Ухвала суду № 61605232, 22.06.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 307/1511/16-к

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22.06.2016 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі судді - доповідача Демченка С. М., суддів Гошовського Г. М., Дацківа В. В., за участю секретаря судового засідання Юрочко А. П., прокурора Сирохман Л. І., потерпілої ОСОБА_1, її представника - адвоката Рішко П. М., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Гайдука І. В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження № 11-сс/777/156/16 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2016 року у кримінальному провадженні № 12016070160000338 від 15.03.2016 року, якою задоволено клопотання заступника начальника СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Монича І. В. про продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

та продовжено підозрюваному строк тримання під вартою до 16 червня 2016 року.

Визначено ОСОБА_3 заставу в розмірі 50 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 72500 грн..

Покладено на ОСОБА_3 у разі внесення застави обов'язки: прибувати до СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області та до суду, не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади закордонний паспорт на зберігання.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 12 березня 2016 року, в період часу з 02-ї години по 04-ту годину, знаходячись в АДРЕСА_2, в гостях у ОСОБА_6, де в той час також знаходились ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, під час спільного розпивання алкогольних напоїв, в ході сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8, завдав останньому удару рукою, зігнутою в кулак, в обличчя, тоді ж в ході сварки ОСОБА_10 завдав потерпілому численні удари рукою, зігнутою в кулак, в обличчя, та одного удару в область грудної клітки, надалі в ході боротьби перекинув потерпілого ОСОБА_8 через себе, таким чином, що потерпілий вдарився головою об підлогу та втратив свідомість, де ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії, підійшов до лежачого ОСОБА_8 та завдав йому удару ногою в пах та декількох ударів кулаком в область грудної клітки.

Тоді ОСОБА_3 та ОСОБА_10 поїхали додому, а ОСОБА_8 залишився вдома у ОСОБА_6, де в подальшому від отриманих тілесних ушкоджені настала його смерть, та де він був виявлений мертвим у погребі господарської споруди, на території дворогосподарства ОСОБА_6 працівниками ВКП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області біля 10-ї години 15 березня 2016 року.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, перебуваючи на волі може переховуватися від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Суд вказав на відсутність підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_11 порушується питання про скасування ухвали слідчого судді в частині визначення застави підозрюваному ОСОБА_3 та постановлення в цій частині нової ухвали про відмову у визначенні застави. Посилається на те, що ухвала слідчого судді в частині продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 є законною, а в частині визначення йому застави є необґрунтованою. Стверджує, що положеннями п.1,2 ч.4 ст. 183 КПК України надано право слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини. Оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, вчиненого із застуванням насильства, яке спричинило загибель ОСОБА_8, суд безпідставно визначив в даному випадку заставу. Крім цього, ОСОБА_3 притягувався раніше до кримінальної відповідальності. Стверджує, що ОСОБА_3 здійснює вплив на свідка ОСОБА_7, приїздить до неї, випитує та обіцяє матеріальну допомогу, може здійснювати вплив на підозрюваного ОСОБА_10 з метою зміни останнім показань. Посилається на те, що ОСОБА_3 негативно характеризується за місцем проживання, не має житла та постійного місця роботи чи навчання, не має сім'ї, має негативну репутацію.

В запереченні на апеляційну скаргу захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат Гайдук І. В. просить відмовити в задоволенні апеляційних вимог потерпілої ОСОБА_11, ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду від 24.05.2016 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_1, її представника - адвоката Рішко П. М., які просять апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу слідчого судді в частині застосування застави скасувати, постановити нову ухвалу про продовження строку тримання під вартою без призначення застави, виступ підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Гайдука І. В., промову прокурора, які просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши судові дебати, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст. 309 ч. 1 п. 3 КПК України в апеляційному порядку може бути оскаржено ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні.

У відповідності до положень ст. ст. 193, 199 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу чи про продовження запобіжного заходу розглядається слідчим суддею за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого та у передбачених випадках захисника. Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 КПК України.

Саме ці учасники кримінального провадження і мають право оскаржувати ухвали про застосування чи продовження строку тримання особи під вартою, або про відмову у застосуванні чи продовженні строку тримання особи під вартою.

Інші особи, в тому числі потерпілі, участі у розгляді слідчим суддею зазначених клопотань слідчого не приймають і права на оскарження зазначених ухвал не мають.

Відповідно до положень ст. 393 ч. 1 п.7 КПК України право на апеляційне оскарження мають потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. В даному випадку вимоги (клопотання) до суду заявив слідчий.

Отже законодавець не наділив потерпілих правом оскаржувати зазначені ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст. 399 ч.3 п. 3 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Оскільки наведене свідчить про відсутність у ОСОБА_1 права на оскарження зазначеного судового рішення, що встановлено після отримання апеляційним судом матеріалів провадження та відкриття апеляційного провадження, колегія суддів приходить до переконання про необхідність повернути апеляційну скаргу особі, що її подала, а апеляційне провадження закрити.

Керуючись ст. 399, 418-419 КПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2016 року, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12016070160000338 від 15.03.2016 року ОСОБА_3, повернути потерпілій ОСОБА_12

Апеляційне провадження №11-сс/777/156/16 закрити.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати потерпілій ОСОБА_12

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення.

Судді: