Ухвала суду № 61603504, 22.09.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/783/2016(м)

263/11024/16-ц

Головуючий в 1 інстанції Кірякова Н.П.

Доповідач: Зайцева С.А.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„22 вересня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Зайцевої С.А.

суддів: Ігнатоля Т.Г., Пономарьової О.М.

за участю секретаря : Герасимової Г.Є. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про стягнення незаконно утриманої суми недоїмки єдиного внеску,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення незаконно утриманої суми недоїмки єдиного внеску .

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області про стягнення незаконно утриманної суми недоїмки єдиного внеску ,повернуто позивачу для звернення до належного суду .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема зазначає,що з нього як фізичної особи інваліда 2 групи на підставі розпорядження державної виконавчої служби провели утримання з пенсії незаконної суми недоїмки єдиного внеску ,а суд першої інстанції вважає,що спір про повернення безпідставних утримань з пенсії підвідомчий господарському суду. Суд не звернув уваги,що державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження про утримання з позивача, як з громадянина фізичної особи,а не підприємця.Позивач,як фізична особа, звертався до суду з позовом про незаконність відкриття виконавчого провадження та апеляційним судом ще у 2013 році було прийнято рішення про незаконність звернення відповідача до виконавчої служби про стягнення недоїмки з пенсії. Відповідач повторно звернувся до виконавчої служби та працівники служби знову відкрили виконавче провадження про стягнення суми з позивача-фізичної особи . Позивач, як фізична особа, повторно звернувся до суду з позовом про незаконність відкриття виконавчого провадження та апеляційним судом у 2015 році було прийнято рішення про незаконність відкриття виконавчого провадження. Однак поки апеляційний суд приймав рішення, виконавча служба встигла скоїти беззаконне утримання з пенсії інваліда позивача фізичної особи частину суми,завдавши позивачу душевні страждання та моральну шкоду ,залишивши позивача без коштів на ліки,а відповідач на підставі постанови виконавчої служби від 31 липня 2015 року стягнув з пенсії загальну суму 429,96 грн. Помилка суду першої інстанції в тому,що позивач не оскаржує законність рішення пенсійного фонду по нарахуванню недоїмки.Позивач оскаржує незаконне утримання з його пенсії ,що встановлено рішеннями апеляційних судів, та відповідно ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.А це взаємовідносини фізичної особи та пенсійного фонду ,а не підприємця. По вказаній справі спір виник про повернення незаконно утриманої виконавчою службою суми пенсії,а не про незаконність нарахування суми недоїмки.Суд в оскаржуваному рішенні помилково встановив суть спору як оспорювання позивачем законності нарахування недоїмки.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

У судове засідання апеляційного суду представник УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області не з*явився ,належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи ,надали суду заяву про можливість розгляду справи у відсутності представника (а.с.19,23,25-26).Відповідно ч.2 ст.305 ЦПК України неявка представника відповідача не перешкоджає розглядові справи .

Заслухавши суддю доповідача,ОСОБА_1,дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд посилався на ст.ст.1,21 ГПК України,ст.ст.107,115,п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України та виходив із того ,що оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем, відповідач є державним органом ,а спір між сторонами виник на підставі здійснення позивачем підприємницької діяльності, та виконанням відповідачем своїх владних повноважень, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства,тому не підсудна Жовтневому районному суду м.Маріуполя Донецької області, в зв*язку з чим наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу для подання до належного господарського суду.

Між тим, погодитися з ухвалою суду неможливо, оскільки вона не ґрунтується на законі та матеріалах справи, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.п.2,3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК).

Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Повернення позовної заяви без розгляду це процесуальна дія,яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви без вирішення спору по суті,у випадку неможливості її розгляду з підстав ,які можуть бути усунуті позивачем.Підстави ці є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають (ч.3 ст.121 ЦПК України ).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.121 заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду .

Загалом ,наслідки порушення правил підсудності визначені статтями 115-117 ЦПК .З матеріалів справи вбачається ,що позивач звернувся до Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області із позовом до відповідача УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області про стягнення незаконно утриманої суми недоїмки єдиного внеску.Мотивуючи свої вимоги тим,що відповідач через виконавчу службу на підставі постанови від 31 липня 2015 року стягнув з пенсії позивача недоїмку по єдиному внеску за листопад 2015 року у розмірі 214,98 грн. та за грудень 2015 року у розмірі 214,98 грн.,а всього 429,96 грн. При цьому ,як вбачається з постанови виконавчої служби від 31 липня 2015 року загальна сума стягнення становить 1628,07 грн.,однак стягнення було проведено частково на суму 429,96 грн.,так як вказана постанова державної виконавчої служби була незаконна,що підтверджується рішенням суду, після чого закрито виконавче провадження,безпідставно стягнута сума не була повернута позивачу (а.с.1) .

Як зазначає позивач у позовній заяві та в апеляційній скарзі він не оскаржує законність рішення пенсійного фонду по нарахуванню недоїмки ,а оскаржує незаконне утримання з його пенсії ,незаконність якого встановлена рішеннями судів апеляційних інстанцій .

Так ,з копії постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року вбачається задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя про визнання незаконними дій відповідача при поданні заяви в виконавчу службу про відкриття виконавчого провадження по стягненню недоїмки з позивача,зобов*язання відповідача відкликати заяву про стягнення недоїмки з позивача суми боргу . Визнано незаконним дії управління ПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя при поданні заяви від 25 липня 2013 року до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги від 05.06.2013 № ф 2232 про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у сумі 2312,07 грн.Зобов*язано УПФУ в Жовтневому районі м.Маріуполя відкликати з Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції заяву від 25 липня 2013 року про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги від 05.07.2013 № ф 2232 про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у сумі 2312,07 грн. (а.с.27-28).

З копії постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року вбачається задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання дій незаконними та скасування постанови.Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Жовтневої виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 31.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 48300840(а.с.29-30).

Підстави позову в певних випадках має вирішальне значення.ЦПК не вимагає від позивача посилання на норму права,яка регулює спірні правовідносини.Проте позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право,яке він вважає порушеним чи невизнаним відповідачем та захисту якого він вимагає.

Відкриття провадження у справі стадія цивільного процесу,на якій суд вирішує питання про відкриття провадження по конкретній цивільній справі в суді першої інстанції,перевіряє наявність у особи ,яка звернулася до суду ,права на звернення до суду і дотримання встановленого порядку реалізації даного права .

Процесуальна діяльність по відкриттю провадження у справі в суді першої інстанції має велике значення для забезпечення права на судовий захист і реалізацію всього комплексу завдань і цілей цивільного судочинства.Саме тут вирішується питання про наявність умов,з якими закон пов*язує саму можливість виникнення провадження в суді загальної юрисдикції щодо розгляду та вирішення по суті конкретної цивільної справи. Наявність таких умов для звернення заінтересованої особи за судовим захистом і дотримання нею установленого законом порядку звернення ставить в обов*язок судді відкритти провадження у цивільній справі шляхом постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.Лише після цього,за загальним правилом,і стають можливими виникнення і зміна по справі всієї сукупності цивільних процесуальних правовідносин.Отже,без відкриття провадження у цивільній справі в суді першої інстанції неможливий судовий захист порушених або оспорюваних прав,свобод і охоронюваних законом інтересів громадян та організацій.

Проте, суд першої інстанції ,на порушення норм процесуального права ,при вирішенні питання про повернення позовної заяви позивачу для подання до належного господарського суду з посланням на п.4 ч.3 ст.121 ЦПК України не врахував визначення підсудності та розмежування підвідомчості спору,не перевірив підстав виникнення спірних правовідносин,характер спору, зміст вимог і суб*єктивний склад сторін ,що призвело до помилкового вирішення питання про повернення позовної заяви.Відповідно до ч.3 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 307,312,315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Костянтиновича-задовольнити .

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2016 року скасувати ,справу повернути до цього ж суду на новий розгляд питання.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Судді: