Ухвала суду № 61608130, 28.09.2016, Оріхівський районний суд Запорізької області

Оріхівський районний суд Запорізької області

23 м. м. Оріхів Оріхівський район Запорізька область Україна 70500

Справа № 323/2737/14-к

Провадження № 1-кп/323/118/16

УХВАЛА

про повернення обвинувального акту

28.09.2016 м. Оріхів

Колегія суддів Оріхівського районного суду Запорізької області в складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

суддів - Фісун Н.В., Щербань Л.С.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

за участю прокурора - Яцентюк З.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Оріхівського районного суду Запорізької області, в режимі відеоконференцзвязку з приміщення Вільнянської установи виконання покарань УДПтС України в Запорізькій області (№ 11), кримінальне провадження, внесене 13.11.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080350001309, по якому

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, який має середню освіту, перебуває на обліку як суб'єкт підприємницької діяльності, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрований та проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 158, на час надходження кримінального провадження до суду утримується під вартою у Вільнянській установі виконання покарань УДПтС України в Запорізькій області (№ 11) за адресою Запорізька область, Вільнянський район, смт Камяне, вул. Зелена, 34, раніше судимий:

1) 14.05.2002 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст.15, ч. 2 ст.185 КК Українидо 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно ізст. 75 КК Українизвільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;

2) 10.02.2004 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст.185, ч. 1 ст.189 КК Українидо 3 позбавлення волі, згідно ізст. 75 КК Українизвільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;

3) 29.04.2005 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.189, ст.353 КК Українидо 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений від відбування покарання 23.11.2006 року умовно-достроково з не відбутим терміном 1 рік 2 місяці;

4) 01.06.2010 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст.186, ч. 2 ст.190 КК Українидо 5 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ч. 5ст. 72 КК України;

5). 05.07.2012 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст.289, ч. 4 ст.70 КК Українидо 5 року 7 місяців позбавлення волі; звільнений 24.05.2013 року у зв'язку із відбуттям строку покарання,

обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченихч. 3 ст.27, ч. 3 ст.187, ч.ч. 3, 4 ст.27, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст.187, ч. 1 ст.115 КК України;

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, не зареєстрований, проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, б. 3, раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.187, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст.187, ч. 1 ст.396 КК України;

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, який має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, дітей на утриманні не має, який зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, б. 14, кв. 186, на час надходження кримінального провадження до суду утримується під вартою у Вільнянській установі виконання покарань УДПтС України в Запорізькій області (№ 11) за адресою Запорізька область, Вільнянський район, смт Камяне, вул. Зелена, 34, раніше судимий:

1) 28.10.2002 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 1ст. 115 КК Українидо 9 років позбавлення волі. 11.02.2009 звільнився умовно-достроково з іспитовим терміном 1 рік 9 місяців 20 днів;

2) 25.03.2010 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 2ст. 186 КК Українидо 5 років 1 місяця позбавлення волі; 24.10.2013 року звільнений умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 2 місяці 19 днів,

обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.187, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст.396КК України,

ВСТАНОВИЛА:

30 травня 2016 року до Оріхівського районного суду Запорізької області з Токмацького районного суду Запорізької області, на підставі ухвали апеляційного суду Запорізької області від 16 травня 2016 року про визначення територіальної підсудності, надійшло для розгляду кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Автоматизованою системою документообігу суду розгляд вказаного кримінального провадження розподілений головуючому судді Мінаєву М.М., суддям Щербань Л.С, ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 416 КПК України, після скасування судом апеляційної інстанції вироку суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.

Прокурор Яцентюк З.В. просила призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акта, у відкритому судовому засіданні, за участю обвинувачених, їх захисників, потерпілих.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання по даному кримінальному провадженню заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що, на думку обвинуваченого ОСОБА_1, фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація самих кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті суперечливо, неоднозначно, не конкретно і неповно. Крім того, на думку обвинуваченого, виклад фактичних обставин в акті ґрунтується на припущеннях слідчого, не містить відомостей про те, яким чином слідчий встановив ці обставини, відомостей про привід та підставу початку досудового розслідування, докази обвинувачення та доводи захисту й результати їх перевірки. Також обвинувачений ОСОБА_1 вказує на те, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті не розкриває обєктивну та субєктивну сторону відповідних правопорушень, викладене вкрай скорочено. Зокрема, не розкрита ознака спрямованості умислу обвинувачених стосовно вибору потерпілих та майна, яке планувалось викрасти в результаті розбійного нападу, яким чином розроблювались плани нападу, за яких обставин до обвинувачених приєднався ОСОБА_3

З огляду на наведені аргументи, обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що сукупність недоліків обвинувального акту, на які він вказав у клопотанні, унеможливлює належний судовий розгляд провадження відповідно до ст. 337 КПК України, тобто в межах предявленого обвинувачення.

Крім того, в обґрунтування клопотання обвинувачений ОСОБА_1 послався також на те, що реєстр матеріалів досудового розслідування складений з порушеннями встановлених вимог, що має вираз у відсутності в реєстрі обовязкових даних про окремі проведені на досудовому розслідуванні процесуальні дії.

Також обвинувачений ОСОБА_1 в ході підготовчого судового засідання в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України подав скарги на дії слідчого Горлова Д.А. під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженні, що мали вираз у порушенні встановленого у ст. 54 КПК України порядку відмови підозрюваного від захисника.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 послався на те, що в ході досудового розслідування він під тиском слідчого Горлова Д.А., що мав вираз у застосуванні недозволених методів впливу на підозрюваного, змушений був всупереч своїй волі відмовитись від захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 При цьому ОСОБА_1 не було забезпечено можливість конфіденційного спілкування із зазначеними захисниками, відмова від них була вчинена без їх присутності, а протоколи цих процесуальних дій не складались.

Аналогічну за змістом скаргу щодо незаконної відмови від захисника ОСОБА_10 подала захисник ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_6

Прокурор Яцентюк З.В. проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту заперечувала, вважаючи його необґрунтованим.

Також прокурор заперечувала проти розгляду скарги обвинуваченого ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні, вважаючи що вона підлягає направленню за належністю до правоохоронних органів для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, оскільки в діях слідчого Горлова Д.А., на її думку, вбачаються ознаки злочину. Однак фактів відсутності протоколів відмови ОСОБА_1 від захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прокурор не заперечувала, доказів на спростування цього не надала.

Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 клопотання та скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 підтримали. Захисник ОСОБА_6 додатково зазначила про те, що в обвинувальному акті містяться суперечності у вказівці на місце вчинення одного із злочинів, на невідповідність суми витрат на залучення експертів по даному кримінальному провадженню сумі витрат, які фактично були здійсненні.

Потерпілі в судове засідання не зявились.

Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотання та скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до такого.

Однією з основних засад кримінального судочинства є диспозитивність, яка полягає, зокрема, в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Доводи обвинуваченого щодо необхідності повернути обвинувальний акт прокурору зводяться до заперечень, що означають оцінку змісту обвинувального акту з позицій матеріального кримінального права, а не з точки зору наявності в ньому обовязкових елементів, зазначених у ст. 291 КПК України.

Водночас в підготовчому провадженні суд не уповноважений надавати оцінку обвинувальному акту з точки зору обґрунтованості обвинувачення, правильності чи неправильності, повноти чи неповноти викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, кримінально-правової кваліфікації, формулювання обвинувачення, оскільки це питання, які суд має вирішувати під час ухвалення вироку.

Колегія суддів зауважує, що відповідальність за законність та обґрунтованість державного обвинувачення, а також за наслідки його недоведеності, несе прокурор.

Вирішуючи по суті скаргу ОСОБА_1, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, інші, ніж зазначені у частині першій цієї ж статті, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правиламистатей 314-316цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 КПК України, під час підготовки до судового розгляду кримінального провадження суд, зокрема, зясовує питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому розгляді.

Під час перевірки доводів скарги ОСОБА_1 було встановлено, що під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню його захисниками виступали, зокрема, адвокати ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Всі вони були залучені самим ОСОБА_12 на договірних засадах.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.

Стороною обвинувачення суду не було надано протоколів фіксування відмови ОСОБА_1 від зазначених захисників та доказів надання можливості конфіденційного спілкування з ними.

Крім того, адвокат ОСОБА_11 на запит суду письмово відповіла, що ще у 2014 році ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомив її, що розірвав раніше укладений договір між ними, у звязку з чим вона припинила участь в даному кримінальному провадженні, з чого випливає, що конфіденційно вона з ним не спілкувалась, і протокол дійсно не складався.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України забезпечення права на захист є однією із загальних засад кримінального провадження. В продовження цієї норми КПК встановлює гарантії дотримання права обвинуваченого на захист, які полягають, зокрема, в тому, що докази, зібрані з порушенням права на захист, є недопустимими в силу закону (п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України), а судове рішення, ухвалене на підставі таких доказів, підлягає скасуванню.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що встановлений у ст. 54 КПК України порядок відмови від захисника у наведених ОСОБА_1 випадках дійсно був порушений, а слідчий допустив протиправну бездіяльність, що полягає у не вчиненні дій, які він був зобовязаний вчинити у звязку з відмовою ОСОБА_1 від цих захисників, якщо така мала місце.

Недотримання порядку, передбаченого ст. 54 КПК України, ставить під сумнів добровільність відмови ОСОБА_1 від захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, що, в свою чергу, може поставити під сумнів допустимість доказів, зібраних в ході слідчих (процесуальних) дій, вчинених на досудовому розслідуванні без участі цих захисників, а вирок суду, ухвалений на підставі таких доказів, буде підлягати скасуванню.

Той факт, що, за зізнанням ОСОБА_1, всі процесуальні дії як під час досудового розслідування, так й під час судового провадження, де була обовязковою участь захисника, проводились за участю того чи іншого його захисника, не впливає на даний висновок суду, оскільки за змістом ст. ст. 46, 52 КПК України обвинувачений має право залучати не більше пяти захисників одночасно, та, як наслідок, має право на те, щоб всі вони брали участь у відповідних процесуальних діях. При цьому вибір захисників, їх кількості, завдань та функцій при здійсненні захисту належить до виключної компетенції обвинуваченого.

Крім того, відсутність належним чином оформленої відмови ОСОБА_1 від зазначених захисників має наслідком їх обовязкову участь у даному кримінальному провадженні, в тому числі на стадії відкриття матеріалів досудового розслідування та вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, однак до даного обвинувального акту в порушення ст. 293 КПК України відповідні розписки захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не додані.

За таких обставин скарга ОСОБА_1 на дії слідчого Горлова Д.А. щодо недотримання вимог ст. 54 КПК України є законною та обґрунтованою, підлягає задоволенню, а обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору у звязку порушенням права обвинуваченого ОСОБА_1 на захист, та невідповідністю у звязку з цим вимогам ст. ст. 291, 293 КПК України, оскільки до нього не додані розписки захисників обвинуваченого ОСОБА_1, щодо яких немає належних доказів відмови обвинуваченого ОСОБА_1 від них.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 54, 291, 293, 303, 314-316, 372, 376 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Горлова Д.А. - задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність слідчого Горлова Д.А. щодо недотримання вимог ст. 54 КПК України при відмові обвинуваченого ОСОБА_1 від захисників ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Визнати порушеним право обвинуваченого ОСОБА_1 на захист при проведенні досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 13.11.2013 року до ЄРДР за № 12013080350001309, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.187, ч. ч. 3, 4 ст.27, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст.187, ч. 1 ст.115 КК України, ОСОБА_2 за ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.187, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст.187, ч. 1 ст.396 КК України, ОСОБА_3 за ч. 3 ст.187, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст.396КК України, затверджений 23.07.2014 року, повернути старшому прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Запорізької області ОСОБА_13 як такий, що складений з порушенням права обвинуваченого ОСОБА_1 на захист.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: /підпис/ ОСОБА_14

Суддя: /підпис/ ОСОБА_7

Суддя: /підпис/ ОСОБА_15