Рішення № 61605291, 23.09.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/8340/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Готри Т.Ю., Леска В.В.

за участю секретаря Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_3 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Кольчинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року ОСОБА_4 предявив позов до Кольчинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позов обґрунтовано тим, що 13.07.1990 року помер його батько, ОСОБА_5 В подальшому, 09.11.2005 року помер його дід ОСОБА_6 Так як на час відкриття спадщини за ОСОБА_6 його батько помер, а інших спадкоємців не має, то він є єдиним спадкоємцем першої черги.

Йому в судовому порядку продовжено строк для прийняття спадщини за дідом. Після чого він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки нотаріус не зміг визначити коло спадкоємців згідно довідки сільської ради.

Таким чином він змушений звернутися до суду з даним позовом про визнання права власності на спадкове майно, яке складається з будинковолодіння за адресою: смт. Кольчино, вул. Фрідяшівська, 23.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 26.12.2013 року даний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок за адресою: смт.Кольчино, вул. Фрідяшівська, 23, в порядку спадкування.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_7 оскаржила його в апеляційному порядку В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_6 та прийняла спадщину за ним, однак суд вирішуючи дану справу не залучив її до участі, чим вирішив питання про її права та обовязки..

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.

Однак з даним висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. З аналізу даної норми слідує, що відповідач це особа, на яку вказує позивач в позовній заяві, як на порушника своїх прав. Тому саме позивач визначає до кого предявити позов. Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не повинна відповідати за позовом з інших причин, суд у такому позові відмовляє.

Предявляючи даний позов, ОСОБА_4Е в якості відповідача зазначив Кольчинську селищну раду. В процесі розгляду справи, в порядку ст.33 ЦПК України, не здійснювалася заміна відповідача чи залучення до справи співвідповідача.

Разом з тим, як розяснено в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». В п.24 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ розяснено, що відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи 17.04.2004 року ОСОБА_6 склав заповіт згідно якого все своє майно де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що за законом належатиме йому на момент смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_2 (а.с.35, 44).

Згідно довідки виконкому Кольчинської селищної ради від 12.05.2006 року на день смерті ОСОБА_6 ОСОБА_2 була прописана та проживала з ним (а.с.49). Аналогічна інформація міститься в довідці виконкому Кольчинської селищної ради від 04.05.2016 року (а.с.51).

Таким чином, ОСОБА_2М, в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину за померлим ОСОБА_6, а тому обовязково мала бути залучена як відповідач по даній справі, чого зроблено не було.

Вказане свідчить про те, що даний позов предявлено до неналежного відповідача, що є безумовною підставою для відмови в його задоволенні.

При цьому в апеляційного суду відсутні повноваження щодо залучення до розгляду справи співвідповідачів в порядку ст. 33 ЦПК України, а відтак виходячи з повноважень апеляційного суду визначених ст. 307 ЦПК України, рішення суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, та ухвалити по даній справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1571,90 грн. понесений при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 88, 307, 3098, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 26 грудня 2013 року скасувати та ухвалити по даній справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Кольчинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1571 (одна тисяча пятсот сімдесят одна) гривня 90 (девяносто) копійок.

Рішення набирає законної сили з дня його ухвалення і може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді