Постанова № 61589154, 26.09.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2016 справа №908/1010/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не зявився; не зявивсярозглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Жукова, с.Володимирівка, Запорізька областьна рішення господарського суду Запорізької областівід29.06.2016 р.у справі№ 908/1010/16за позовом до Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м.Запоріжжя Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Жукова, с.Володимирівка, Запорізька областьпростягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства у розмірі 460104,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Жукова», с.Володимирівка Запорізької області про стягнення шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 460104,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. позов Державної екологічної інспекції у Запорізькій області задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. у справі № 908/1010/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Запорізькій області відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Скаржник вважає дії представників ДЕІ щодо проведення перевірки та складання акта перевірки, а також припис Державної екологічної інспекції у Запорізькій області №9 від 04.06.2014 р. протиправними; вбачає грубі порушення законодавства при розрахунку заподіяних державі збитків та порушення бюджетного законодавства (стягнення всієї суми заподіяної шкоди до місцевого бюджету Володимирівської сільської ради Приазовського району Запорізької області); стверджує, що законно здійснював спеціальне водокористування зважаючи на принцип мовчазної згоди; зауважує, що позов не міг бути задоволений судом, зважаючи на приписи ст. 250 ГК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2016 р. сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Дучал Н.М.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №995 від 15.08.2016 р., у звязку з перебуванням у відпустках на дату слухання справи №908/1010/16 суддів-членів колегії ОСОБА_2 та ОСОБА_5, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. головуючий суддя, судді М'ясищев А.М., Склярук О.І.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1250 від 21.09.2016 р., у зв'язку з неможливістю розгляду справи суддею-членом колегії ОСОБА_6 через перебування у відпустці на дату слухання справи 26.09.16р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/1010/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.09.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. головуючий суддя, судді Геза Т.Д., М'ясищев А.М.

Представник позивача та представник відповідача у судове засідання 26.09.2016 р. не зявився. Про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

26.09.2016 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату та проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, зазначає, що роботу Донецького апеляційного господарського суду було відновлено 14.04.2015 р. за адресою: м.Харків, пр.Науки, 5, і на цей час технічне оснащення суду ще не завершено, технічні засоби для проведення судового засідання в режимі відеоконфреренції відсутні. Крім того, розгляд справи №908/1010/16 уже відкладався у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача у судове засідання 15.08.2016 р. Сторони були попереджені, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання 26.09.2016 р., апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами у справі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відмовляє в задоволенні клопотання відповідача.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила.

Як свідчать матеріали справи, у період з 15.05.2014 р. по 03.06.2014 р. Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області було проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Жукова, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Акт перевірки це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. №464).

В ході перевірки було встановлено, що в період з 01.01.2014 р. по 02.06.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Жукова здійснювало забір води з підземного водоносного горизонту (свердловини №15/37) без дозволу на спеціальне водокористування.

З 01.01.2014 р. по 02.06.2014 р. з водоносного горизонту (свердловини №15/37) було забрано 8072 м3 води, про що свідчить довідка Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Жукова № 12 від 02.06.2014 р., підписана директором відповідача ОСОБА_7 та посвідчена печаткою товариства.

За фактом виявленого порушення був складений протокол про адміністративне правопорушення №003977 від 02.06.2014 р. Постановою про накладення адміністративного стягнення №000147(01)12 від 10.06.2014 р. визнано гр. ОСОБА_7 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 48 КУпАП. Копію постанови було отримано під розписку особисто.

На підставі акту перевірки був складений припис №79 від 04.06.2014 р. про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Оскільки, притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обовязку відшкодування збитків завданих ними внаслідок порушення водного законодавства, позивач звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобовязані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно приписів ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під заходами державного нагляду (контролю) розуміють планові та позапланові заходи, які здійснюються органами держаного нагляду (контролю) шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (Інспекція) відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011р. № 429, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про використання та охорону земель, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону атмосферного повітря, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов тощо. Для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обовязкові для виконання приписи, розпорядження; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (дозволи, ліцензії, сертифікати, висновки, рішення, ліміти, квоти, погодження, свідоцтва).

Під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, повязаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням обєктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки (п.п. 4.4 Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. №464).

З цього випливає, що Державна екологічна інспекція у Запорізькій області не виходила за межі повноважень, наданих їй законом, під час здійснення перевірки ТОВ «Агрофірма ім. Жукова» і цілком правомірно перевірила наявність (відсутність) на підприємстві дозволу на спеціальне водокористування та факт здійснення самовільного забору води з підземного водоносного горизонту.

Доводи апелянта щодо порушення співробітниками ДЕІ визначеного законом порядку проведення перевірки та невідповідності самого акта перевірки встановленим законодавством вимогам, а також щодо незаконності розпорядчого документу (припису №79 від 04.06.2014р.) не приймаються до уваги судом з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, відповідач погодився з результатами перевірки, засвідчив свою згоду підписом та не надав ніяких пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складеного акту, прийняв до виконання припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідачем підписаний протокол про адміністративне правопорушення, складений у звязку з виявленими під час проведення перевірки правопорушеннями, а також зроблена відмітка «с нарушением согласен», засвідчена особистим підписом директора ТОВ «Агрофірма ім. Жукова» ОСОБА_7 Окрім цього, відповідачем жодним чином не було оскаржено дії Державної екологічної інспекції у Запорізькій області щодо перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та результати цієї перевірки.

Варто зауважити, що перевірка була проведена у 2014 році (акт складений 03.06.2014р., припис 04.06.2014р). Тобто, відповідач, маючи достатньо для цього часу, свідомо не скористався правом на оскарження, що надане йому законодавством, зокрема ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Донецький апеляційний господарський суд, ухвалою від 15.08.2016 р., зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Жукова" надати суду дозвільні документи на спеціальне водокористування або рішення про відмову в їх видачі. Однак, скаржник не направив зазначені документи на адресу суду.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) врегульований Методикою розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 20.07.2009 року за № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783.

ОСОБА_8 є обовязковою для державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок забору підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, що виявлені за результатами державного нагляду (контролю) за додержанням суб?єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до п. 9.1 розділу 9 ОСОБА_8 (в редакції на момент виявлення порушення) розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х ОСОБА_2, де W об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м-3; ОСОБА_2 розмір, грн/100 м-3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 м-3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення).

При цьому, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою. (п. 9.2 ОСОБА_8).

Судова колегія зауважує, що відповідно до розділу 9 ОСОБА_8 ставка збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 325 Податкового кодексу України, береться саме на дату виявлення порушення.

Статтею 325.2 Податкового кодексу України визначено, що ставка збору за спеціальне використання підземних вод (на момент виявлення порушення) складала 57 грн./100 куб.м.

Викладене спростовує доводи відповідача щодо неправомірності розрахунків шкоди, оскільки вони проведені у відповідності з нормами що діяли на момент виявлення порушення, а отже позивачем було правильно визначено розмір шкоди.

Таким чином, за період з 01.01.2014 р. по 02.06.2014 р. розмір шкоди, заподіяної державі Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Жукова внаслідок забору підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування становить 460104,00 грн. та підлягає стягненню з останнього.

Крім того, суд вважає недоречними посилання апелянта на відсутність доказів на підтвердження забору товариством води з водного обєкту саме із застосуванням споруд або технічних пристроїв та відсутність відомостей про такі пристрої, оскільки відповідач здійснював забір води з підземного водоносного горизонту (свердловини), що підтверджується довідкою ТОВ "Агрофірма ім. Жукова", та актом перевірки. Здійснити такий забір інакше як із застосуванням спеціальний технічних пристроїв неможливо. Тому, додаткових доказів дана обставина не потребує. До того, ж як слідує зі змісту апеляційної скарги, відповідач визнає здійснення спеціального водокористування, зазначаючи про його законність.

Стосовно порядку зарахування коштів, отриманих як компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII Про Державний бюджет України на 2016 рік надходження за кодом бюджетної класифікації доходів 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті у Головному управлінні за балансовим рахунком 3311 Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами. Зазначені рахунки відкрито у розрізі територій.

Згідно з пунктами 2.5, 2.6 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за № 291/22823, платники перераховують платежі до державного бюджету у готівковій або безготівковій формі на відповідні рахунки за надходженнями, відкриті в органах Казначейства, за місцезнаходженням (місцем проживання) платника, якщо інше не встановлено законодавством. Перерахування грошових коштів, сплачених платниками до державного бюджету, здійснюється через Систему електронних платежів Національного банку України на рахунки, відкриті в органах Казначейства відповідно до законодавства.

На підставі Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 № 128, кошти, які надійшли за день на рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головним управлінням в автоматичному режимі за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Відповідно до Бюджетного кодексу України надходження за кодом бюджетної класифікації доходів 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності розподіляються наступним чином:

- 30 відсотків до доходів спеціального фонду Державного бюджету України;

- 20 відсотків до спеціального фонду обласного бюджету;

- 50 відсотків до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно з законом та перспективним планом формування територій громад).

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє твердження апелянта про порушення місцевим господарським судом норм бюджетного законодавства, та вважає їх безпідставними.

Відповідно до ст. 38 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У разі використання води водних об'єктів місцевого значення дозвіл на спеціальне водокористування видається органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. Строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або надання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів.

Органи, зазначені у частині другій згаданої статті, зобов'язані протягом п'яти календарних днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати завірені ними копії відповідних документів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, у разі використання підземних вод - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Центральні органи виконавчої влади, зазначені у частині п'ятій цієї статті, зобов'язані протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органам, що приймають рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, свої висновки щодо можливості його видачі.

Згідно ст. 55 Водного кодексу України право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні; 2) закінчення строку спеціального водокористування; 3) ліквідації підприємств, установ чи організацій; 4) передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам та інші підстави.

Стаття 56 Водного кодексу України визначає порядок припинення права спеціального водокористування, а саме, припинення права спеціального водокористування здійснюється:

1) за клопотанням водокористувача у випадках, передбачених пунктом 1 статті 55 цього Кодексу;

2) за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 2-4 статті 55 цього Кодексу;

3) за рішенням Кабінету Міністрів України або відповідних рад у випадках, передбачених пунктами 5 і 7 статті 55 цього Кодексу;

4) на вимогу органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 6 і 8 статті 55 цього Кодексу.

Припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що принципом мовчазної згоди є принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Статтею 4-1 зазначеного Закону передбачені наступні вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від субєкта господарювання відповідної заяви.

Письмове повідомлення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру надається суб'єкту господарювання особисто або надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або у випадках, передбачених законом, - в електронній формі за допомогою засобів телекомунікацій із зазначенням передбачених законом підстав для такої відмови у строк, встановлений для видачі документа дозвільного характеру.

Відповідно до ч. 6 ст. 4-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу. Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

З наведеного випливає, що закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування за відсутності рішення органу, що його видав, про припинення права відповідача на спеціальне водокористування не позбавляє останнього можливості продовжити строк такого водокористування у встановленому законом порядку. Водночас, дії відповідача з використання вод після закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування без його продовження, хоч і за відсутності рішення компетентного органу про припинення спеціального водокористування, вважаються самовільним водокористуванням.

Тобто, сама тільки відсутність рішення органу, що видав дозвіл, про припинення права спеціального водокористування, не є достатньою підставою для висновку про правомірність здійснення відповідачем спеціального водокористування після закінчення строку дії вказаного дозволу.

Апелянт стверджує, що 13.12.2013 р. звернувся до дозвільного органу з листом №28 про отримання дозволу на спеціальне водокористування, однак, у встановлений строк відповіді не отримав, тому вважає, що законно здійснював спеціальне водокористування за принципом мовчазної згоди.

З цього приводу, судова колегія зауважує, що принцип мовчазної згоди може бути застосований лише в разі подання в установленому порядку відповідної заяви і необхідних документів в повному обсязі та після спливу встановленого законом строку.

У разі ненадання у визначений законом строк субєкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі субєкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття. (Постанова КМУ №77 від 27.01.2010 р. «Про деякі питання застосування принципу мовчазної згоди»).

Тому суд не вбачає підстав для застосування принципу мовчазної згоди та не приймає до уваги зазначені судження відповідача, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказу звернення до дозвільного органу, зокрема, відповідачем в підтвердження своїх доводів не надано копії відповідної заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про їх прийняття.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з законністю здійснення спеціального водокористування ТОВ «Агрофірма ім. Жукова» з 01.01.2014 р. по 02.06.2014 р.

Відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 110, ч.1 ст.111 Водного кодексу України, які кореспондуються зі ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, зокрема, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно довідки №12 від 02.06.2016 р., виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Жукова», відповідач з 01.01.2014 по 02.06.2014 здійснював забір води з водоносного горизонту. Актом перевірки встановлено, що даний забір води здійснювався за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, отже з порушенням п. 9 ст. 44 Водного кодексу України.

Факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Жукова» норм природоохоронного законодавства оформлений протоколом про адміністративне правопорушення від 02.06.2014 р., постановою про накладення адміністративного стягнення від 10.06.2014 р. встановлено вину директора відповідача. Зазначені протокол та постанова, в порядку передбаченому КАС України, не оскаржувалися. Будь-які інші спростування вини відповідача в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на відсутність на підприємстві дозволу на спеціальне водокористування, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Жукова» здійснювало самовільний забір води чим спричинило шкоду державі. Законом передбачена відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Таким чином, відповідач своїми діями порушив вимоги водного законодавства, у звязку з чим державі було завдано шкоду.

Виходячи з вищесказаного, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні всі складові елементи делікту, а тому не варті уваги доводи апелянта про необхідність врахування вимог ст. 250 Господарського кодексу України при вирішенні спору. ОСОБА_8 стаття до зазначених правовідносин не застосовується.

У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Всупереч викладеному, відповідач не надав суду жодних доказів щодо відсутності своєї вини.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Приймаючи до уваги вищенаведене, на підставі вищезазначених норм, судова колегія дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Жукова» без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. без змін.

Керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, 104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Жукова», с.Володимирівка Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. у справі №908/1010/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.06.2016 р. у справі №908/1010/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.В. Будко

Судді: А.М. М'ясищев

ОСОБА_2

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. апеляційному суду

5. ГСЗО