Постанова № 61588955, 26.09.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р. Справа № 920/361/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І. В.;

при секретарі Марченко В.О.,

позивача - ОСОБА_1 (за дов. №22/1 від 04.01.2016р.),

відповідача - ОСОБА_2 (за дов.№б/н від 01.01.2016 р.) (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Горобина (вх.№1986С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2016р. у справі № 920/361/16

за позовом Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради, м.Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Горобина, м. Суми,

про стягнення 29290,54 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог вх.№1567) просив суд стягнути відповідача на свою користь 26120,07 грн. заборгованості за обєми скинутих понад нормативно забруднених стічних вод, 2398,45 грн. пені, 163,89 грн. 3% річних, 369,31 грн. інфляційних нарахувань, 1378,00 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 08.06.2016р. у справі №920/361/16 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Горобина на користь Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради 26120,07 грн. заборгованості за обєми скинутих понад нормативно забруднених стічних вод, 2398,45 грн. пені, 163,89 грн. 3% річних, 369,31 грн. інфляційних нарахувань та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю Горобина з рішенням суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2016 року у справі №920/361/16 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що висновок суду першої інстанції про те, що встановлення факту незаконності Правил не вплине на оцінку доказів у справі, не відповідає дійсності. Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: п.7.10 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №539 від 06.09.2011р., що призвело, на думку апелянта, до прийняття неправильного рішення. Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, а відтак неправильно застосував ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, її розгляд призначено на 12.09.2016 року в складі колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.

Відповідно до розпорядження від 08.09.2016р. у справі №920/361/16, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у звязку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

08.09.2016р. від позивача до суду надійшов відзив (вх.№8844) на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити рішення господарського суду Сумської області без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Горобина» без задоволення.

У судовому засіданні 12.09.2016р. оголошено перерву до 26.09.2016р. до 10:00 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.09.2016р. задоволено клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Горобина про його участь у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду з розгляду справи №920/361/16, яке відбудеться 26.09.2016 року о 10 год. 00 хв., у залі судового засідання №131, в режимі відеоконференції. Доручено господарському суду Сумської області забезпечити проведення відеоконференції у даній справі.

Відповідно до розпорядження від 22.09.2016р. у справі №920/361/16, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у звязку з відрядженням судді Крестьянінова О.О. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

26.09.2016р. від відповідача до суду електронною поштою надійшли додаткові пояснення (вх.№9694) по справі, в яких, зокрема, зазначив, що згідно з Методикою визначення біохімічного споживання кисню після n-днів КНД 211.1.4.023 на здійснення аналізу проби за показником БСК-5 необхідно 5 днів, що підтверджується листом лабораторії моніторингу вод та ґрунтів Сумської гідрогеолого-меліоративної партії №74 від 13.06.2016р. Крім того, зазначив, що факт того, що відкриття та аналіз контрольної проби проводився належною лабораторією підтверджується свідоцтвом про атестацію №230 від 17.08.2015р.

Представник апелянта у судовому засіданні 26.09.2016р. у режимі відео- конференції підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, зазначених у відзиві (вх.№8844) на апеляційну скаргу, просив суд залишити рішення господарського суду Сумської області по справі №920/361/16 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, у межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

01.02.2013 року між Комунальним підприємством Міськводоканал Сумської міської ради (виробником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Горобина (споживачем) укладений договір №7 на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями, за умовами якого виробник бере на себе зобовязання забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а споживач зобовязувався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Сторони у даному договорі керуються Законом України Про житлово-комунальні послуги, Законом України Про питну воду та питне водопостачання, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими Наказом Мінжитлокомунгоспу України 27.06.2008р. №190, наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р., №30 Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 21.03.1995р., №131 Про затвердження порядку видачі технічних умов на будівництво обєктів у місті Суми, підпунктом 5 пункту а частини 1 ст.30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.02р. №37, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 21.07.2005р., № 630, Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м.Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007р. № 596 та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються саме договором, відповідно до умов якого сторони керуються відповідним переліком нормативно-правових актів, Інструкцій, Правил тощо, які на час дії договору та розгляду даної справи є чинними.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що споживач несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, лід, токсичні речовини і т.п., а також ґрунтові води і води промислових підприємств з перевищенням граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин. Виробник контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць.

Крім того, п. 5.1 договору визначено перелік граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК).

Відповідно до п.1.5 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених Наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37, на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи

каналізації населених пунктів водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України.

Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (п.1.6 Правил).

Відповідно до п.4.2 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011р., №539 Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007р. №596 Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м.Суми, передбачено, що для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м.Суми, встановлені єдині допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих Правил №539, а також п.5.1. договору на водопостачання та прийом стічних вод від 01.02.2013р. № 7.

Дані допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин встановлені відповідно до норм чинного законодавства, виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд, з урахуванням затверджених допустимих концентрацій (ДК) речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р.Псел, і якісного складу води із міськводопроводу.

Відповідно до п. 6.5 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Суми з метою контролю якості стічних вод абонента водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скидання понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод абонентів виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у Акті відбору проб в двох примірниках, які підписують як представники водоканалу, так і представник абонента. У разі неявки уповноваженого представника абонента або при його відмові підписати акт, останній підписується представниками водоканалу із зазначенням прізвища абонента, який відмовився підписати акт.

Відповідно до п.6.7.15 Правил результати аналізів стічних вод оформлюються протоколом дослідження якості стічних вод.

Як свідчать матеріали справи, 08.06.08.2015р. на каналізаційному випуску на виході з контрольного колодязя за адресою: вул.Петропавлівська, 121, м.Суми, позивачем був здійснений відбір контрольних проб, що зафіксовано у акті № 451 від 06.08.2015р. відбору стічних проб, підписаних повноважними представниками підприємства та абонента. Проба відібрана для виконання аналізів 06.08.2015р. о 12 год. 55 хв., дослідження розпочато 06.08.2015р. о 13 год.10 хв., тобто в день відібрання проб, результати дослідження якості стічних, проби яких відібрані 06.08.2015р., оформлено протоколом №2207 дослідження якості стічних вод. За результатами дослідження аналізів фахівцем виявлено перевищення тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин (а.с.22).

27.10.2015р. на каналізаційному випуску на виході з контрольного колодязя за адресою: вул. Петропавлівська, 121, у м.Суми позивачем відібрані проби стічних вод, які оформлені актом відбору стічних вод №725, підписаним повноважними представниками сторін підприємства і водоканалу та цього ж дня відправлено їх на дослідження, що підтверджується поміткою в акті щодо дати початку дослідження: 27.10.2015р. о 12:50 год. (а.с.25). За результатами дослідження відібраних проб стічних вод виявлено перевищення тимчасово допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що зафіксовано у протоколі дослідження якості стічних вод №2365 (а.с.25).

Матеріалами справи підтверджується, що акти про відбір проб стічних вод №451 від 06.08.2015р. та №725 від 27.10.2015р. містять інформацію про найменування контролюючої організації і прізвище представника абонента, зокрема, ТОВ «Горобина», дату та місце відбору проб, прізвище особи, що відбирала пробу, прізвища присутніх осіб при відборі проб, час та місце проведення аналізу.

Протоколи дослідження якості стічних вод мають номер, містять інформацію про найменування джерела відбору проб, його місце, дату відбору, найменування показників мг/л, висновки за підписом представника лабораторії тощо.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що акти про відбір проб стічних вод та протоколи дослідження якості стічних вод складено у відповідності до вимог, визначених Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м.Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011р.

Позивач зазначає, що відповідач у порушення умов договору та Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011р., не оплатив виставлені до оплати рахунки №186 від 19.10.2015р. за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за липень, серпень 2015 на суму 11082,82грн. та №289 від 31.12.2015р. за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за жовтень 2015 на суму 15037,25 грн., у звязку з чим станом на 01.04.2016р. утворилась заборгованість на загальну суму 26120,07 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.2 договору скидання споживачем стоків з перевищенням ГДК сплачується згідно з Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м.Суми, затверджених рішенням виконавчим комітетом Сумської міської ради від 10.12.2007 року №596 по штрафному тарифу згідно з розрахунками. Штрафні тарифи застосовуються згідно з кратністю підвищення ГДК по кожному виду забруднень.

Згідно з п.2.3.5 Правил абонент зобовязаний оплачувати протягом 30 банківських днів рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Пунктом 1.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37 передбачено, що абоненти повинні повністю покривати всі витрати водоканалу, повязані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих правил приймання, сплати водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються абонентами.

Згідно з п.3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002р. №37 (далі Інструкція) при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понад нормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відповідно до п. 2.3. Інструкції нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб.м стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 7.2. Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми, (Нн) норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста, грн./куб.м (п.2.3.Інструкції наказ №37), встановлюється водоканалом строком на один рік на основі фактичних затрат виробництва за звітний період.

Згідно з п.7.10 вищезазначених Правил приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми, для розрахунку плати за скидання стічних вод з перевищення ДК використовуються дані лабораторії водоканалу або результати контрольної проби (у випадку відкриття та аналізу контрольної проби незалежними лабораторіями, що акредитовані у даній галузі досліджень).

Відповідно до наказу №22 від 06.02.2015р. Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м.Суми Комунальним підприємством Міськводоканал Сумської міської ради встановлені нормативи плати на 2015 рік у сумі - 1,67 грн./м. куб. (а.с.82).

З огляду на викладене, господарський суд Сумської області дійшов обґрунтованого висновку, що Комунальне підприємство Міськводоканал Сумської міської ради правомірно здійснювало розрахунки з урахуванням нормативу плати за скид понаднормативних забруднень.

Матеріали справи містять претензію №22/713 від 27.01.2016р. та претензію №22/885 від 01.02.2016р. з вимогами оплатити рахунки №186 від 19.10.2015р. за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за липень, серпень 2015 на суму 11082,82 грн. та №289 від 31.12.2015р. за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за жовтень 2015 на суму 15037,25 грн., проте дані претензії залишились без відповіді та задоволення відповідача (а.с.26-а.с.27).

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У ході судового розгляду справи зясовано, що, не погоджуючись з висновком лабораторії водоканалу щодо здійснення досліджень відібраних на аналіз стічних вод, внаслідок якого позивачем здійснено розрахунок плати за скидання стічних вод з перевищення ДК, відповідач 27.10.2015р. направив контрольну пробу води на аналіз до лабораторії моніторингу та ґрунтів Сумської гідрогеолого-меліоративної партії Державного агентства водних ресурсів України.

Відповідач стверджує, що вказана контрольна проба відібрана одночасно з робочою пробою водоканалу у тому самому місці відбору.

Відповідно до пунктів 6.7.12, 6.7.13, 6.7.14 Правил контрольна проба відбирається по ініціативі абонента і направляється на аналіз. Аналіз контрольної проби проводиться одночасно з проведенням аналізу робочої проби. Відбір контрольних проб стічних вод абонентів виконується і уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у акті відбору проб у двох примірниках, які підписують як працівники водоканалу, так і представник абонента. Вона опечатується водоканалом, скріплюється підписами представників водоканалу та абонента і відправляється на аналіз. Аналіз може виконуватися в лабораторії абонента або, за його бажанням, в незалежній лабораторії. Ці лабораторії повинні мати акредитацію на право проведення аналізів якості стічних вод підприємств з застосуванням однакових з водоканалом методик вимірювань та вимірювальних приладів. Відкриття проби та її аналіз проводиться в присутності представників абонента, водоканалу і лабораторії, в якій проводиться даний аналіз. Відкриття контрольної проби та результати хімічного аналізу оформляються відповідним актом. Контрольний аналіз може проводитись лише стосовно інгредієнтів, по яким можливі перевищення ДК.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно встановив, що відповідачем при відібранні контрольних проб та проведенні аналізу порушений порядок, встановлений п.6.7.14 Правил, оскільки відкриття проб у незалежній лабораторії та їх аналіз здійснювався за відсутності представника водоканалу, що вбачається з протоколів №158 від 02.11.2015р., №176 від 24.11.2015р.

Також, відсутній акт, що засвідчує відкриття контрольної проби та результати хімічного аналізу.

Крім того, у відповідності до Правил аналіз контрольної проби проводиться одночасно з проведенням аналізу робочої проби, що також спростовується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, у відповідності до умов договору №7 від 01.02.2013р., який є чинним на момент розгляду справи, враховуючи те, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011р. №539 Про затвердження правил приймання стічних вод в системи каналізації м.Суми» не скасоване, а, отже, Правила приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми є діючими, беручи до уваги те, що позивачем дотримано порядок відбору проб та здійснення їх аналізу, визначений у Правилах, а розрахунок плати за скид понаднормативних забруднень на загальну суму 26120,07 грн. здійснено у відповідності до наказу № 22 від 06.02.2015р. Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації м. Суми, яким встановлені нормативи плати на 2015 рік, дана заборгованість підтверджується наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок господарського суду Сумської області про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача 26120,07 грн. на користь позивача заборгованості за обєми скинуті понад нормативно забруднених стічних вод.

Щодо заявлених до стягнення позивачем пені у розмірі 2398,45 грн., 3% річних у сумі 163,89 грн. та інфляційних у розмірі 369,31 грн. колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 5.3. договору на водопостачання та прийом стічних вод від 01.02.2013р. № 7 та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996р. №543 за неналежне виконання грошового зобов'язання споживач (відповідач) повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний прострочений день.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору у сумі 2398,45 грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що розрахунок пені, здійснений позивачем відповідно до умов договору та з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, є правильним, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 2398,45 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що, здійснивши перевірку розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 163,89 грн. 3% річних та 369,31 грн. інфляційних втрат, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача в цій частині відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями №7 від 01.02.2013р. у розмірі 26120,07 грн. - основний борг заборгованості за обєми скинутих понад нормативно забруднених стічних вод, 2398,45 грн. - пеня, 163,89 грн. - 3% річних та 369,31 грн. інфляційних втрат підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував ст.79 Господарського процесуального кодексу України, відмовивши відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п.3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Як убачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до господарського суду Сумської області з клопотанням про зупинення провадження у справі №920/361/16 до вирішення справи №591/1519/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства Укрхімпроект до виконавчого комітету Сумської міської ради, Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради, визнання та скасування наказів Комунального підприємства Міськводоканал, яка перебуває у провадженні Зарічного районного суду м. Суми.

Мотивуючи заявлене клопотання, заявник зазначив, що при обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач посилається на Правила приймання стічних вод у систему каналізації м.Суми, затвердженні рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №539 від 06.09.2011р., законність якого оскаржується Публічним акціонерним товариством Укрхімпроект у справі № 591/1519/15-а до виконавчого комітету Сумської міської ради, Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради. Відповідач зазначав, що у разі задоволення позовних вимог ПАТ Укрхімпроект, а саме: визнання незаконним та скасування вищезазначеного рішення виконавчого комітету Сумської міської ради, дане рішення не породжуватиме жодних правових наслідків з моменту його прийняття, а затверджені вказаним рішенням Правила не породжуватимуть у товариства обовязку зі сплати КП Міськводоканал Сумської міської ради плати за скид понадмірних забруднень, які є предметом розгляду справи № 920/361/16.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі, місцевий господарський суд зазначив наступне.

Відповідно до. 6.1 правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, приймання стічних вод підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами.

Згідно з умовами договору №7 на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 01.02.2013р. сторони керуються відповідними нормативно-правовими актами, Інструкціями та Правилами, в тому числі, Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м.Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 №539 .

Судом першої інстанції зазначено, що встановлення Зарічним районним судом м.Суми у справі №591/1519/15-а факту законності чи незаконності рішення №539 від 06.09.2011, прийнятого виконавчим комітетом Сумської міської ради, яким затверджено Правила приймання стічних вод у систему каналізації м.Суми ніяким чином не вплине на оцінку доказів у справі №920/361/16, оскільки норми гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин, з якими не згоден відповідач, передбачені сторонами у договорі, а Правила приймання стічних вод у систему каналізації м.Суми розроблені відповідно до положень Водного кодексу України, Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, Основних напрямків державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених постановою Верховної Ради України від 05.03.1998р. №188/98-ВР, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999р. №465, Будівельних норм і правил Каналізація. Зовнішні мережі та споруди (БНіП 2.04.03-85, окрім п.6.2), Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 тощо.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 920/361/16, оскільки відповідач не довів факт неможливості господарським судом самостійно встановити обставини, необхідні для розгляду даної справи.

Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Горобина залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2016р. у справі №920/361/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 28.09.2016 року.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя І.В.Тарасова