Ухвала суду № 61605572, 28.09.2016, Василівський районний суд Запорізької області

28.09.2016

311/2738/16-к Номер справи 311/2738/16-к

Номер провадження 1-кс/311/399/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м. Василівка Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Петренко В.О., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2, розглянувши клопотання, погоджене з прокурором прокуратури Василівського району Запорізької області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має не повну середню освіту (8 класів), не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 1) 05.12.1990 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.140 КК України, до виправних робіт строком на 1 рік; 2) 08.04.1992 року Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.229-6 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнився 06.08.1994 року з Бердянської виправної колонії Запорізької області № 77 по відбуттю строку покарання; 3) 12.10.1995 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.229-6 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 19.09.1997 року з Софіївської виправної колонії Запорізької області № 55, на підставі наказу Президента України «Про амністію» від 26.06.1997 року; 4) 03.03.1998 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнився 24.12.1999 року з Кам`янської виправної колонії Запорізької області № 101 по відбуттю строку покарання; 5) 16.06.2000 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.229-6 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнився 22.02.2002 року з Кам`янської виправної колонії Запорізької області № 101 по відбуттю строку покарання; 6) 29.05.2003 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 307 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 31.01.2007 року з Кам`янської виправної колонії Запорізької області № 101 по відбуттю строку покарання; 7) 30.10.2007 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України 3 років позбавлення волі; 8) 27.11.2007 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 30.10.2007 року та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 17.03.2011 з Кам`янської виправної колонії Запорізької області № 101 за постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.08.2011 умовно достроково з не відбутим терміном 2 місяці 10 днів; 9) 07.02.2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.317 КК України до 4 років позбавлення волі; 27.03.2012 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.309, ч.2 чт.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Перегляд вироку 09.11.2012 року Вільнянським районним судом Запорізької області постанова про призначення остаточного покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 27.03.2012 року на підставі ч.4 ст.70 КК України поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 07.02.2012 року призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 05.02.2016 року з Кам`янської виправної колонії Запорізької області № 101 по відбуттю строку покарання, судимість в установленому порядку не знята та не погашена; 28.07.2016 року СВ Василівського ВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016080190001757 від 17 серпня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28.09.2016 року старший слідчий СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_5 звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського району Запорізької області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080190001757 від 17 серпня 2016 року, за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти власності, при наступних обставинах: 17 серпня 2016 року, приблизно о 09 годині, ОСОБА_4, діючи повторно, з корисливих мотивів, з раптово виниклим умислом направленим та таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, від підїзного майданчика до магазину «Уют», розташованого за адресою: вул.Центральна, 2-А, в м. Дніпрорудне, Василівського району Запорізької області, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед моделі «Azimut Wind G-FR/D 26», вартістю 2000 гривен, який належить потерпілому ОСОБА_6, чим спричинив останньому майнову шкоду на суму 2000 гривень.

31.08.2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: 1) показаннями потерпілого ОСОБА_6 який пояснив, що 17.08.2016 вранці він поїхав до магазину «Уют» м. Дніпрорудне, де залишив велосипед на декілька хвилин. Коли він вийшов з магазину, то виявив відсутність велосипеда. Він побіг його шукати, та продавці на ринку сказали, що на велосипеді поїхав чоловік в напрямку вул. Молодіжна. 2) показаннями свідка ОСОБА_7 який показав, що бачив вранці 17.08.2016 на ринку в м. Дніпрорудне, як на спортивному велосипеді проїхав молодий чоловік. 3) впізнанням за фотознімками свідком ОСОБА_7 підозрюваного ОСОБА_4 як особи, яка їхала на велосипеді. 3) показаннями свідка ОСОБА_8, який показав, що 17.08.2016 у незнайомого чоловіка придбав велосипед спортивного типу зеленого кольору за 500 гривен. 4) впізнанням за фотознімками свідком ОСОБА_8 підозрюваного ОСОБА_4, як особи, яка продала йому велосипед.

Слідчий на обґрунтування поданого клопотання зазначає, що ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, що свідчить про небажання ОСОБА_4 стати на шлях виправлення та перевиховання. Крім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років. З урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного ОСОБА_4, який вчинив злочин середньої тяжкості, на теперішній час ніде не працює, постійного джерела прибутку немає, утриманців немає, зважаючи на низький рівень соціальних звязків, вважає, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_4, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів (звільнився з місць позбавлення волі 05.02.2016 року), не маючи постійного офіційного працевлаштування, знову вчиняє нові корисливі злочини, що свідчить про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_4 стала промислом та єдиним джерелом для існування. Вбачається, що перебуваючи на свободі з більш мяким запобіжним заходом ніж тримання під вартою ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення корисливого характеру з метою покращення свого майнового становища.

Крім того, на теперішній час у Василівському районному суді на розгляді по суті перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4, в межах якого до нього застосовано запобіжний захід домашній арешт. Проте, застосування такого запобіжного заходу не змогло забезпечити належної поведінки ОСОБА_4, оскільки ним знову вчинено умисне кримінальне правопорушення.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Будь-які тяжкі захворювання, що перешкоджають триманню ОСОБА_4 під вартою, а також інші обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Як зазначено слідчим у клопотанні, жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Проте, одних лише особистих з

обовязань ОСОБА_4 не достатньо для такого запобіжного заходу;

- враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо;

- умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 вже порушено, що також унеможливлює його застосування.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні підозрюваного ОСОБА_4, слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш мякого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст.108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання за викладеними у ньому підставами та вважають, що підозрюваний ОСОБА_4, будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, та, не маючи стійких соціальних звязків, ніде не працюючи може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до пяти років.

В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1 проти клопотання слідчого заперечує, вважає, що ризики, наведені слідчим у заявленому клопотанні, є необґрунтованими, надуманими та носять характер припущень, жодними доказами не підтверджені. Підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв»язки, свою вину визнає у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, заподіяна шкода відшкодована, тому заявлені слідчим ризики є безпідставними та просить зважити на всі докази та характеризуючи особу підозрюваного дані та враховуючи обставини подій, відсутність на даний час будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 більш мякий запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника та просить обрати відносно нього запобіжний захід, не повязаний з триманням його під вартою та зобовязується зявлятися до органів поліції, прокурора та суду за першим викликом.

Вислухавши слідчого та прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять його задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні, захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_4, які просять відмовити у задоволенні клопотання слідчого та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та ОСОБА_7 з реєстру досудових розслідування, складеного станом на день розгляду клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, адвоката, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України) та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, (наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: наявний ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час ОСОБА_4 ніде не працює, постійного джерела прибутку та регулярного доходу він немає та наявність у ОСОБА_4 основного та постійного джерела прибутку стороною захисту під час розгляду клопотання не доведено, а враховуючи відсутність на даний час у підозрюваного постійного джерела прибутку та регулярного доходу, тому суд вважає що на теперішній час є в наявності ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких у встановленому законом порядку не зняті і не погашені, що свідчить про небажання ОСОБА_4 ставати на шлях виправлення та робити для себе певні висновки. Крім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років. З урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного ОСОБА_4, який вчинив злочин середньої тяжкості, на теперішній час ніде не працює, постійного джерела прибутку немає, утриманців немає, зважаючи на низький рівень соціальних звязків, суд вважає, що є в наявності ризик, передбачений п1 ч.1 ст.177КПК України: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4, будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів (звільнився з місць позбавлення волі 05.02.2016 року), не маючи постійного офіційного працевлаштування, знову вчиняє нові корисливі злочини, що свідчить про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_4 стала єдиним джерелом для існування та вбачається, що перебуваючи на свободі з більш мяким запобіжним заходом, аніж тримання під вартою, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення корисливого характеру з метою покращення свого майнового становища.

Крім того, як повідомлено слідчим та підозрюваним ОСОБА_4 дані обставини не оспорюються, на теперішній час у Василівському районному суді на розгляді по суті перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4, в межах якого до нього застосовано запобіжний захід домашній арешт. Проте, застосування такого запобіжного заходу не змогло забезпечити належної поведінки ОСОБА_4, оскільки після застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту 28.07.2016 року, ОСОБА_4 знову вчинено умисне кримінальне правопорушення проти власності (події 17.08.2016 року).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4., слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою

процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Таким чином, при розгляді клопотання прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення); та п.п.1,5(наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України переховуватися від органу досудового розслідування та суд, а також вчинити інше кримінальне правопорушення) ч. 1 ст.194 КПК України,

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,5 частини 1 статті 177КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєний злочин та запобіганню вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком до 60 днів.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_4 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 30 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою відраховувати з часу проголошення цієї ухвали з 16 годин 20 хвилин 28 вересня 2016 року.

Термін дії ухвали закінчується о 16 годині 20 хвилин 26 листопада 2016 року.

Розмір застави визначити в межах 20 (тридцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 29 000 (двадцять девять тисяч) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок № 37311050000607 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному провадженні;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області .

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується 26 листопад 2016 року.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_4, учасникам провадження та направити до Вільнянського слідчого ізолятора Запорізької області для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_9