ст.75 КК України, з випробуванням, та покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта і які документально підтверджені, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 роки - не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

У відповідності до ст. 76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої інспекції.

Речові докази по справі:

-куртку чорного кольору, светр сірого кольору, резинові галоші, спортивні штани, які належать ОСОБА_1, куртку синього кольору, светр чорного кольору, футболку комбінованого кольору, які належать ОСОБА_3, що перебувають на зберіганні у камері зберігання речових доказів Чернігівського відділення поліції Бердянського відділення поліції Головного управління національної поліції Запорізької області, згідно квитанції № 67 від 28.04.2016р. повернути власникам;

-два змиви з МП та мікро волокна, зрізи вільних кінців нігтьових пластин пальців рук та змиви з долонь рук ОСОБА_1, що перебувають на зберіганні у камері зберігання речових доказів Чернігівського відділення поліції Бердянського відділення поліції Головного управління національної поліції Запорізької області, згідно квитанції № 67 від 28.04.2016р. знищити;

-два кухонні ножі, які належать ОСОБА_2, знаходяться камері зберігання речових доказів Чернігівського відділення поліції Бердянського відділення поліції Головного управління національної поліції Запорізької області, згідно квитанції № 72 від 18.05.2016р. повернути власнику ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, витрати на залучення експерта в розмірі 351 гривні 84 копійки на користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченковському районі м.Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367,назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Заходи забезпечення кримінального провадження до набрання вироком законної сили залишити без змін домашній арешт.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д.О. Покопцева