Постанова № 61588857, 21.09.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016 року Справа № 904/4922/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2016 року у справі № 904/4922/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 5 від 08.06.2016 року

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Приватбанк" про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 5 від 08.06.2016 року шляхом перерахування з рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Приватбанк" на користь позивача грошових коштів в розмірі 70 141грн.54коп. на поточний рахунок позивача № НОМЕР_2 в ПАТ "Ощадбанк".

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства та невиконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 13.01.2011р., шляхом безпідставного блокування поточного рахунку позивача та невиконання розпорядження клієнта(позивача).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2016 року (головуючий суддя Новікова Р.Г.) позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Приватбанк" про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. шляхом перерахування з рахунку НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Приватбанк" на користь позивача грошових коштів в розмірі 70141грн.54коп. на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 в ПАТ "Ощадбанк" - задоволено

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Приватбанк" м. Дніпро виконати платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро шляхом перерахування з рахунку НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Приватбанк" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро грошових коштів в розмірі 70141грн.54коп. на поточний рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро НОМЕР_2 в ПАТ "Ощадбанк", МФО 305482 протягом 5 банківських днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Приватбанк" м. Дніпро на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпро витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1378 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем не виконано свої зобов'язання та не надано належних та допустимих доказів відмови від виконання платіжного доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду.

Скаржник зазначив, що на підставі положень статті 64 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації клієнта, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, здійснення поглибленої перевірки клієнта в органах державної влади, державних реєстраторів, банків, інших юридичних осіб. А також здійснювати заходи щодо збору такої інформації з інших джерел.

Банк скористався своїм правом та, призупинивши операції за поточним рахунком позивача, неодноразово витребовував інформацію щодо його діяльності відповідно до запиту від 19.04.2016 р. та відповіді на вимогу позивача від 08.06.2016р. на здійснення переведення грошових коштів (лист від 07.07.2016р.)

Скаржником було призупинено здійснення операцій з поточного рахунку позивача на підставі аналізу руху коштів та висновків, що позивач використовує рахунок як засіб доступу до відкритого на його ім'я рахунку з порушенням умов договору між сторонами. А саме - для отримання грошових коштів та здійснення їх переказу в рамках функціонування протиправної системи переведення в готівку грошей.

Згідно виписок по рахунку позивача за період з 01.12.2015р. по 16.02.2016р. виконувались операції на суму, що підпадають під обов'язковий фінансовий моніторинг (03.12.2015р. на суму 200000грн., 11.12.2015р. на суму 159665грн., 16.02.2016р. на суму 558792грн.) 15.12.2015р. було проведено операції на загальну суму 316372грн., з яких 100000грн. це поворотна фінансова допомога (безвідсоткова) від юридичної особи.

Ненадання позивачем витребуваних документів унеможливило проведення банком аналізу фінансових операцій та діяльності позивача.

Також, скаржник зазначив, що відповідно до п. 1.1.3.2.14. Умов та правил банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк" банк має право відмовитися від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання банку для проведення незаконних операцій.

В даному випадку банк діяв в рамках укладеного між сторонами договору та в межах чинного законодавства.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 року

прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 21.09.2016 року.

У судове засідання, призначене на 21.09.2016 року, представники скаржника (відповідача) та позивача, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явились.

Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 102 ГПК України, а також, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутність представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) було укладено угоду від 13.01.2011р. про відкриття банківського рахунку НОМЕР_1, відповідно до якої банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта на підставі чинного законодавства, Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua.

На виконання умов договору, банком відкрито позивачу поточний рахунок НОМЕР_1 в національній валюті.

На підставі платіжного доручення №6880 від 21.12.2015р. від ПВФ "Агроцентр" на рахунок позивача НОМЕР_1 надійшли кошти в розмірі 70000грн. з призначенням платежу: "за шрот соняшниковий зг. рах. №СФ-0000095 від 08.12.2015р."

Як вбачається з пояснень сторін, з грудня 2015р. рахунок НОМЕР_1 перестав обслуговуватись системою Internet Banking Приват-24, внаслідок чого позивач втратив можливість дистанційно здійснювати операції за цим рахунком.

18 січня 2015 року позивач звернувся до банку з листом № 18/01-1, у якому просив банк закрити поточний рах.НОМЕР_1,та перевести остаток грошей в сумне 70141,5 грн. на п/р № 26000500514218 в ПАТ КБ«Ощадбанк».

Банк відповів листом від 25 січня 2016 року № 20.1.0.0.0/7-20160125/601, яким пояснив порядок закриття рахунка.

Згідно банківської виписки за 21.12.2015р., з урахуванням надходження вищевказаної суми, залишок коштів на рахунку дорівнював 70141грн.54коп.

Таким чином, на момент обмеження банком прав позивача розпоряджатися грошовими коштам на рахунку № НОМЕР_1 залишок коштів на ньому складав 70 141,54 грн.

19.04.2016р. банк надіслав лист №Г.26.0.0.0/04-06-016, яким пояснив обмеження розпорядження рахунком, посилаючись на ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Зазначеним листом банк просив позивача надати документи, що підтверджують походження грошових коштів, які надійшли на рахунок № НОМЕР_1 за період з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року, та всю інформацію про діяльність ФОП ОСОБА_1

Зазначені договори були надані банку 26.04.2016р. за вх.№201540, що підтверджується інформаційною довідкою банку про отримання документів, але обмеження розпорядження рахунком знято не було.

В листі-заяві №17 від 08.06.2016р. позивач просив банк здійснити переказ коштів з поточного рахунку НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Приватбанк" на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 відкритий в ПАТ "Ощадбанк" згідно платіжного доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп. До вказаного листа було додано вище згадане платіжне доручення. Згідно матеріалів справи лист позивача №17 від 08.06.2016р. разом з додатком було отримано банком 08.06.2016р.

Листом №20.1.0.0.0/7-20160608/4696 від 26.06.2016р. у відповідь на лист №17 від 08.06.2016р. було повідомлено, що за результатами розгляду питання клієнта потребує більш детального розгляду, тому передано в роботу уповноваженому підрозділу банка.

На момент вирішення спору платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп. не виконане, фінансові операції по рахунку не проводяться..

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до стаття 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Стаття 1067 Цивільного кодексу України визначає, що банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Згідно статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

В статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 1.7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Національного банку України №492 від 12.11.2003р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 17.12.2003 за № 1172/8493) (далі - Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків) передбачено, що банк може відмовити клієнту в обслуговуванні рахунку у випадках, передбачених законодавством України і договором.

Стаття 64 Закону України "Про банки та банківську систему" №2121-III від 07.12.2000р. (із змінами та доповненнями) встановлює, що банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Стаття 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" №1702-VII від 14.10.2014р. (із змінами та доповненнями) визначає випадки, коли банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний та коли має право відмовитись від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції.

Так, банк має право відмовитися:

- від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу;

- від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

У випадках, передбачених цією частиною статті, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про проведення операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансових операцій (обслуговування) у разі, коли клієнт на запит суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо уточнення інформації про клієнта не подав відповідну інформацію (офіційні документи та/або належним чином засвідчені їх копії).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.

У разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:

- ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов'язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб'єкту первинного фінансового моніторингу;

- є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб'єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансових операцій:

- третього робочого дня з дня зупинення фінансової операції у разі неотримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

- наступного робочого дня після дня отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу протягом строку, зазначеного в рішенні спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) відповідно до частини другої цієї статті або про зупинення видаткової фінансової операції відповідно до частини третьої цієї статті, повідомлення про скасування спеціально уповноваженим органом такого рішення, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

- наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зазначеної у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій);

- наступного робочого дня після дня отримання суб'єктом первинного фінансового моніторингу доручення спеціально уповноваженого органу відповідно до частини п'ятої статті 23 цього Закону про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє клієнту у разі його звернення про зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо строк її (їх) зупинення перевищив сім робочих днів.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - п'ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Відповідно до підпункту 2 пункту 81 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Національного банку України №417 від 26.06.2015р. (далі - Положення про фінансовий моніторинг) банк зобов'язаний забезпечувати внесення до реєстру фінансових операцій інформації про фінансові операції у проведенні яких відмовлено - протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови.

Пунктом 86 вказаного Положення встановлено, якщо банк відмовляє клієнту в проведенні фінансової операції у випадках, установлених Законом, Законом про банки, то до реєстру фінансових операцій уносяться дані, пов'язані з такою фінансовою операцією та наявні на час прийняття відповідного рішення, з обов'язковим зазначенням у полі "Коментарі" підстав для відмови.

Згідно підпункту 5 пункту 90 Положення про фінансовий моніторинг відповідальний працівник банку забезпечує в строки, визначені Законом, надання спеціально уповноваженому органу інформації відмову банком у випадках, передбачених статтею 10 Закону, статтею 64 Закону про банки, від встановлення (підтримання) ділових (договірних) відносин та/або проведення фінансової операції.

Відповідно до пункту 92 Положення про фінансовий моніторинг надання банком спеціально уповноваженому органу інформації про відмову від встановлення (підтримання) ділових (договірних) відносин у випадках, передбачених статтею 10 Закону, статтею 64 Закону про банки, інформації про свої підозри щодо діяльності осіб або їх активи, якщо є підстави вважати, що вони пов'язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, здійснюється шляхом надсилання листа/файла-листа із зазначенням підстав відмови та наявної інформації щодо клієнта.

Пунктом 95 вищезгаданого Положення передбачено, що спеціально уповноважений орган після отримання файла-повідомлення від банку розшифровує цей файл за допомогою АРМ-НБУ, перевіряє електронні цифрові підписи, здійснює контроль за правильністю заповнення всіх реквізитів файла-повідомлення та повнотою наданих даних. За результатами такого контролю файла-повідомлення спеціально уповноважений орган до кінця наступного робочого дня, у якому він отримав такий файл, формує та надсилає на адресу банку файл-повідомлення про взяття (відмову від взяття) на облік інформації про фінансову(і) операцію(ї).

Загальний строк зупинення проведення фінансової операції у випадках, передбачених статтею 17 Закону, не може перевищувати 30 робочих днів (п. 115 Положення).

Банк поновлює проведення фінансових операцій:

1) на третій робочий день із дня зупинення фінансової операції в разі неотримання протягом строку, передбаченого частиною першою статті 17 Закону, рішення спеціально уповноваженого органу про подальше зупинення фінансової(их) операції(ій);

2) наступного робочого дня після дати закінчення строку зупинення відповідної(их) фінансової(их) операції(ій), зазначеної(их) у рішенні спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення відповідної(их) фінансової(их) операції(ій) (видаткових фінансових операцій).

Банк поновлює проведення відповідної(их) фінансової(их) операції(ій) наступного робочого дня після дня отримання:

- файла-рішення / рішення на паперовому носії про скасування спеціально уповноваженим органом рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або про зупинення видаткової фінансової операції, отриманого протягом строку, зазначеного в цьому рішенні, але не пізніше 31 робочого дня з дня зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);

- файла-рішення / рішення на паперовому носії про поновлення фінансових операцій, зупинених на виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави (п. 119 Положення).

Оскільки відповідно до п. 1 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу це Положення розроблене відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки), "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон), то максимальні строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом не можуть перевищувати 31 робочого дня з дня зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), незалежно від того, на підставі якого саме Закону ці фінансові операції було зупинено.

Відповідно до пункту 2.10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р. (зареєстрований: Мін'юст України, 29.03.2004 за №377/8976) (із змінами та доповненнями) (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки) клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування.

Згідно пункту 22.7 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями) у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Пунктами 2.15-2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки визначений порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів.

Так, банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе. Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на пункт 2.16 Інструкції про безготівкові розрахунки), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо операція, яку проводить клієнт, підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" і на пункт 2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки), який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку.

Таким чином, наведені вище положення чинного законодавства встановлюють підстави, порядок та механізм реалізації банком права на відмову від проведення фінансової операції.

Відповідно до матеріалів справи банк не повертав позивачу платіжне доручення № 5 від 08.06.2016 року із відміткою на зворотному боці платіжного доручення напису про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на абзац другий частини першої статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" і на пункт 2.17 Інструкції про безготівкові розрахунки або з посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на пункт 2.16 Інструкції про безготівкові розрахунки), який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, та відбитком штампа банку.

Відсутні докази внесення банком до реєстру фінансових операцій інформації про фінансову операцію у проведенні якої відмовлено (виконання платіжного доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп.), докази взяття або відмову від взяття на облік інформації про вказану фінансову операцію спеціально уповноваженим органом. Банком не надано доказів встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Більш того, відповідачем взагалі не надано доказів повідомлення Банком спеціально уповноважений орган в установленому законодавством порядку про відмову у виконанні платіжного доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані належні та допустимі докази відмови від виконання платіжного доручення №5 від 08.06.2016р. на суму 70141грн.54коп. як на підставі норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", так і на підставі Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Банком не надано доказів того, що платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. не було виконане внаслідок прийнятих спеціально уповноваженим органом рішень про зупинення (подальше зупинення, продовження зупинення) відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції), зупинення чи поновлення проведення або забезпечення моніторингу фінансової операції позивача. Наявність рішення суду, що обмежує право розпоряджання рахунком позивача, також не доведена.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідач, утримуючи кошти позивача, шляхом невиконання платіжного доручення без достатніх правових підстав, порушує гарантоване Конституцією право власності позивача.

З огляду на викладене, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Приватбанк" про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення №5 від 08.06.2016р. шляхом перерахування з рахунку НОМЕР_1 у ПАТ КБ "Приватбанк" на користь позивача грошових коштів в розмірі 70141грн.54коп. на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 в ПАТ "Ощадбанк".

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

З огляду на обґрунтованість рішення господарського суду, відповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2016 року у справі № 904/4922/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 26.09.2016 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін