Рішення № 61588557, 27.09.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа № 917/1199/16

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Чкалова, 17

до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", 36029, м. Полтава, вул. Зіньківська, 6-Б

про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1-17/1296 від 05.07.2016

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №026 від 26.09.2016

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату складання повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії № 220 від 04.03.2014, з яких: 7969,94 грн - сума основного боргу, 2723,11 грн - пеня, 465,36 грн інфляційні, 153,43 грн - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та наполягав на його задоволенні. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії.

Відповідач визнав позов повністю. Заяву про визнання позову залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

04.03.2014 ОКВПТГ Лубнитеплоенерго та Державне підприємство Центр державного земельного кадастру, в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру уклали договір № 220 купівлі - продажу теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1 договору Теплопостачальна організація зобовязується надавати Споживачеві теплову енергію в обсягах, визначених у Додатку 1 до договору, а Споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Згідно з п. 9.1 договір набуває чинності з моменту його укладення, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 лютого 2013 року і діє в частині поставки теплової енергії до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення його дії (п. 9.2 договору).

Облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом, відповідно до договірних теплових навантажень з урахуванням фактичної середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання у місяці в якому постачалася теплова енергія (п. 3.1 договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються на межі продажу, що є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань приладів обліку, або договірного теплового навантаження, згідно з діючими тарифами, затвердженими уповноваженими органами (п. 4.1 договору).

Статтею 20 Закону України Про теплопостачання передбачено, що тарифи на теплову енергію є регульованими.

У пункті 3 ст. 12 Законом України Про ціни і ціноутворення зазначено, що зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України Про теплопостачання Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 1428 від 30.04.2015 встановлено з 01.05.2015 Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Лубнитеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 1777,90 грн за 1 Гкал з ПДВ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг №2690 від 29.10.2015 встановлено з 01.11.2015 Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Лубнитеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) -1714,62 грн за 1 Гкал з ПДВ.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 54 від 28.01.2016 встановлено з 01.02.2016 Обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Лубнитеплоенерго" тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 1650,89 грн за 1 Гкал з ПДВ.

Відповідно до п. 4.5 договору порядок розрахунку за теплову енергію визначений в додатку №3 до договору.

У п. 1 додатку № 3 до договору встановлено, що оплата вартості теплової енергії за розрахунковий період здійснюється виключно у грошовій формі.

Споживач самостійно розраховує та до першого числа розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації повну вартість заявленого у додатку 1 до договору обсягу споживання теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків (п. 5 додатку № 3 до договору).

Остаточні розрахунки без приладів обліку, якщо обсяг спожитої теплової енергії перевищує сплачений - розрахунковий обсяг, вартість такого перевищення сплачується Споживачем не пізніше 10-го числа періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до рахунку, наданого Тепловою організацією (п. 5.2 додатку №3).

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за договорами ОКВПТГ Лубнитеплоенерго виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві в період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року теплову енергію обсягом 6,019 Гкал на загальну суму 10205,89 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії № 220 від 31.10.2015, №220 від 31.11.2015, № 220 від 31.12.2015, № 220 від 220 від 31.01.2016, № 220 від 31.03.2016, № 220 від 30.04.2016.

Відповідачем не дотримано умов договору та не виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії, в зв'язку з чим заборгованість на дату подання даної позовної заяви та розгляду справи становить 7969,94 грн.

Зазначену суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 7 статті 276 ГК України зазначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з частиною 1 статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, отримувачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 193 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону і укладеного договору. Згідно з вимогами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Абзацом 6 статті 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману енергію.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо здійснення розрахунків за поставлену теплову енергію, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 7969,94 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2723,11 грн пені.

Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати теплової енергії, Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, а також сплатити пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, згідно Закону України №686 від 20.05.1999 Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 2723,11 грн за період 01.02.2016 - 25.07.2016.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 153,43 грн - 3% річних за період 01.10.2015 - 25.07.2016 та 465,36 грн інфляційних за період листопад 2015 року - травень 2016 року.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32 - 33, 4з3 - 44, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", 36029, м. Полтава, вул. Зіньківська, 6-Б, код ЄДРПОУ 26458021 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Чкалова, 17, код ЄДРПОУ 26458021 - 7969,94 грн основного боргу, 2723,11 грн пені, 465,36 грн інфляційних, 153,43 грн - 3% річних, 1378,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2016.

Суддя Д.М. Сірош