Рішення № 61588712, 27.09.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року справа № 923/921/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центроторг"

до Приватного підприємства "Самара-Агро"

про стягнення 49667,67 грн,

за участі представників:

позивача ОСОБА_1 (представника за дорученням),

відповідача не зявився,

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Чернявського В.В. 25.08.2016 порушене провадження у даній справі та її розгляд призначено на 08.08.2016. У звязку з неявкою представника відповідача розгляд справи був відкладений до 27.09.2016. В подальшому на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Херсонської області № 171 від 23.09.2016 здійснено повторний автоматизований розподіл справи, з підстав, викладених у ньому, за результатами якого суддею у справі визначено ОСОБА_2

За таких обставин, справа прийнята до провадження суддею Закуріним М.К. та розглянута в судовому засіданні 27.09.2016. Розгляд справи відбувся без участі представника відповідача, оскільки він не зявився, хоча належним чином відповідач був повідомлений про час і місце судового розгляду за місцем державної реєстрації юридичної особи.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 49667,67 грн, з яких: 43464,80 грн основної заборгованості, 356,39 грн річних та 5846,48 грн штрафу. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобовязань щодо поставки та повернення вартості недопоставленого товару за договором поставки № 96 від 10.03.2016.

Крім викладеного судом встановлено, що 10 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центроторг» та Приватним підприємством «Самара-Агро» укладено договір поставки № 96, відповідно до умов якого відповідач зобовязався у строки, обумовленні договором, передати у власність позивача макуху соняшникову в асортименті, загальною кількістю та за ціною, що визначаються в рахунках-фактурах, а позивач зобовязався прийняти товар та сплатити за нього його вартість шляхом попередньої оплати партії товару, який поставляється.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу за платіжними дорученнями № 301 від 25.04.2016 161740,80 грн, № 309 від 26.04.2016 150000 грн, № 321 від 27.04.2016 160284 грн, а всього 472024,80 грн.

В свою чергу, відповідачем поставлено позивачу соняшникову макуху на суму 313560 грн за видатковими накладними: № СА-0000050 від 25.04.2016 на суму 161272,80 грн, № СА-0000054 від 26.04.2016 на суму 139800,96 грн, № СА-0000065 від 26.04.2016 на суму 12486,24 грн.

Відповідачем також повернуто частину грошових коштів, отриманих в якості попередньої оплати, а саме 115000 грн за платіжними дорученнями № 2355 від 29.04.2016 на суму 100000 грн та № 2375 від 12.05.2016 на суму 15000 грн.

За таких обставин, відповідачем не здійснена поставка товару та не повернуті отримані грошові кошти на суму 43464,80 грн.

Наявна заборгованість підтверджена відповідачем також у підписаному обома сторонами акті звірки взаємних розрахунків.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. В свою чергу, за частиною 1 статті 174 того ж Кодексу господарські зобовязанні виникають серед іншого з господарського договору.

Істотні умови господарського договору визначені статтею 180 ГК України. Так, за положеннями цієї норми зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

В даному випадку між позивачем та відповідачем укладено господарський договір поставки, в якому передбачені вказані вище істотні його умови, в тому числі предмет, ціна та строк дії договору.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, згідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України за яким продавець зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупцеві, а останній зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. А у відповідності до частини 2 статті 693 того ж Кодексу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем 43464,80 грн основної заборгованості є порушенням господарських зобовязань за вказаним договором, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобовязань за договором позивачем нараховані відповідачу відповідно до розрахунку, доданого до матеріалів справи, 356,39 грн річних за період з 04.05.2016 по 09.08.2016, а також штраф у розмірі 5846,48 грн у звязку з чим, вирішуючи спір щодо правомірності нарахування цих сум, суд зазначає наступне.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобовязань передбачені приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України.

З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобовязання є обовязок боржника сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

В даному випадку в пункті 6.5. договору сторонами обумовлено, що відповідач у випадку прострочення поставки товару у випадку попередньої її оплати зобовязаний сплатити 3% річних від суми здійснено передоплати.

При цьому судом враховується, що згідно з частиною 1 статті 6 Господарського кодексу України одним із принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, а відповідно до частини 4 статті 179 того ж Кодексу при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто коли вони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як зазначено вище, положення статті 625 ЦК України надають право сторонам самостійно визначати розмір процентів річних у випадку прострочення грошового зобовязання, а тому визначення такого розміру на рівні 3% річних не суперечить викладеним нормам.

Водночас, за статтею 230 ГК України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до пункту 6.3. договору при порушенні продавцем строків поставки товару він сплачує штраф у розмірі 10% вартості непоставленого або недопоставленого товару.

Керуючись наведеним, перевіривши розрахунки річних та штрафу суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та обґрунтованість позовних вимог, судовий збір в розмірі 1378 грн покладається на відповідача відповідно до приписів статті 49 ГПК України.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Самара-Агро» (адреса: 75500 Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Махарадзе, буд. 3; код ЄДРПОУ 37849685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центроторг» (адреса: 03680 м. Київ, вул. Козацька, буд. 120/4; код ЄДРПОУ 39524363) 43464,80 грн основної заборгованості, 356,39 грн річних, 5846,48 грн штрафу та 1378 грн компенсації по сплаті судового збору.

Повне рішення підписане 28.09.2016

Суддя М.К. Закурін