Рішення № 6159620, 09.02.2009, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-854/09

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2009 року Дзержинський районний суд міста Харкова

у складі головуючого судді - Подус А.С.,

при секретарі - Поляцькової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „48 Завод залізничної техніки” про незаконне звільнення з роботи, поновлення на посаді, невиплату заборгованості заробітної плати та стягнення цих виплат заборгованості з відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 21.08.2008 року звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Державного підприємства 48 завод залізничної техніки про незаконне звільнення її з роботи, поновлення на посаді та стягнення з відповідача на її користь заборгованість нараховану, але не сплачену заробітну плату і середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначила, що з 31 травня 2006 року працювала головним бухгалтером на Державному підприємстві 48 завод залізничної техніки.

Наказом начальника Державного підприємства 48 завод залізничної техніки від 25.04.2007 року № 61, на виконання наказу Міністра транспорту та звязку України від 02.04.07 року № 249, її було звільнено з роботи у звязку з реорганізацією підприємства по п.1 ст.40 КЗпП України, з 25 червня 2007 року.

Наказом начальника цього ж заводу від 25.06.2007 року № 86, дата звільнення за згодою працівників була продовжена до 31 липня 2007 року. Проте, її заяви та неодноразові звернення про звільнення після вказаного терміну керівництвом заводу залишилися без розгляду та вирішення цього питання. Вона була звільнена незаконно через рік наказом начальника заводу від 29.05.2008 року № 70 по п.4 ст.40 КЗпП України за прогули без поважних причин, з 01 серпня 2007 року. Заборгованість по заробітній платі, яка була нарахована і не сплачена згідно довідки № 30 / 577 від 31.07.2007 року на протязі 2007-2008 р.р., за квітень-липень 2007 року склала 9867,56 грн.

Враховуючи, що з квітня 2007 року по теперішній час, не отримала заборгованість по заробітній платі, вказані кошти знецінилися та підлягали інфляції, тому просить застосувати ст.ст. 116,117 КЗпП України стягнути з відповідача вказану суму заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 36292,56 грн., а також скасувати наказ про звільнення з роботи.

Під час розгляду справи представник позивача змінив позовні вимоги та просить зобовязати Державне підприємство 48 завод залізничної техніки зробити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про її звільнення з посади головного бухгалтера заводу по п.1 ст.40 КЗпП України, у звязку з реорганізацією підприємства, з 31 липня 2007 року, стягнути з вказаного підприємства заборгованість по заробітній платі за квітень липень 2007 року в сумі 9867,56 грн., компенсацію втрати частини доходів, а саме заборгованості по заробітній платі у звязку з порушенням строків її виплати з урахуванням індексу інфляції, за відповідним розрахунком в розмірі 22652,22 грн. та 5000,00 грн. моральної шкоди, крім того судові витрати покладені на відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 змінені та уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позов на підставах, які викладені в ньому та доведених в судовому засіданні доказах.

Представник відповідача, Державного підприємства 48 завод залізничної техніки, в судові засідання не з'являвся, хоча й був повідомлений своєчасно та належним чином.

За згодою позивача та представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази у матеріалах справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст.ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 працювала з 2006 року на Державному підприємстві 48 завод залізничної техніки головним бухгалтером. Наказом Міністерства транспорту та звязку України від 02.04.2007 рлоку № 249 Державне підприємство 48 завод залізничної техніки реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства «Лізінгтехтранс».На цій підставі, наказом начальника Державного підприємства 48 завод залізничної техніки ОСОБА_1 звільнена з роботи у звязку з реорганізацією підприємства по п.1 ст.40 КЗпП України, з 25 червня 2007 року. Наказом начальника цього ж підприємства від 25.06.2007 року № 86 дата звільнення працівників за їх згодою продовжено до 31 липня 2007 року.16.07.2007 року вх. №311 і 20.07.2007 року вх. №319 ОСОБА_1 звернулася із заявою до керівництва заводу про її звільнення по п.1 ст.40 КЗпП України у звязку з реорганізацією підприємства або за згодою сторін, проте заяви залишилися без розгляду, а питання не вирішеним. Про що свідчать відповіді начальника відділу контролю за додержанням законодавства про працю державної інспекції праці Харківської області за № 01-19-4074 від 27.08.2007 року та № 01-19-5003 від 24.10.2007 року на звернення ОСОБА_1, де визначено, що в порушення вимог п.1 ст40 та п.1 ст.36 КЗпП України заяви про звільнення адміністрацією підприємства не розглядалися, внаслідок чого був наданий їм припис по усуненню цих порушень та проведення перевірки на підприємстві.

Після залишення підприємства ОСОБА_1 неодноразово зверталася до адміністрації підприємства з проханням звільнити її по п.1 ст.40 чи п.1 ст.36 КЗпП України у звязку з реорганізацією підприємства або по узгодженню сторін, але їй щоразу знаходили причину по не звільненню, посилаючись на погодження таких дій з Міністерством, що підтверджується копією заяви від 23 січня 2008 року, копією квитанції від 23.01.2008 року, описом вкладення в цінний лист та копією повідомлення про вручення № 86385, а також копією відповіді керівника підприємства за № 30/102 від 19.02.2008 року. 27 лютого 2008 року ОСОБА_1 звернулася листом в Міністерство транспорту та звязку з тим же питанням, на що отримала відповідь за № 2739/46/10-08 від 02.04.2008 року, в якій не мається заперечення проти її звільнення.

Відповідно до довідки Державного підприємства 48 завод залізничної техніки № 30/ 577 від 31.07.2007 року на час звільнення підприємство заборгувало ОСОБА_1 заробітну плату на загальну суму 9867,56 грн., а саме квітень - 2007 року - 696 грн. 03 коп.; травень - 2007 року -1859 грн. 26 коп., червень 2007 року 1900 грн.63 коп., липень 2007 року 5411 грн. 64 коп. Дана довідка містить підписи керівника ОСОБА_3, головного бухгалтера ОСОБА_1 та скріплена печаткою заводу.

Відповідно до ст.1,2 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050,- підприємства здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.

Під час роботи та в послідуючому позивач ОСОБА_1 також зверталася до адміністрації підприємства з проханням сплатити заборгованість з заробітної плати, але конкретної відповіді по суті питання не отримувала, що підтверджують копії заяви на імя начальника підприємства та в комісію по трудовим спорам від 25.06.2008 року, надпис про отримання заяв за підписом керівника та відповідь голови комісії по трудовим спорам.

Відповідно до вимог постанови КМУ від 21.02.2001 року № 159 - сума компенсації обчислюється, як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації поділеної на 100, а саме множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу.

Розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків її виплати ОСОБА_1 з квітня 2007 року по грудень 2008 року, а саме по заборгованості за квітень 2007 року 696,03 грн., травень 2007 року 1859,26 грн., червень 2007 року 1900,63 грн., липень 2007 року 5411,64 грн., разом 9867,56 грн.,- складає за вказаний період 22652,22 грн..

Відповідно до ст.237 ч.1 ЦК України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. За ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав.

За результатами дослідження доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не зазнала суттєвих моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків, тому вважає неможливим задоволення її вимоги в частині стягнення з підприємства моральної шкоди в сумі 5000,00 грн..

Всього на користь ОСОБА_1 з Державного підприємства 48 завод залізничної техніки підлягає стягненню 32519,78 грн.

Одночасно з відповідача Державного підприємства 48 завод залізничної техніки у відповідності до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню на користь держави витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 грн.

На підставі Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 23, 237-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 8,10,11,14,60,88,209,212-215 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства 48 завод залізничної техніки про зобовязання зробити запис у трудовій книжці про звільнення та стягнення заробітної плати - задовольнити частково.

Зобовязати Державне підприємство 48 завод залізничної техніки зробити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про її звільнення з посади головного бухгалтера по п.1 ст.40 КЗпП України, у звязку з реорганізацією підприємства за її заявою, з 31.07.2007 року.

Стягнути з Державного підприємства 48 завод залізничної техніки (р/р 260077152 ХОД ВАТ «Райффанзенбанк» Аваль м. Харкова МФО 350589, код ЄДРПОУ 08112520) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 9867,56 грн. та компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати в сумі 22652,22 грн. разом 32519,78 грн. (тридцять дві тисячі пятсот девятнадцять грн.. 78 коп.).

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищезазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: