Рішення № 61588777, 27.09.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р.Справа № 925/1038/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання "Імпульс" до публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" про стягнення 8 400 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача грошових коштів за оплачений, але не поставлений товар в сумі 8 400 000,00 грн. на підставі договору поставки товару № 3-15 від 03 червня 2015 року, укладеного між сторонами. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не направив свого представника у жодне судове засідання, заперечень проти позову суду не надіслав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке.

Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 31.08.2016 та від 15.09.2016 надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обовязком.

Одночасно, застосовуючи положення ГПК України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Клопотання відповідача від 15.09.2016 про відкладення розгляду справи судом було задоволено, однак у останнє засідання представник відповідача не з'явився, заперечень проти позову та додаткових документів у справу не подав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

03 червня 2015 року між публічним акціонерним товариством "Жашківський маслозавод" (далі - Постачальник, відповідач) в особі генерального директора ОСОБА_2, що діє на підставі статуту та приватним акціонерним товариством "СНВО "Імпульс" (далі - Покупець, позивач) в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі статуту було укладено договір поставки товару № 3-15 (а.с. 9-12).

За умовами даного договору Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю сухе знежирене молоко, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату ( п. 1.1.договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє до 02.06.2016 ( п. 9.1 договору).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). До відносин поставки застосовуються норми ЦК України про купівлю-продаж.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються Сторонами окремо для кожної партії і відображаються в рахунках-фактурах, накладних, та/або додатках до цього договору (п. 1.2. договору).

Поставка Товару за цим Договором здійснюється партіями в строки та на умовах, узгоджених між Сторонами, але не пізніше чим до 02 червня 2016. Постачальник і Покупець узгоджують можливість постачання кожної партії Товару. При цьому уточнюється найменування та кількість Товару, що поставляється (п. 2.1. договору).

03 червня 2015 року між сторонами у справі було підписано Додаток № 1 до договору (а.с. 13) у відповідності до якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та своєчасно здійснити оплату сухого знежиреного молока на суму 35 000 000,00 грн. з ПДВ, строк поставки до 02 червня 2016 року.

За твердженням позивача, на виконання умов договору відповідачу було перераховано кошти в сумі 10 584 000,00 грн., що підтверджується:

- випискою за період з 11.06.2015 по 11.06.2015 на суму 3 816 000,00 грн. (а.с. 14);

- платіжним дорученням № 277 від 12 червня 2015 року на суму 3 816 000,00 грн. (а.с. 15);

- платіжним дорученням № 295 від 17 червня 2015 року на суму 2 652 000,00 грн. (а.с. 16);

- платіжним дорученням № 4175 від 10 серпня 2015 року на суму 300 000,00 грн. (а.с. 17).

У призначеннях платежу міститься посилання на дог. 3-15 від 03.06.2015 і вказано, що кошти сплачуються як передоплата за товар (продукцію).

Як передбачено п. 2.1. договору, поставка товару здійснюється партіями, можливість постачання кожної партії уточнюється сторонами, однак загальне постачання повинно бути проведено не пізніше ніж до 02.06.2016.

Відповідач свої зобов'язання по договору поставки не виконав, товар позивачу на суму отриманих коштів не поставив.

03.02.2016 позивачем направлено на адресу відповідача лист з вимогою перерахувати кошти в розмірі 10 584 000,00 грн. на протязі 7 (семи) днів з моменту отримання листа, оскільки поставку товару відповідач не здійснив (а.с. 18,19).

Відповідач відповідь на лист не направив, кошти в розмірі 10 584 000,00 грн. не перерахував, з чого і виник спір.

Позивач, зважаючи на розміри судового збору просить суд стягнути з відповідача лише частину грошових коштів за неотриманий товар в сумі 8 400 000,00 грн.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що відповідачем у визначені Договором строки (до 02.06.2016), як і на момент розгляду даного спору по суті, не здійснено поставку оплаченого позивачем товару, а тому позивач має право на повернення суми здійсненої ним передоплати, яка не була добровільно повернута відповідачем, в сумі 8 400 000,00 грн. як заявлено у позові.

Відповідно до ч. 2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови Верховного суду України № 3-127гс11 від 28.11.2011 р., умовою застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження поставки ним товару на суму 10 584 000,00 грн., а також і про повернення цих коштів позивачу.

Причин непоставки товару та неповернення позивачу коштів попередньої оплати за сухе молоко відповідач суду не пояснив.

Таким чином, до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 8 400 000,00 грн. вартості непоставленого товару на підставі договору поставки товару № 3-15 від 03 червня 2015 року. Повернення коштів отриманої передоплати відповідач на користь позивача повинен був здійснити відразу після 02.06.2016 року, не зумівши забезпечити поставку товару.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 126 000,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Жашківський маслозавод" (ідентифікаційний код 00447793, Черкаська область, м. Жашків вул. Маслозаводська, 6) на користь приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання "Імпульс" (ідентифікаційний код 31393258, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, площа Перемоги, 2) -- 8 400 000,00 грн. вартості неотриманого товару по договору поставки товару № 3-15 від 03.06.2015 року та 126 000,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 28 вересня 2016 року

Суддя Н.М. Спаських