Рішення № 61606950, 13.09.2016, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/485/16-ц

Провадження №2/319/287/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Горбачова Ю.М..,

при секретарі судового засідання Понькі Н.А,

позивача ОСОБА_1П

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини А0666 польова пошта В 0095 Міністерства оборони України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, третя особа ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

15 квітні 2016 року позивач звернувся до Куйбишевського районного суду з позовом, у якому просить стягнути з Міністерства оборони України, військової частини А0666 польова пошта В 0095 Міністерства оборони України, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, 27 серпня 2014 року близько 08 годині 30 хвилин, солдат ОСОБА_2, керуючи закріпленою за ним спеціальною машиною «МТЛБ - № 6-7609017» військовий номер 5197 Е5, яка перебувала на обліку в зенітній батареї 1 механізованого батальйону військової частини А0666- польова пошта В0095 рухався зі швидкістю приблизно 30 км/год. По автомобільній дорозі «Куйбишеве-Бердянськ», яка проходить поблизу смт. Комиш-Зоря Запорізької області, в напрямку м. Бердянськ.

Рухаючись по вказаній дорозі, солдат ОСОБА_2, згідно вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою 1306 Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, повинен був переконатись, що перед зміною траєкторії руху машини та здійснення повороту праворуч, ці дії будуть безпечними і не створять перешкоди або небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Проте, солдат ОСОБА_2, порушуючи правила водіння спеціальної машини «МТЛБ - № 6-7609017» військовий номер 5197 Е5, ігноруючи вищевказані вимоги нормативно-правових актів, наближаючись до залізничного переїзду, який розташований на ділянці автомобільної дороги Куйбишево-Бердянськ, який знаходиться в смт. Комиш-Зоря Запорізької області, в напрямку міста Бердянськ, перед зміною траєкторії руху машини та здійснення повороту праворуч, не переконався, що ці дії будуть безпечними і не здійснять перешкоди або небезпеки для інших учасників дорожнього руху, почав маневр повороту праворуч, здійснивши виїзд на смугу зустрічного руху та допусти зіткнення, а в подальшому і переїзд автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку.

Після вказаного зіткнення автомобіль «Renault Megane» виштовхнуло в кювет, завдавши численних пошкоджень автомобілю.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водій легкого автомобіля «Renault Megane» громадянин ОСОБА_1, через порушення ОСОБА_2 правил водіння спеціальної машини - «МТЛБ - № 6-7609017» військовий номер 5197 Е5, отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому крила лівої повздушної кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1008 від 18 березня 2015 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

У зв'язку з викладеним, вважає, що з відповідачів на його користь необхідно стягнути матеріальну шкоду , завдану в результаті пошкодження автомобіля в розмірі 206051 гривень.

Свої моральні втрати пояснює тим, що при переїзді його автомобіля танком йому були завдані тілесні ушкодження, внаслідок чого він перебував на стаціонарному лікуванні протягом місяця, а потім ще два тижні лікувався амбулаторно. Весь цей час він турбувався про те, чи зможе нормально жити та працювати після видужання, оскільки є єдиним годувальником своєї сімї. Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль був сильно пошкоджений .В результаті його пошкодження його сімя вже рік не може користуватися власним автомобілем, в результаті чого порушуються його нормальні життєві звязки , а саме- організація відпочинку, відвідини сім'ї сина, який в цей час проживає в місті Запоріжжя, та інші справи, нерозривно пов'язані з пересуванням. Тому вважає, що йому завдано маральну шкоду, яку він оцінює в 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

Позивач, та представник позивача за довіреністю ОСОБА_3, надали заяву суду про розгляд справу за їхньої відсутності, також прохають вилучити Міністерство оборони України як відповідача по справі і задовольнити вимоги заявлені у позовній заяві, стягнувши матеріальну та моральну шкоду з Військової частини А 0666 ПП В 0095 .

Суд розглядаючи клопотання позивача та його представники про вилучення Міністерства оборони України як відповідача по даній справі, вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляд справи, має право змінює первісного відповідача належним відповідачем.

Вимоги про вилучення відповідача не передбачені ЦПК України.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

За згодою представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних .в матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у звязку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що неправомірними діями солдата ОСОБА_2, який входить до складу Військової частини В 0095, 27 серпня 2014 року було заподіяно матеріальну шкоду, а саме, керуючи закріпленою за ним спеціальною машиною «МТЛБ - № 6-7609017» військовий номер 5197 Е5, яка перебувала на обліку в зенітній батареї 1 механізованого батальйону військової частини А0666- польова пошта В0095 рухався зі швидкістю приблизно 30 км/год. По автомобільній дорозі «Куйбишеве-Бердянськ», яка проходить поблизу смт. Комиш-Зоря Запорізької області, в напрямку м. Бердянськ. Рухаючись по вказаній дорозі, солдат ОСОБА_2, згідно вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою 1306 Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, повинен був переконатись, що перед зміною траєкторії руху машини та здійснення повороту праворуч, ці дії будуть безпечними і не здійснять перешкоди або небезпеки для інших учасників дорожнього руху. Проте, солдат ОСОБА_2, порушуючи правила водіння спеціальної машини «МТЛБ - № 6-7609017» військовий номер 5197 Е5, ігноруючи вищевказані вимоги нормативно-правових актів, наближаючись до залізничного переїзду, який розташований на ділянці автомобільної дороги Куйбишеве-Бердянськ, який знаходиться в смт. Комиш-Зоря Запорізької області, в напрямку міста Бердянськ, перед зміною траєкторії руху машини та здійснення повороту праворуч, не переконався, що ці дії будуть безпечними і не здійснять перешкоди або небезпеки для інших учасників дорожнього руху, почав маневр повороту праворуч, здійснивши виїзд на смугу зустрічного руху та допусти зіткнення, а в подальшому і переїзд автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку .Після вказаного зіткнення автомобіль «Renault Megane» виштовхнуло в кювет, завдавши численних пошкоджень автомобілю.

Солдата ОСОБА_2 вироком Куйбишевського районного суду Запорізької області № 319/1215/15-к від 27 жовтня 2015 року було визнано винним за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік з покладенням на нього відповідних обовязків.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому крила лівої повздушної кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1008 від 18 березня 2015 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також було пошкоджено його автомобіль.

Згідно звіту № 389 від 27 серпня 2015 року з визначення вартості матеріальної шкоди автомобіля НОМЕР_2, вартість заподіяної матеріальної шкоди становить 206051 гривень.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили обовязкові для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мало місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

За змістом статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, до юридичних фактів, які має довести позивач, зокрема, належить доведення факту наявності завдання шкоди відповідачем та її розміру.

Доведення цих обставин із боку позивача можливе на підставі доказів, перелічених у ст.57 ЦПК України.

Відповідно до ст. 57, ч. 1 ст. 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а у відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно вимог ст.ст. 1168 ч.1, ст. 1167 ч.1 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичні особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини; моральна шкода завдана іншим ушкодженням здоровя, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів/

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях.

При визначенні розміру завданої позивачу моральної шкоди він зазначив, що, при переїзді його автомобіля танком йому були завдані тілесні ушкодження, внаслідок чого він перебував на стаціонарному лікуванні протягом місяця, а потім ще два тижні лікувався амбулаторно. Весь цей час він турбувався про те, чи зможе нормально жити та працювати після видужання, оскільки є єдиним годувальником своєї сімї. Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль був сильно пошкоджений. В результаті його пошкодження його сімя вже рік не може користуватися власним автомобілем, в результаті чого порушуються його нормальні життєві звязки , а саме - організація відпочинку, відвідини сім'ї сина, який в цей час проживає в місті Запоріжжя, та інші справи, нерозривно пов'язані з пересуванням, що дає змогу зробити висновок про право вимагати відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, яка була заподіяна позивачеві внаслідок втрати здоровя, необхідно врахувати глибину моральних страждань та враховувати принцип розумності та справедливості, тому суд вважає достатнім розмір відшкодування у 50000,00 грн.

Згідно ч. 3 «Закону України Про збройні Сили України» передбачено, що Міністерство Оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Отже, обовязок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду покладається на Міністерство Оборони України, як на уповноважений орган.

Відповідно до положення ст. 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» № 1076-ХІV від 21 вересня 2009 року, відповідно до яких за шкоду і збитки заподіяні правам та інтересам фізичних осіб військова частина як субєкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом, своїми коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності за зобовязаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

За змістом ч.2 ст. 88 ЦПК України, судові витрати у вигляді оплати судового збору необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 128 КК України , ст.ст. 10, 11, 33, 57-60, 88, 169, 197, 208-209, 212-215, 218, 224-226 1167, 1168, 1187 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини А0666 польова пошта В 0095 Міністерства оборони України, розташованої за адресою смт. Чорноморське Комінтернівський район Одеська область користь ОСОБА_1 ( 206051 (двісті шість тисяч п'ятдесят одну) гривню в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 (пятдесят тисяч гривень ) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В частині позовних вимог про стягнення з Міністерства оборони України матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив Куйбишевським районним судом Запорізької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Ю.М.Горбачов