Постанова № 61595322, 19.09.2016, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1101/16-а

провадження № 2-а/144/23/16

Категорія 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016 смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області

в складі : головуючої - судді Задорожної Л.І.,

за участю секретаря судового засідання - Кошмелюк А.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача Мазуренко І.В., Скалецької В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

установив:

В серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ПФУ у Теплицькому районі про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Вказав, що 27 січня 2016 року він звернувся до управління Пенсійного Фонду України у Теплицькому районі з заявою про призначення пенсії, однак, отримав відмову з тих підстав, що не надано уточнюючої довідки про пільговий характер роботи та підтверджуючих документів про проведення та результати проведення атестації робочого місця. Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки його загальний стаж роботи становить 34 роки 10 місяців 6 днів і з 02 січня 2002 року по 02 січня 2015 року він працював електрослюсарем з ремонту обладнання у відокремленому підрозділі «Шахта Вуглегірська» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», і така робота входить до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМ України від 16 січня 2003 року №36. Уточнюючу довідку та відомості про проведення атестації робочого місця надати неможливо, так як шахту під час проведення антитерористичної операції було знищено і документи не збереглися.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на підстави, що викладені в позовній адміністративній заяві. Пояснив, що у зв'язку з подіями на Сході України він вимушений був залишити місце проживання в м.Вуглегірськ, де працював на шахті, і переїхати в Теплицький район до родичів. Шахту, де він працював, було зруйновано, багато документів згоріло, і йому пощастило, що він зміг забрати свою трудову книжку. Надати документи, які вимагає Пенсійний фонд, він не може, оскільки м.Вуглегірськ знаходиться на непідконтрольній Україні території, і шахта зруйнована.

Представники відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі - Мазуренко І.В., яка діє на підставі довіреності від 16 вересня 2016 року, та Скалецька В.С., яка діє на підставі доручення від 12 січня 2016 року, позов не визнали. Пояснили, що позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах через відсутність пільгової довідки та відсутність відомостей про проведення та результати проведення атестації робочого місця позивача.

Свідок ОСОБА_4 у своїх показаннях пояснив суду, що він працював з позивачем на одній шахті в м.Вуглегірськ, але на різних дільницях. Особисто він працював в період з 1989 по 1996 роки та з 2007 по 2014 роки. ОСОБА_1 працював підземним електрослюсарем, по 6 годин працював під землею.

Робота свідка ОСОБА_4 у відокремленому підрозділі «Шахта Вуглегірська» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з повним робочим днем під землею підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2, виданим Єнакієвським МВ УМВС України у Донецькій області 26 квітня 2001року. В 2012 році йому виповнилось 50 років. Відповідно записів в трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 02 січня 2002 року був прийнятий учнем гірноробочого підземного з повним робочим днем під землею(наказ №1-к) в

- 2 -

ДП «Шахта Вуглегірська» ВО «Орджонікідзевугілля».

Заочним рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 17 березня 2015 року, яке набрало законної сили, встановлено факт припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та відокремленим підрозділом «Шахта Вуглегірська» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» з 02 січня 2015 року, за власним бажанням, у зв'язку з переїздом позивача на нове місце проживання, на підставі ст.38 КЗпП України.

Загальний трудовий стаж позивача становить 34 роки 10 місяців 6 днів.

Те, що робота позивача ОСОБА_1 у відокремленому підрозділі «Шахта Вуглегірська» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» входить до Списку №1виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМ України від 16 січня 2003 року №36, відповідачем не заперечується.

27 січня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду у Теплицькому районі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі своїм листом №271/06-40/02 від 13 травня 2016 року відмовило ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії(протокол №44 від 05 травня 2016 року), в зв'язку з невиконанням умов п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», посилаючись на відсутність підтверджуючих документів(уточнюючої довідки про пільговий характер роботи, відомості про проведення та результати проведення атестації робочих місць).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими умовами праці та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, здійснюється за нормами цього закону та Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України «Про пенсійне забезпечення» (ст. 62) визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного судового стажу за відсутності останньої або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, який затвердив Постановою від 12 серпня 1993 року N637 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Місто Вуглегірськ Донецької області входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затвердженого постановою КМ України №1085-р від 07 листопада 2014 року.

В статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. А в частині другій цієї статті встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Однак, законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії на пільгових умовах коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі.

Тобто через законодавчу прогалину не забезпечується захист прав громадян, які, незважаючи на втрату житла та інших соціальних благ, разом з членами своєї родини переїхали на іншу територію України з метою продовжити працювати на благо України.

Фактично склалася ситуація, за якої позивач змушений нести відповідальність за бездіяльність органу законодавчої влади.

Враховуючи те, що в трудовій книжці ОСОБА_1 наявні всі відомості про його роботу в період з 02 січня 2002 року, зазначено про

- 3 -

повний робочий день під землею під час виконання такої роботи, а неможливість надати довідку уточнюючого характеру пов'язана з загостренням суспільно-політичної ситуації на території Донецької та Луганської областей, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на пенсійне забезпечення, суд вважає, що період його роботи з 02 січня 2002 року по 28 лютого 2014 року(саме до цієї дати є відомості про сплату страхових внесків на аркушах справи з 19 по 24) слід йому зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком.

Щодо відсутності відомостей про проведення та результати проведення атестації робочих місць суд приходить до таких висновків.

В правових позиціях, які містяться у постановах Верховного Суду України від 10 березня 2015 року № 21?51а15 та від 10 вересня 2013 року № 21?183а13, вказано, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів, що передбачено ч.1 ст.244-2 КАС України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим відступити від правової позиції щодо документального підтвердження зайнятості позивача за професією, яка пов'язана з роботами з повним робочим днем під землею, за результатами атестації умов праці, оскільки законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, документи, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці неможливо отримати в силу об'єктивних причин(«Шахта Вуглегірська» розташована на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження), орган законодавчої влади не врегулював вирішення таких питань, а права особи, яка звернулась за призначенням пенсії, не повинні бути обмежені через неналежне виконання своїх обов'язків державою, яка в статті третій Конституції України визнала, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави і що держава відповідає перед людиною за свою діяльність; вказала, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів, які спростовують ту обставину, що позивач ОСОБА_1 з 02 січня 2002 року по 28 лютого 2014 року працював повний робочий день на підземних роботах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах є неправомірною, а позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд виходить з того, що повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 162 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини другої цієї норми у разі задоволення адміністративного позову, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд вправі лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Умови та порядок призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, врегульовані Законом № 1788-ХІІ. Згідно положень, викладених у статтях 81, 96 цього Закону, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. При цьому, пенсійний фонд наділений дискреційними повноваженнями, тому суд може лише зобов'язати його, як суб'єкта владних повноважень, прийняти рішення з урахуванням встановлених обставин та норм закону, який відповідач повинен застосувати.

Тому суд вважає, що необхідно зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 27 січня 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною в справі, тому позивачеві необхідно присудити судові витрати в розмірі 551 грн. 20 коп., які документально підтверджені(а.с.1,28).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,7,8,9,12,71,136,160,162,163 КАС України, суд -

постановив :

- 4 -

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі щодо відмови позивачеві ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Теплицькому районі прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 27 січня 2016 року.

Присудити позивачеві ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною в справі - Управління Пенсійного фонду України у Теплицькому районі.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Теплицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

В повному обсязі постанову суду виготовлено 23 вересня 2016 року.

Суддя: