Ухвала суду № 61594965, 27.09.2016, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1867/15-ц

УХВАЛА

про відвід судді

27 вересня 2016 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Шевчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерське господарство "Атек Турбів", про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

До Липовецького районного суду Вінницької області надійшла заява позивача про відвід судді з підстав, що визначені ст. 20 ч.1 п.4 ЦПК України. Заяву мотивувала тим, що суддя Стадник С.І. вирішуючи питання про відкриття провадження у справі № 136/2088/15-ц постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження в частині вимог, які були нею заявлені. Вказана ухвала була скасована судом апеляційної інстанції. В подальшому, незважаючи на поважні причини неприбуття позивача в судове засідання, суддя Стадник С.І. постановив у вказаній справі ухвалу, якою залишив позов без розгляду. У зв'язку з цим, позивач змушена була повторно звернутись до суду за захистом своїх прав. Вказану справу (№ 136/1219/16-ц) автоматизована система документообігу суду розподілила судді Стаднику С.І., який 16.09.2016 року ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково. Позивач вважає, що відмовляючи в задоволенні решти вимог, суддя фактично позбавив її права на захист, оскільки права позивача залишились незахищеними. Наведені обставини викликають в позивача сумніви в об'єктивності і неупередженості судді при розгляді зазначеної справи, а тому суддя не може розглядати зазначену справу.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив вказавши на те, що обставини, які повідомила позивач мали місце у іншій справі, а тому не можуть бути підставою для відводу судді у справі про поділ майна подружжя.

Представник ФГ "Атек Турбів" просив суд вирішити заяву у відповідності до закону.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що обставини на які посилається позивач в якості підстав для відводу, пов'язані з розглядом під головуванням судді Стадника С.І. справ за № 136/2088/15-ц та № 136/1219/16-ц, вирішення яких не впливає на результати розгляду справи про поділ майна подружжя. Отже, підстави для відводу які повідомила ОСОБА_1 є невмотивованими.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування субєктивного та обєктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути субєктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Критерієм субєктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Субєктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

Згідно з обєктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Враховуючи наведе, суд вважає, що задля уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, яка виразилась у недовірі до головуючого у справі, заяву слід задовольнити.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 21 ЦПК України, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, суд постановляє ухвалу про визначення підсудності справи в порядку, встановленому цим Кодексом (ч.3 ст. 25 ЦПК України).

Згідно положень ст. 116 ЦПК України, у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої цієї статті у разі неможливості утворити новий склад суду, справа передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

Оскільки в Липовецькому районному суді Вінницької області неможливо утворити новий склад суду для розгляду вказаної справи, її слід передати до найбільш територіального наближеного суду, яким є Іллінецький районний суд Вінницької області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 20, 21, 24, 210 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фермерське господарство "Атек Турбів", про поділ майна подружжя, на розгляд Іллінецького районного суду Вінницької області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області в частині направлення справи за підсудністю протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.І. Стадник