Ухвала суду № 61588568, 28.09.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28.09.2016

Справа № 917/1536/16

Суддя Пушко І.І., розглянувши матеріали

за позовом Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, 39630

до 1) Полтавського обласного комунального підприємства «ПОЛТАВАФАРМ», вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751;

2) Центральної міської аптеки №232 – філії Полтавського обласного комунального підприємства «ПОЛТАВАФАРМ», вул. Соборна, 13/39, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 609,98 грн.

встановив:

Згідно п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. За ст. 2 цього Закону платника судового збору є, зокрема, юридичні особи, які звертаються до суду.

Згідно з підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

В ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 25.12.2015р. № 928-VIIІ «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016р. установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378,00 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення 609,98 грн. підлягають оплаті судовим збором у розмірі 1378,00 грн.

За даною позовною заявою позивач не сплатив судовий збір. Натомість подав клопотання звільнення від сплати судового збору до вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може за своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній в частині першій цієї статті.

В п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз’яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Разом з тим, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач не посилається на те, що кошти на справляння судового збору при подачі позовних заяв державним бюджетом не закладені до його кошторису.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII) Пенсійний фонд України та його територіальні органи не входять до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки воно не обґрунтоване посиланням на будь-які докази, що свідчать про дійсний майновий стан позивача.

Не подання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку є підставою для повернення позову без розгляду за п. 4 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до ст. 56 ГПК України (в редакції Закону України N 3382-VI від 19.05.2011) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В абзаці сьомому п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено що, у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Позивачем не подано опису вкладення у лист, засвідченого поштовим відділенням, що було б підтвердженням надсилання відповідачу саме позовної заяви та доданих до неї документів.

До даного позову додано лише копію поштової квитанції (фіскального чеку) від 21.09.2016р. б/н, зі змісту якої не вбачається які саме документи надсилалися за вказаною квитанцією.

Відповідно до п.6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

З огляду на вищевикладене позовна заява підлягає поверненню позивачеві без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Одночасно звертається увага, що в позовній заяві, поданій до двох співвідповідачів, не зазначено зміст позовних вимог до кожного з них, що суперечить вимогам п.4 ч.2 ст.54 ГПК України.

Також звертається увага на те, що в обґрунтування позовних вимог робиться посилання на невірні відомості, викладені в довідці від 22.04.2004р., виданій комунальним підприємством «Центральна міська аптека №232», м. Кременчук, ідентифікаційний код 13968393, в той час як позов подано до співвідповідачів, які мають інші ідентифікаційні коди, тобто є іншими юридичними особами. При цьому в позовній заяві відсутнє посилання на будь-які докази, які свідчать про те, що зазначені юридичні особи є правонаступниками вказаного комунального підприємства.

Керуючись п.п.4, 6 ст. 63 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні матеріали повернути позивачу.

Додаток: позовна заява та документи, зазначені в ній, як додатки.

Примітка : повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Пушко І.І.