Рішення № 61588692, 20.09.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2016 р.Справа № 922/2236/16

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Чистякова І.О. , Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про звільнення земельної ділянки. за участю представників сторін:

Представник позивача - Грєнков І.В., дов. від 26.11.2015р.;

Представник відповідача - не з'явився;

Третя особа - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, яка використовується відповідачем, площею 15,78 м.кв. по АДРЕСА_2 шляхом демонтажу 3-го блоку (торгівельного місця) у торгівельному павільйоні, з приведенням її у придатний для подальшого використання стан. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 11.07.2016р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.07.2016р. об 11:45 год.

Ухвалою господарського суду від 16.08.2016р. залучено до участі у справі Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області.

Ухвалою господарського суду від 07.09.2016р. для розгляду справи призначено колегію суддів.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.09.2016р., для розгляду справи № 922/2236/16 визначено персональний склад колегії суддів: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Лавренюк Т.А., Чистякова І.О.

Ухвалою господарського суду від 07.09.2016р. призначено справу до розгляду на 20.09.2016р. об 11:00 год.

У судовому засіданні 20.09.2016р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 31004), які судом долучаються до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання 20.09.2016р. не з'явився, через канцелярію суду надав письмові пояснення по справі (вх. № 30581), які судом долучаються до матеріалів справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Бойченко Вадимом Івановичем вжиті заходи самоврядного контролю, передбачені ст. 189 ЗК України щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по АДРЕСА_2, про що складено відповідний акт від 13.06.2016 року.

Згідно з даним актом встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_2 розташований торгівельний павільйон блочного типу на 7 торгових місць з окремими входами до них. В торгівельних місцях вказаного павільйону здійснюється продаж квітів певними фізичними особами-підприємцями, в т.ч. відповідачем, яка використовує 3 блок (торгове місце), що розміщений на земельній ділянці площею 15,78 кв.м.

Земельна ділянка загальною площею 58,98 кв.м. по АДРЕСА_2 використовується певними фізичними особами-підприємцями, в т.ч. відповідачем без державної реєстрації прав, передбачених ст. ст. 125,126 ЗК України.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.06.2016 року № 61064665, будь-яких прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2 за юридичними та фізичними особами не зареєстровано.

Згідно з листом Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 17.06.2016 року № 19-20.08-3-2751/20-16, станом на 29.12.2012 року в Управлінні не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за відповідачем.

Згідно з інформацією Департаменту земельних відносин від 21.06.2016 року № 4561/0/225-16, будь-яких рішень про надання земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розміщення торгівельного павільйону Харківською міською радою не приймалось.

Згідно листа Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради № 2471/0/22-16 від 22.06.2016 року, вихідні дані на проектування, а саме містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 управлінням містобудування, архітектури не надавались. Відповідач до Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану та його структурних підрозділів з будь-яких питань не звертався.

Таким чином, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.

З метою звільнення зазначеної самовільно зайнятої земельної ділянки, позивач направив на адресу відповідача попередження № П-58/16 від 14.06.2016 року, в якому вимагав від відповідача звільнити спірну земельну ділянку в термін до 27.06.2016 року.

Проте, зазначені вимоги були залишені відповідачем без задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.

За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 123 ЗК України унормовано, що надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 2-3 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема відносяться вирішення питань регулювання земельних відносин, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів тощо.

На підставі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до акту від 13.06.2016р. перевірки, проведеної головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради стосувалась не господарської діяльності відповідача, а саме порядку використання спірної ділянки та здійснювалась відповідно до статті 189 ЗК України, зважаючи на те, що земельна ділянка розташована в межах міста Харків та належить до земель комунальної власності, оскільки згідно цієї статті самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Таким чином, за змістом вказаних положень закону, вирішення питань щодо встановлення, перебування та припинення діяльності торгового кіоску в м. Харкові по АДРЕСА_2 (біля ст. метро "Пушкінська") належить до виключної компетенції Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування який представляє територіальну громаду міста Харкова, та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього кодексу чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За приписами статті 125 наведеного кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Враховуючи те, що на земельну ділянку по АДРЕСА_2 будь-яких прав не зареєстровано, а рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) не приймались, відповідач фактично використовує земельну ділянку шляхом її самовільного зайняття.

Згідно із положеннями статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до приписів статті 212 цього кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

У вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарський суд враховує, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільне її зайняття.

Господарський суд у вирішенні таких спорів досліджує, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причин відсутності таких документів у особи, що використовую земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Отже, відповідно до вимог наведеного законодавства, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому, таке використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб. Окрім цього, Земельний кодекс України становить правомірність використання земельної ділянки в залежність від встановлення її меж у натурі (на місцевості) та державної реєстрації правовстановлюючого документа.

З огляду на вищевикладене та те, що відповідачем не надано до суду правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яку він використовує, хоча матеріали справи свідчать про обізнаність відповідача про розгляд даної справи господарським судом, що підтверджується поданим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи від 09.08.2016р., яке було задоволено судом, колегія суддів вважає заявлений позивачем позов обґрунтованим, таким, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, не спростований відповідачем, тому таким, що підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2016р. по справі № 923/1194/15.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 15,78 м.кв. по АДРЕСА_2 яка використовується Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_3) шляхом демонтажу 3-го блоку (торгівельного місця) у торгівельному павільйоні з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; юридична адреса: АДРЕСА_3)на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, юридична адреса: пл. Конституції, 7, м. Харків, 61003) - 1378 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2016 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Р.М. Аюпова Т.А. Лавренюк І.О. Чистякова

справа № 922/2236/16