Рішення № 61606048, 23.09.2016, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/366/16-ц

Номер провадження № 2/315/187/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Каракай Н.Д.

при секретарі: Браціло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

25.04.2016 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

В позові позивач посилалася на те, що шлюб з відповідачем розірвано 18.02.2000 року, від шлюбу вони мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на першому курсі Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» за спеціальністю «Менеджмент», спеціалізація «Менеджмент ЗЕД» на денному відділенні на платній основі, що підтверджується довідкою №3329 від 29.03.2016 року та договором про навчання №123/Д від 20.08.2015 року. Строк навчання 2005/2016 2018/2019 навчальні роки. Вартість навчання становить 4500 грн. у семестр. Позивач працює у комунальному закладі «Гуляйпільський колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної ради з 22.08.2003 року вчителем початкових класів. Загальна сума доходів за період з 01.10.2015 року по 31.03.2016 року за винятком аліментів становить 38748,22 грн., що підтверджується довідкою від 11.04.2016 року №21. Земельної ділянки не має, має 1/2 частину майнового паю, внесків в установах банків, кредитів не має, стан здоровя задовільний, але є хронічні хвороби, які потребують постійного обстеження та лікування. Свого житла не має, проживає у будинку свого батька. Після розлучення у другий шлюб не вступала. Разом з нею мешкає батько, який отримує пенсію за віком та знаходиться на диспансерному обліку як онкохворий. Син стипендію не отримує, на час навчання мешкає на найманій квартирі, за проживання якої позивачка сплачує 1000 грн. щомісячно, також сплачує витрати на придбання автобусних квитків для поїздок додому. Земельної ділянки, майнового паю, внесків в установах банків, кредитів син немає, стан його здоровя задовільний. Щодо відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання та місце роботи не відоме, аліменти відраховувались з бухгалтерії Головного управління Національної поліції Запорізької області. До 18 років відповідач сплачував аліменти на утримання сина до його повноліття щомісячно у розмірі 1/4 частини його доходів, заборгованості з виплати аліментів не мав, належної допомоги дитині для отримання освіти не надає, прохає стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.

15.08.2016 року до суду звернулася ОСОБА_1 з заявою про уточнення позовних вимог, в якій прохала стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 грн. щомісяця до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання (а.с.36), що не суперечить вимогам ст.31 ЦПК України і приймається судом до розгляду.

15.08.2016 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_2 з запереченнями на позов, в якому посилався на те, що на його утриманні знаходяться непрацездатні батьки, дружина і малолітній син, його заробітку ледве вистачає на життя, крім того через 2 місяці він вийде на пенсію за віком і його дохід значно зменшиться, однак він не відмовляється від сплати аліментів на сина, який продовжує навчання, та прохає суд стягнути з нього аліменти в розмірі 1/6 частини його доходу до закінчення сином навчання ,але не більше ніж до 23 років (а.с.37-38).

23.09.2016 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_2 з запереченнями на позов, в якому посилався на те, що він має постійне місце роботи та постійний заробіток, він не одержує доход в натурі, а тому підстав для стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі не має, крім то на його утриманні знаходяться непрацездатні батьки, дружина і малолітній син, його заробітку ледве вистачає на життя, крім того через 2 місяці він вийде на пенсію за віком і його дохід значно зменшиться, однак він не відмовляється від сплати аліментів на сина, який продовжує навчання, та прохає суд стягнути з нього аліменти в розмірі 1/6 частини його доходу до закінчення сином навчання ,але не більше ніж до 23 років (а.с.66-67).

У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримала, суду додатково пояснивши, що її син з 27.08.2016 року мешкає в гуртожитку, за проживання на рік нею сплачено 3300 грн., крім того, за новий навчальний семестр нею сплачено 4838 грн., прохала стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 грн. щомісяця до досягнення ним 23 років за умови, що він буде продовжувати навчання.

У судовому засіданні відповідач позов визнав частково, прохав стягнути з нього аліменти в розмірі 1/6 частини його доходу до закінчення сином навчання ,але не більше ніж до 23 років.

У судовому засіданні представник відповідача: ОСОБА_4 позов визнала частково, прохала стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/6 частини його доходу до закінчення сином навчання ,але не більше ніж до 23 років.

У судовому засіданні третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача: ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення позову.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини.

16.02.1998 року народився ОСОБА_3, батьками якого є сторони у справі, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії І-ЖС №334934, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Гуляйпільського району Запорізької області 26.02.1998 року (а.с.8).

18.02.2000 року сторони розірвали шлюб між собою, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії І-ЖС №110309, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Гуляйпільського району Запорізької області 22.08.2001 року (а.с.7).

24.06.2000 року відповідач одружився вдруге, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневої районної адміністрації м. Запоріжжя 24.06.2000 року (а.с.44).

13.06.2008 року у відповідача від другого шлюбу народився син ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії І-ЖС №132980, виданого 23.11.2009 року (а.с.47).

З 01.09.2015 року ОСОБА_3 навчається на першому курсі Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України за спеціальністю «Менеджмент», строк навчання 2015/2016 2018-2019 навчальні роки, що підтверджується довідкою (а.с.10) та договором про навчання (а.с.11).

Позивач свого житла не має, мешкає в будинку, який належить її батькові, за проживання в якому не сплачує, разом з нею мешкають її батько, який є пенсіонером та отримує пенсію за віком, та її син (а.с.12), після розлучення вона у другий шлюб не вступала, не співмешкає, працює у комунальному закладі «Гуляйпільський колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної ради з 22.08.2003 року вчителем початкових класів (а.с.13), стан її здоров`я та її повнолітнього сина задовільний, земельної ділянки не має, має 1/2 частину майнового паю, внесків в установах банків не має, кредитів не має, що слідує з її пояснень в судовому засіданні.

ОСОБА_3 навчається на першому курсі денної форми навчання Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України за спеціальністю «Менеджмент», спеціалізація «Менеджмент ЗЕД» на денному відділенні на платній основі (а.с.10), стипендію не отримує, утримується за рахунок своєї матері, яка за навчання сплачує 4838 грн. у семестр (а.с.69), на час навчання мешкає в гуртожитку, за проживання в якому на рік мати сплатила 3300 грн. (а.с.68), витрати на придбання автобусних квитків для поїздок додому сплачує мати, земельної ділянки, майнового паю, внесків в установах банків, кредитів не має, стан його здоров`я задовільний, що слідує з його пояснень в судовому засіданні.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітнього сина після досягнення ним 18 років не надає, що підтверджується поясненнями сторін, одружився вдруге (а.с.44), проти сплати аліментів не заперечує, але в розмірі 1/6 частини його доходу до закінчення сином навчання, так як має на утриманні непрацездатних батьків (батько інвалід 2-ої групи) (а.с.63-64) та малолітнього сина (а.с.47), дружина не працює (а.с.49), стан його здоров`я задовільний, внесків в установах банків не має, сплачував аліменти на сина до його повноліття в розмірі 1/4 частки своїх доходів.

Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЦПК України позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Так як позивачем, місце проживання якого зареєстровано за адресою: Україна Запорізька область м. Гуляйполе вул. Велика 130, що підтверджується відомостями про реєстрацію місця проживання у паспорті громадянина України, пред'явлено позов про стягнення аліментів до Гуляйпільського районного суду Запорізької області за зареєстрованим місцем її проживання відповідно до ч.1 ст.110 ЦПК України за вибором позивача, то цивільна справа за даним позовом підсудна Гуляйпільському районному суду Запорізької області.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні син, донька продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

При цьому суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 п.1 ст.212 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом встановлено, що до суду звернулася матір, з якою проживає її повнолітній син, відповідно до ч.3 ст.199 СК України, з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в зв`язку з тим, що син продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який має змогу надавати матеріальну допомогу, не надає її.

Суд, враховуючи обставини, передбачені ст.182 СК України: матеріальний стан сторін та їх сина, задовільний стан здоров`я позивача, їхнього повнолітнього сина, задовільний стан здоров`я відповідача, сімейний стан сторін: позивач розлучена, відповідач одружений, має на утриманні непрацездатних батьків та малолітнього сина, доходить висновку, що повнолітній син, який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги в зв`язку з тим, що продовжує навчання, а відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу сину в розмірі 1/6 частки своїх доходів щомісячно на період навчання.

Так суд при перевірці обставини, передбаченої ч.1 ст.199 СК України, на яку посилається позивач як на підставу свого позову, а саме чи потребує повнолітній працездатний син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання, матеріальної допомоги, керується наступними встановленими обставинами.

ОСОБА_3 навчається на першому курсі денної форми навчання Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України за спеціальністю «Менеджмент», спеціалізація «Менеджмент ЗЕД» на денному відділенні на платній основі (а.с.10), стипендію не отримує, утримується за рахунок своєї матері, яка за навчання сплачує 4838 грн. у семестр (а.с.69), на час навчання мешкає в гуртожитку, за проживання в якому на рік мати сплатила 3300 грн. (а.с.68), витрати на придбання автобусних квитків для поїздок додому сплачує мати, земельної ділянки, майнового паю, внесків в установах банків, кредитів не має, стан його здоров`я задовільний.

Відповідно до ч.2 ст.200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Так суд при перевірці обставини, передбаченої ч.1 ст.199 СК України, на яку посилається позивач як на підставу свого позову, а саме чи може відповідач надавати матеріальну допомогу повнолітньому працездатному сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, керується наступними встановленими обставинами.

Суд вважає встановленою обставиною розмір заробітної плати відповідача за період: з 01.06.2015 року по 06.11.2015 року за винятком аліментів становить 17627,87 грн., а з 07.11.2015 року по 31.05.2016 року за винятком аліментів становить 32094,08 грн., що підтверджується поясненнями відповідача та довідками про його заробітну плату за 2015-2016 роки (а.с.27-28).

Заробітна плата позивача за період з 01.10.2015 року по 31.03.2016 року становить 38748,22 грн., що підтверджується довідкою про її заробітну плату (а.с.13).

Згідно роз'яснень, які містяться в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином суд, враховуючи обставини, передбачені ст.182 СК України: матеріальний стан сторін та їх сина, задовільний стан здоров`я позивача, їх повнолітнього сина, задовільний стан здоров`я відповідача, сімейний стан сторін: позивач розлучена, не співмешкає, відповідач одружений, має на утриманні непрацездатних батьків (батько інвалід 2-ої групи) та малолітнього сина, дружина не працює, доходить висновку, що повнолітній син, який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги в зв`язку з тим, що продовжує навчання, а відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу сину в розмірі 1/6 частки своїх доходів щомісячно до закінчення навчання. Крім того позивач також повинна утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.

А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, яка ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та перевірена наданими доказами.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Так як рішення прийняте у справі про стягнення аліментів, то суд відповідно до ч.1 п.1 ст.367 ЦПК України допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач у справі про стягнення аліментів відповідно до ч.1 п.3 ст.5 Закону України Про судовий збір звільнена від сплати судового збору в розмірі, передбаченому ст.4 ч.2 п.1 підпунктом 2 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру за ставкою судового збору в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 551,20 грн.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеної чи відхиленої частини позовних вимог.

Так як рішення ухвалено на користь позивача, якого звільнено від сплати судового збору в сумі 551,20 грн., то судовий збір в сумі 551,20 грн. підлягає стягненню відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8-11, 60, 88, ч.1 ст.110, 212-215, 218, ч.1 п.1 ст.367 ЦПК України, ст.ст. 182, 199, 200-201 СК України, суд,

В И Р І ШИ В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на боці позивача: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився м.Гуляйполе Запорізької області, проходить службу в Національній поліції на посаді поліцейського-водія батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції, зареєстрованого за адресою: 70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Подолянська (Радянська), 31, мешкаючого: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи стягнення з 25.04.2016 року на період навчання в Державному вищому навчальному закладі "Запорізький національний університет "Міністерства освіти і науки України", але не пізніше досягнення ним 23-х років.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, народився м.Гуляйполе Запорізької області, проходить службу в Національній поліції на посаді поліцейського-водія батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції, зареєстрованого за адресою: 70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. Подолянська (Радянська), 31, мешкаючого: АДРЕСА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 грн. отримувач Гуляйпільський районний суд Запорізької області код ЄДРПОУ 37793795 р/р №31213206700101 УДКСУ у Гуляйпільському районі 22030001 код отримувача 37963916 МФО 813015.

З рішенням в повному обсязі сторони мають право ознайомитися 28 вересня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.Д. Каракай