Ухвала суду № 61589328, 22.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/10116/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Козак О.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

22 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

Представника позивача: ОСОБА_2

Представників відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної пенітеціарної служби України та ОСОБА_6 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Державної пенітеціарної служби України , третя особа -Хмельницьке училище підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально - виконавчої служби України про перерахунок пенсії, визнання протиправними рішення та бездіяльності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Державної пенітеціарної служби України , третя особа -Хмельницьке училище підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально - виконавчої служби України про перерахунок пенсії, визнання протиправними рішення та бездіяльності.

Відповідно до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2016 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 19.04.2013 року щодо відмови у перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії. Визнано протиправною бездіяльність Державної пенітенціарної служби України щодо ненадання станом на 01.07.2012 року у встановленому порядку до Пенсійного фонду України відомостей про підстави для перерахунку пенсії позивачу в частині фактичного розміру посадового окладу за відповідною посадою у розмірі 1500 грн., встановленого наказом Державної пенітанціарної служби України від 03.03.2011 року №49. Зобов'язано Державну пенітенціарну службу України надати Пенсійному фонду України відомості про підстави перерахунку пенсії позивачу в частині фактичного розміру посадового окладу за відповідною посадою у розмірі 1500 грн., встановленого наказом Державної пенітенціарної служби України від 03.03.2011 року №49 та провести розрахунок нового розміру грошового забезпечення. Зобов'язано Державну пенітенціарну службу України в особі Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, як підпорядкованого органу, внести у графу «Посадовий оклад - 1500 грн.» до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, надати довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, згідно Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року та негайно скерувати нову довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок раніше встановленої пенсії позивачу з 01.07.2012 року на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії з урахуванням посадового окладу в розмірі 1500 грн., з виплатою перерахованих сум. В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою дані позовні вимоги задовольнити.

Державна пенітеціарна служба України також оскаржила рішення суду І інстанції, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати а в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Представники відповідачів Державної пенітеціарної служби України в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі та заперечили проти апеляційної скарги позивача.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області також підтримав апеляційну скаргу Державної пенітеціарної служби України та просив її задовольнити , натомість проти апеляційної скарги ОСОБА_6 заперечив.

Представники позивача проти апеляційної скарги Державної пенітеціарної служби України заперечив та просив апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити .

У відповідності до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось в судовому засіданні, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що він одержує довічну державну пенсію за вислугою років на підставі Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», призначену йому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. В разі виникнення відповідних підстав Закон України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» передбачає проведення перерахунку пенсій призначених згідно цього закону. Однак, відповідачем за його зверненням з викладенням законних підстав для перерахунку раніше встановленої йому пенсії відмовлено у проведенні такого перерахунку. Він вважає таку відмову відповідача в проведенні перерахунку, встановленні і виплаті йому підвищеного розміру пенсії незаконною, та такою, що порушує його право на таке підвищення, що передбачено ст.63 Закону № 2262-ХІІ, та гарантовано ч.2 ст.3, ст.8, ч.2 ст.19, ст.92 Конституції України.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції дійшов до висновку про частково задоволення позову та виходив з того, що наказ ДПтС України від 03.03.2011р. №49 надає позивачу право на перерахунок раніше встановленої пенсії з 01.07.2012 року, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 19.04.2013 року щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії та бездіяльність Державної пенітенціарної служби України щодо ненадання станом на 01.07.2012 року у встановленому порядку до Пенсійного фонду України відомостей про підстави для перерахунку його пенсії в частині фактичного розміру посадового окладу за відповідною посадою у розмірі 1500 грн., встановленого наказом Державної пенітанціарної служби України від 03.03.2011 року №49, слід визнати протиправними.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання ДПС України провести розрахунок нового розміру грошового утримання з урахуванням розміру премії 117%, а також зобов'язання Головного управління ПФУ в Хмельницькій області провести перерахунок раніше встановленої пенсії з урахуванням премії 117%, то суд І інстанції вважав, що вказані вимоги задоволенню не підлягають .

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційних скарг, зазначає наступне.

Що стосується апеляційної скарги ОСОБА_6, зокрема щодо проведення перерахунку раніше встановленої пенсії з урахуванням премії 117%, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 7 листопада 2007 р. керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення (підпункт 2 пункту 5 зазначеної постанови), отже, премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Як досліджено з довідки №389 від 19.06.2012 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої позивачу Хмельницьким училищем підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, про те, що відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 року № 355 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.04.2012 року за посадою начальника училища становить 4990,23грн., в т.ч. премія 117% в сумі 2186,73грн. Що вказує на те, що її розмір з 2008 року збільшився, оскільки згідно довідки №464 від 08.04.2008 року її розмір становив 100%.

З огляду на вищевикладене, в даному випадку, премія, яку встановлено за посадою начальника училища носить індивідуальний та тимчасовий характер, і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки, а відтак, суд І інстанції дійшов вірно висновку, що встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, натомість, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими.

Що стосується апеляційної скарги Державної пенітеціарної служби України про безпідставність задоволення судом І інстанції позовних вимог, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені ч.2 ст. 51 цього Закону. Зазначена стаття Закону не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведеною на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з пунктами 1,2 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року N 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами згідно з додатками 1-23 і 30-32 за аналогічними посадами.

Наказом Державного Департаменту України з виконання покарань №103 від 25.05.2009 року, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, затверджено Схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, в т.ч. згідно з додатком №15 встановлено посадовий оклад начальника училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби в розмірі 1200грн.

Позивач з 03.02.2005 року одержує пенсію за вислугою років на підставі Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначену йому ГУПФУ в Хмельницькій області.

На час звернення до суду пенсія позивача обраховується від посадового окладу у розмірі 1200 грн., тобто розміру встановленого Наказом Державного Департаменту України з виконання покарань №103 від 25.05.2009 року, що підтверджується копією пенсійної справи позивача.

Наказом Державної пенітаціарної служби України № 49 від 03.03.2011 року з метою забезпечення органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України кваліфікованим персооналом та підвищення рівня його професійної підготовки, затверджено штат Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, згідно якого посадовий оклад начальника училища встановлено в розмірі 1500грн.

Наказ Державного Департаменту України з виконання покарань №103 від 25.05.2009 року, виданий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 та наказ Державної пенітаціарної служби України № 49 від 03.03.2011 року не було оскаржено та їх не було визнано незаконними і не було скасовано.

Власне, Кабінет Міністрів України делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі й Голові Державної пенітенціарної служби України, визначати розміри посадових окладів. Тому наказ Державної пенітенціарної служби України від 03.03.2011р. №49 «Про затвердження штату Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України», яким у тому числі встановлено нові розміри посадових окладів начальницького та викладацького складу Училища, є підставою для перерахунку пенсії позивача відповідно до ч.3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки він змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення зазначених осіб.

Водночас, наказом Міністерства юстиції України від 28.09.2012 року №1438/5 "Про затвердження Схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України", затверджено Схему посадових окладів осіб начальницького складу навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України, згідно якої розмір посадового окладу начальника училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, становить 1500грн. Пунктом 2 вказаного наказу визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного Департаменту України з виконання покарань №103 від 25.05.2009 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.06.2009 року №532/16548.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилання Державної пенітеціарної служби України, що рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або введення нових щомісячних видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб рядового і начальницького складу Кабінетом Міністрів України не приймалося, а тому відомчі накази Державної пенітенціарної служби України, якими змінювалися розміри грошового забезпечення осіб, які мають права на пенсію за Законом №2262-ХІІ, не є належною правовою підставою для перерахунку пенсії цим особам, не підтверджено належними та допустимими доказами, натомість, суд І інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної пенітеціарної служби України та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.