Постанова № 61589147, 26.09.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2016 справа №908/5714/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі: за участю представників сторін: від позивача (скаржника): від відповідача: від третьої особи: розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу на рішення господарського суду від у справіОСОБА_4 не зявився; ОСОБА_5 - довіреність № 7 від 04.01.2016 р.; не зявився Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя Запорізької області 23.03.2016 р. № 908/5694/15за позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Україна, с.Успенівка Запорізької області Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя ОСОБА_6 районної державної адміністрації, м.Гуляйполе Запорізької областіпровизнання договору оренди землі поновленим на 5 років на тих самих умовах, які були передбачені договором від 08.02.2010 р.; визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 08.02.2010 р.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Україна, с.Успенівка Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя, в якій просило визнати договір оренди землі, укладений 08.02.2010 р. між ОСОБА_6 районною державною адміністрацією та ТОВ Україна поновленим на 5 років на тих самих умовах, які були передбачені договором; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 08.02.2010 р., що поновлює договір строком на 5 років та діє до 09.08.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 08.02.2010 р. між позивачем та ОСОБА_6 районною державною адміністрацією був укладений договір оренди землі, за яким орендодавець, згідно розпорядження голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 19.01.2010 р. № 9 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Успенівської сільської ради за межами населених пунктів Гуляйпільського району Запорізької області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 49,5000 га. Вказаний договір зареєстровано у Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК 09.08.2010 р. Відповідно до п. 8 договору строк його дії пять років, тобто до 09.08.2015 р. Протягом дії зазначеного договору, орендар належним чином виконував його умови, заборгованість зі сплати орендних платежів відсутня. До закінчення строку дії договору позивач скористався переважним правом на поновлення дії договору, 18.06.2015р. звернувся до відповідача з листом-повідомленням про продовження строку дії договору та надав проекти додаткової угоди, які отримані відповідачем 26.06.2015р. У звязку з відмовою відповідача (лист-повідомлення від 17.07.2016 р.) в поновленні договору, позивач листами від 04.08.2015 р. та від 11.09.2015р. направив на його адресу повідомлення з проханням приведення умов договору у відповідність до діючого законодавства, шляхом внесення змін до п. 8 змінивши строк його дії; збільшити розмір орендної плати з 3% до 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про що надав проекти додаткових угод. У відповіді від 30.09.2015 р. відповідач зазначив про втрату позивачем переважного права на поновлення (продовження) договору та необхідністю повернення земельної ділянки орендодавцю після закінчення строку дії договору. На теперішній час позивач продовжує користування земельною ділянкою та сплачує за неї орендні платежі у встановленому законом порядку. З огляду на викладене, просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2015 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 районну державну адміністрацію, м.Гуляйполе Запорізької області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.03.2016 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Україна до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області: визнано договір оренди землі, укладений 08.02.2010 року між ОСОБА_6 районною державною адміністрацією як орендодавцем та ТОВ Україна як орендарем, зареєстрований ОСОБА_6 районним відділом Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК 09.08.2010 р. про що в Державному реєстрі земель зроблено запис № 041026900054, загальною площею 49,5000, у тому числі сіножатей 48,7000 га, полезахисних лісосмуг 0,8000 га на території Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, поновленим на 5 років на тих самих умовах, які були передбачені договором; визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 08.02.2010 р., зареєстрованого ОСОБА_6 районним відділом Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК 09.08.2010 р. про що в Державному реєстрі земель зроблено запис № 041026900054, що поновлює договір строком на 5 (пять) років та діє до 09 серпня 2020 р., в редакції позивача.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, не погодившись з прийнятим рішенням, звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2016 р. та прийняти нове рішення по даній справі, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, за недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального права. В апеляційній скарзі зазначено, що між орендодавцем та орендарем не досягнуто домовленості щодо зміни істотних умов договору, у звязку із чим переважне право орендаря на укладення договору землі припинилося. Орендар не надав жодних доказів належного виконання своїх обовязків за договором оренди землі, що також свідчить про відсутність у орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі. Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, взяв на себе невластиві йому функції субєкта владних повноважень та порушив норми матеріального права, а саме ч.4 ст.122 Земельного кодексу України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2016 р. сформовано колегію суддів у такому складі: ОСОБА_1 головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Дучал Н.М.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №996 від 15.08.2016 р., у звязку з перебуванням у відпустках суддів-членів колегії ОСОБА_7 та ОСОБА_2, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/5714/15.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. головуючий суддя, судді М'ясищев А.М., Склярук О.І.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1247 від 21.09.2016 р., у звязку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_8, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/5714/15.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.09.2016 р. призначено наступний склад колегії суддів: Будко Н.В. головуючий суддя, судді Дучал Н.М., М'ясищев А.М.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник відповідача (скаржника) у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Судовий процес в апеляційний інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.81-1 ГПК України.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 08.02.2010 р. між ОСОБА_6 районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Україна (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець, згідно розпорядження голови ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 19.01.2010 р. №9, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Успенівської сільської ради за межами населених пунктів Гуляйпільського району Запорізької області.

Пунктом 2 Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 49,5000 га., у тому числі сіножатей 48,7000 га, полезахисних лісосмуг 0,8000 га.

Згідно з п. 3 Договору на земельній ділянці об?єкти нерухомого майна та інші об?єкти інфраструктури відсутні.

Договір укладено на пять років (у разі укладення договору оренди землі для товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20 Договору).

Договір підписано сторонами без зауважень та зареєстровано у Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.08.2010 р. за № 041026900054.

Орендодавець передав орендарю земельну ділянку загальною площею 49,5000 га, у тому числі (по угіддям) сіножатей 48,7000 га, полезахисних лісосмуг 0,8000 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, в придатному для використання визначеному в умовах договору оренди землі стані, що підтверджується актом приймання-передачі об?єкта оренди, доданим до матеріалів справи. Кадастровий номер земельної ділянки: 2321887500:21:001:0004.

Пунктом 43 Договору сторони встановили, що цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Приймаючи до уваги вищенаведене зазначений договір оренди набрав чинності 09.08.2010 р. та діє до 09.08.2015 р.

01.01.2013 р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 р. № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно розпорядження КМУ від 31 березня 2015 року №294-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у звязку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у звязку з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 08.02.2010 р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п.4 пп. 13 Положення про головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

У зв'язку з наближенням терміну закінчення строку дії даного Договору та з метою реалізації свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк позивач на адресу відповідача направив лист № 144 від 18.06.2015р., в якому просив поновити терміном на 14 років договір оренди землі на земельну ділянку площею 49,5000 га, кадастровий № 2321887500:21:001:0004. До зазначеного листа були долучені документи, наявність яких є вимогами діючого законодавства, зокрема, проект Додаткової угоди до договору оренди землі від 08.02.2010 р., в якій було збільшено орендну плату з 3% до 4 % нормативно-грошової оцінки землі. Лист був отриманий відповідачем 26.06.2015р., про що свідчить відмітка на листі.

Листом-повідомленням № 27-8-0.4-806/25-15 від 17.07.2015 р. відповідач, розглянувши лист № 144 від 18.06.2015 р., повідомив позивачу про відмову в продовженні дії договору на новий строк та втрату переважного права на поновлення договору у звязку з відсутністю обґрунтування збільшення строку дії договору оренди землі. Також зазначив, що у зв'язку з недосягненням домовленостей щодо строку дії Договору переважне право на поновлення (продовження) Договору вважається припиненим, у зв'язку з чим Договір також припиниться 10.08.2015р. Попередив про необхідність виконання обовязку щодо повернення обєкта оренди, відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі, оскільки орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Зазначив, що у разі невиконання орендарем обовязку щодо умов повернення орендареві земельної ділянки, орендар зобовязаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

04.08.2015 р. позивач повторно звернувся до відповідача з повідомленнями, в яких просив поновити договір оренди. Зазначені повідомлення отримані представником відповідача 06.08.2015 р., про що свідчать відмітки на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Листом № 27-8-0.4-2235/25-15 від 18.08.2015 р. відповідач, розглянувши листи від 04.08.2015 р., нагадав позивачу про втрату переважного права на поновлення договору оренди та необхідність повернення земельної ділянки орендодавцю. Зауважив, що у разі невиконання обовязку щодо повернення обєкта оренди, орендар зобовязаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

11.09.2015 р. позивач втретє звернувся до відповідача з повідомленням про намір у подальшому орендувати земельну ділянку, про що додав проект додаткової угоди про поновлення (продовження) договору оренди землі на той же строк та на тих же умовах відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі. Повідомлення отримане представником відповідача 15.09.2015 р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

За результатами розгляду повідомлення від 11.09.2015 р. відповідач листом №32-8-0.4-4069/25-15 від 30.09.2015 р. зазначив, що правовідносини сторін за договором оренди землі від 08.02.2010 р. припинені. Додатково розяснено, що порядок отримання земельних ділянок в користування врегульовано ст.ст. 123, 124, 134 Земельного кодексу України.

В результаті наведеного позивач звернувся з відповідною позовною заявою, в якій зазначає, що він скористався переважним правом на поновлення Договору оренди, але йому було відмовлено у такому поновленні. Однак, незважаючи на втрату переважного права вважає договір від 02.08.2010 автоматично поновленим у звязку з продовженням користування орендованою земельною ділянкою та відсутністю заперечень орендодавця.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір, який за своєю правовою природою є правочином.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобовязується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них (ч. 1). Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2).

Згідно з частинами 1, 8 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, повязані з орендою землі, регулюються законом.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі унормовано, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює відносини щодо найму (оренди) землі, є Закон України Про оренду землі.

Згідно з вимогами ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є строк дії договору оренди.

Згідно з частиною першою статтею 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Статтею 31 Закону визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що і договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється у тій самій формі, що і сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору.

Статтею 777 Цивільного кодексу України встановлені наступні переважні права наймача: 1. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк;

наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк;

умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

2. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 Цивільного кодексу України).

Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачено умови поновлення договору оренди землі, зокрема, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами

договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі); орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі; до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди; при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення; у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності); керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу; додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді; у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

Законодавством України, чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. А відтак, способом захисту порушеного права є укладення Додаткової угоди.

Додаткова угода сторонами укладена не була.

Відповідно до вимог ст.15 Закону України Про оренду землі строк дії договору є істотною умовою договору оренди землі.

Позивач, звертаючись з пропозиціями про поновлення договору оренди землі на новий строк (спочатку 14 років, потім 7 років та 10 років) жодним чином не обґрунтував збільшення строку оренди.

Крім того, судова колегія зауважує, що приймаючи до уваги вищенаведені норми, сторонами не було досягнуто домовленості щодо строку поновлення договору оренди, в результаті чого переважне право наймача на укладення договору припинилося. Крім того, колегія суддів зазначає, що у разі продовження користування майном після закінчення строку договору найму, договір може вважатися поновленим на строк, який був раніше встановлений договором лише у разі відсутності заперечень наймодавця протягом місяця. У даному випадку наймодавець заперечував проти продовження строку дії договору на новий строк, оскільки позивач не обґрунтував підставу збільшення строку договору оренди. Тобто в даному випадку позивач листом від 18.06.2015 р. скористався своїм переважним правом на поновлення дії Договору на новий строк, проте сторони не досягли згоди щодо зміни строку дії Договору та відповідач повідомив про своє рішення щодо припинення договірних відносин з позивачем.

Таким чином, місцевий господарський суд помилково встановив, що позивач не отримав відмови у пролонгації договору, тоді як орендодавець у своїх листах чітко зазначив не тільки про втрату переважного права орендарем, а й про припинення Договору з 10.08.2015 р. Зважаючи на те, що законодавством не передбачено окремої форми заперечень чи процедури надання відповідних заперечень суд апеляційної інстанції вважає волевиявлення відповідача щодо наслідків закінчення строку дії договору оренди землі було висловлено однозначно та у встановлений законом строк доведено до відома позивача (лист №27-8-0.4-806/25-15 від 17.07.2015 р., лист №27-8-0.4-2235/25-15 від 18.08.2015 р., лист №32-8-0.4-4069/25-15 від 30.09.2015 р.).

Також судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про необхідність поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.02.2010 через те, що після закінчення строку дії договору оренди, позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та належним чином виконує договірні зобов'язання в частині внесення орендної плати, а також що фактично між сторонами немає спору та неузгодженостей щодо суттєвих умов договору, які б унеможливлювали подальшу пролонгацію орендних відносин. Адже для поновлення договору оренди необхідні не тільки факти продовження користування земельною ділянкою та належне виконання обовязків, але й відсутність відмови орендодавця в поновленні та укладення додаткової угоди. З матеріалів справи випливає, що сторони не дійшли згоди щодо зміни строку дії Договору і відповідач повідомив позивача про своє рішення про припинення договірних правовідносин оренди землі.

Отже, місцевий господарський суд дійшов не вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині поновлення строку дії договору оренди землі на тих самих умовах, та той самий строк та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 08.02.2010 р., оскільки сторони не досягли згоди щодо укладання договору на новий строк, переважне право орендаря, передбачене ч.1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі припинилось, і з 10.08.2015р. припинився договір оренди землі у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2016 р. у справі №908/5714/15 підлягає скасуванню.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на позивача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст. 104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2016 р. у справі №908/5714/15 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.03.2016р. у справі №908/5714/15 - скасувати.

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», с.Успенівка Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м.Запоріжжя про визнання договору оренди землі від 08.02.2010р., укладеного між ОСОБА_6 районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Україна, зареєстрованого ОСОБА_6 районним відділом Запорізької регіональної філії ДП Центр ДЗК 09.08.2010р. про що в Державному реєстрі земель зроблено запис № 041026900054, загальною площею 49,5000 га, у тому числі сіножатей 48,7000га, полезахисних лісосмуг 0,8000 га на території Успенської сільської ради Гуляйпільсьського району Запорізької області, поновленим на 5 (пять) років, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі; визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 08.02.2015 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (70212, Запорізька область, с. Успенівка, вул. Перемоги, 15 ЄДРПОУ 30733111) на користь Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ЄДРПОУ 39820689) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2679,60 грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ЄДРПОУ 39820689) суму переплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 352 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.В. Будко

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3

Надруковано: 6 прим.

1. скаржнику (позивачу)

1. відповідачу

1. третій особі

1. у справу

1. апеляційному суду

1. ГСЗО