Ухвала суду № 61603160, 23.09.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/11964/16-ц

№ 2-п/243/38/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 р. Словянський міськрайоний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.

при секретарі судового засідання Копійко Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська справу з заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Словянського міськрайонного суду від 21.03.2016 р., ухваленим у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

12.08.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що позовні вимоги стягувача про стягнення суми боргу повністю необґрунтовані, а вищезазначене заочне рішення є таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Дійсно, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 2000 доларів США. В обумовлений договором строк заявник особисто повернув ОСОБА_2 1700 доларів США, що може бути підтверджено у судовому засіданні належними доказами. Повернути ОСОБА_2 залишок у розмірі 300 доларів США він не мав можливості, оскільки він виїхав на постійне місце проживання до м. Харкова та втратив зв'язок з позивачем.

Заявник звертає увагу, що Конституція України визначає людину, її життя і здоровя, честь і гідність найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави (стаття 3).

Проте, ОСОБА_1 не мав можливості захищати свої законні права та інтереси в суді, оскільки справу було розглянуто без його участі, що суттєво порушує основоположні права, надані йому Конституцією України, та ставить його у нерівне (дискримінаційне) положення у порівнянні з позивачем, який мав можливість надати суду докази. Копію позовної заяви із доданими матеріалами заявник не отримував, про час та місце розгляду належним чином він не був повідомлений, про існування цивільного спору він дізнався 01.08.2016 р., коли отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Як вбачається з резолютивної частини рішення, фактичне місце проживання заявника позивачем при зверненні до суду не зазначалося, хоча воно було достеменно йому відомо. За місцем реєстрації ОСОБА_1 не проживає з початку бойових дій у місті Словянську, з квітня 2014 р. він разом із сімєю мешкає за адресою - м. Лиман вул. Ворошилова, №91. Копію заочного рішення ОСОБА_1 отримано 04.08.2016 р., що підтверджується відміткою, скріпленою печаткою суду. Таким чином, десятиденний строк на подачу заяви про його скасування, передбачений ч. 2 ст. 228 ЦПК України, заявником не пропущений.

ОСОБА_1 просить суд скасувати заочне рішення Словянського міськрайонного суду від 21.03.2016 р. по справі № 2/243/267/2016 та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Сторони в судове засідання не зявились, від заявника надійшла заява з проханням проводити судове засідання без його участі.

Дослідивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу положення цієї норми процесуального права вбачається, що заочне рішення може бути скасоване лише у випадку наявності сукупності двох обставин, а саме:

- судом буде встановлено, що відповідач не з»явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин;

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач в своєму позові вказав адресу відповідача АДРЕСА_1, за якою ОСОБА_1 був зареєстрований, жодних інших засобів звязку з відповідачем не вказав.

Суд неодноразово направляв на адресу відповідача судові повістки, але ОСОБА_1 до суду не зявлявся, всі поштові відправлення поверталися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 20, 23, 25), та суд, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, розглянув справу з постановленням заочного рішення.

Другою умовою скасування заочного рішення є докази, на які посилається відповідач та які мають істотне значення для вирішення справи і такими доказами ОСОБА_1 вказує на те, що він особисто повернув ОСОБА_2 1700 доларів США, що може бути підтверджено ним у судовому засіданні належними доказами.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення необхідно задовольнити, заочне рішення Словянського міськрайонного суду від 21.03.2016 р. по справі № 2/243/267/2016 скасувати, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задовольнити. Заочне рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 21.03.2016 року по справі № 2/243/267/2016, ухвалене за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, - скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргупризначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 04 жовтня 2016 року о 13-00 год. у приміщенні Словянського міськрайонного суду Донецької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Словянського міськрайонного суду ОСОБА_3