Ухвала суду № 61596793, 21.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/710/16-ц Провадження № 22-ц/772/2559/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 5Доповідач Рибчинський В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду

Вінницької області в складі:

головуючого судді: Рибчинського В.П.

суддів: Кучевського В.П., Сопруна В.В.,

за участі секретаря: Топольської В.О.,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Сербинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання права власності ,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сербинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання права власності на збудований ним будинок в с. Сербинівці Жмеринського району Вінницької області по вул. Центральна (Леніна), 55.

Позовні вимоги мотивував тим, що спірний будинок побудований ним у 2013 році. Вважаючи його новоствореним майном, просив застосувати до спірних правовідносин положення ст. 331 ЦК України, та зазначив, що будинок побудований ним за власні кошти, а тому вказане нерухоме майно з 2016 року не належить до спільної сумісної власності подружжя, технічні характеристики будинку, площі, склад будинку та надвірних споруд відповідає будівельному паспорту 1993 року, будинок не прийнятий в експлуатацію.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 липня 2016 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Сербинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання права власності відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропуіцення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно копії паспорта ОСОБА_2 він із 19 травня 1990 року по 30.05.2013 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 (а.с.3 зворот). Шлюб розірваний рішенням апеляційного суду Вінницької області від 2013 року, ОСОБА_4 присвоєно дошлюбне прізвище ОСОБА_3 (а.с.60-61, 63)

Відповідно до копії заочного рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.01.2016 року (а.с.4), що набуло законної сили 08.02.2016 року, припинено право власності ОСОБА_3 на житловий будинок загальною площею 60 кв.м та житловою площею 40 кв. м. по вул. Леніна, 55 в с. Сербинівці Жмеринського району Вінницької області у звязку із знищенням у 1993 році.

Згідно довідки № 98 від 22.02.2016 року Сербинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.5) виконком Сербинівської сільської ради не володіє інформацією про рік знесення старого житлового та рік побудови нового житлового будинку по вулиці Центральна, 55 в с. Сербинівці Жмеринського району Вінницької області. Правовстановлюючі документи відсутні.

Відповідно до довідки № 49 від 01.02.2016 року Сербинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.28) ОСОБА_2 дійсно зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Правовстановлюючі документи на житловий будинок та земельну ділянку відсутні.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 від 10.08.2015 року (а.с.45) останній зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсіонер, житловий будинок, господарські споруди знаходяться в задовільному стані, в господарстві худоба та птиця відсутня. Джерелом існування є пенсія.

Загальний розмір пенсії ОСОБА_2, який перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України з 2008 року, станом на 01.01.2013 року складає 894 грн.(а.с.9)

Згідно довідки №2/2269 від 24.02.2016 року ВДВС Жмеринського МРУЮ ОСОБА_2 сплачував на користь ОСОБА_3 аліменти за серпень 2015-588,05 грн., вересень 2015-650,55 грн., жовтень 2015-649,30 грн., листопад 2015-січень 2016 по 664,57 грн.(а.с.10)

ОСОБА_2 03.02.2016 року звернувся із письмовою заявою до Сербинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.27), у якій просив вважати його наймачем спірного будинку або заключити із ним договір найму спірного будинку, надати йому дозвіл на проживання у спірному будинку та використання земельної ділянки, при цьому просив врахувати, що строк позовної давності «Про поділ майна» між ним та колишньою дружиною закінчився у серпні 2015 року, оскільки з серпня 2012 року ОСОБА_3 виїхала на інше місце проживання (а.с.27)

Із ксерокопії будівельного паспорту на забудову садиби (а.с.29), що затверджений районним архітектором у 1993 році, вбачається, що він видавався ОСОБА_4 по с. Сербинівці. Земельна ділянка площею 0,66 га виділена на підставі рішення виконкому Сербинівської сільської ради від 27.07.1993 року №19, за розпорядженням №268 від 11.10.1993 року. На земельній ділянці повинно бути збудовано житловий 1 поверховий будинок на 4 кімнати та надвірні будівлі: гараж, хлів, теплиця згідно експлікації. Старий будинок підлягає знесенню.

На підтвердження обставин будівництва спірного будинку та придбання матеріалів для його будівництва за власні кошти позивачем ОСОБА_2 надано ксерокопію заповіту від 01.11.1991 року, згідно якого ОСОБА_5 заповів належну йому квартиру в м.Москва АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (а.с. 30), ксерокопію договору купівлі-продажу від 09.04.1994 року, згідно якого ОСОБА_6 від імені ОСОБА_2 продав квартиру в м.Москва АДРЕСА_1 ОСОБА_7 за 10 мільйонів рублів та розписку про отримання у ОСОБА_6 10 мільйонів рублів 10.04.1994 року (а.с.32)

Із копії будівельного паспорту вбачається, що у ньому наявні дозвіл на право виконання будівельних робіт, який надавався ОСОБА_4 для будівництва одноповерхового індивідуального житлового будинку в с.Сербинівці на відведеній для цих потреб земельній ділянці, план забудови земельної ділянки, де під №1 зазначено спірний житловий будинок, під №2 - хлів, який позивач також вважає житловим будинком, інші надвірні споруди. Дата закінчення будівництва вказано 1998 рік, наявний підпис районного архітектора та печатка (а.с.34-36).

Згідно довідки про склад сімї № 397 від 30.06.2015 року виконкому Сербинівської сільської ради (а.с. 46) ОСОБА_3 зареєстрована, але не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, до складу сімї входять: ОСОБА_8, ОСОБА_9 діти, які зареєстровані, але не проживають, ОСОБА_2 співмешканець, власником житлового будинку являється ОСОБА_3, яка на даний час в будинку не проживає, на новозбудований будинок відсутня документація.

Із довідки про склад сімї № 121 від 11.07.2014 року виконкому Сербинівської сільської ради (а.с. 47) вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрована, але не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, до складу сімї входять: ОСОБА_8, ОСОБА_9 діти, які зареєстровані, але не проживають, ОСОБА_2, власником житлового будинку являється ОСОБА_4

Відповідно до довідки про склад сімї № 173 від 13.08.2013 року виконкому Сербинівської сільської ради (а.с. 48) ОСОБА_4 зареєстрована, але не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, до складу сімї входять: ОСОБА_8, ОСОБА_9 діти, які зареєстровані, але не проживають, ОСОБА_2 , власником житлового будинку являється ОСОБА_4

Згідно копії договору купівлі продажу від 28.11.1992 року ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_10 житловий будинок с. Сербинівці (а.с. 59) Також на запит суду із Жмеринського РСП КП «ВООБТІ» щодо наявних інвентаризаційних справ до суду надійшла (а.с. 129) інвентаризаційна справа №42 на будинковолодіння за вказаною адресою, яке згідно пояснень сторін знесено у 1993 році та на нього рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 20.01.2016 року припинено право власності ОСОБА_3

Рішенням виконавчого комітету Сербинівської сільської ради №3 від 21.01.2014 року будівлі та земельній ділянці присвоєно поштову адресу по вул. Леніна, 55 в с. Сербинівці Жмеринського району Вінницької області (а.с.62)

Із копії ощадної книжки № 26708 на імя ОСОБА_4 вбачається наявність заощаджень у 1992 році у сумі понад 29 тисяч крб. Станом на 19.09.1992 року залишок 5,50 крб (а.с. 64).

Згідно копії довідки виконавчого комітету Сербинівської сільської ради №5 від 21.02.1998 року (а.с. 67) ОСОБА_2 пенсіонер, ніде не працює, діти: ОСОБА_8, ОСОБА_9 Сімя знаходиться у скрутному матеріальному становищі.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сербинівської сільської ради від 15.02.2016 року вулицю Леніна в с. Сербинівці перейменовано на вулицю Центральну (а.с.68)

ОСОБА_3 за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області значиться знятою з реєстрації по вул. Леніна, 55 в с. Сербинівці Жмеринського району Вінницької області (а.с.73)

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що визнання права власності на обєкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку, нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками заважаючи на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стаття 18 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ "Про основи містобудування" передбачає, що реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрою територій.

Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року №1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів (далі закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті обєкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Визнання ж права власності на обєкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України висловленою у постанові від 27 травня 2015 року по справі №6-159цс15.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано доказів, відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, уведення будинку в с. Сербинівці Жмеринського району Вінницької області по вул. Центральна (Леніна), 55 в експлуатацію у встановленому порядку і набуття цим майном статусу обєкта нерухомого майна як обєкта цивільного права.

За таких обставин, підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 331 ЦК України, на яку посилався позивач, відсутні, а тому суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи заявника носять формальний характер та таких висновків не спростовують.

Відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Разом з тим, ухвалою від 18 липня 2016 року відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пп.1.6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, тобто, з урахуванням того, що за подання позовної заяви підлягало сплаті 551.20 грн., за апеляційну скаргу підлягає сплаті 606,32 грн., які підлягають стягненню з заявника в дохід держави.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 липня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 606,32 грн. судового збору за подання апеляційної скарги в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: В.П. Рибчинський

Судді: П.В. Кучевський

ОСОБА_11