Рішення № 61588364, 19.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016Справа №910/14094/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про відшкодування шкоди 29 356,16 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.08.2016 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (відповідач) про відшкодування шкоди 29356,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 091021 від 12.12.2014 внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Ssang Yong Rexton RX270», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АІ/0028511), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14094/16 та призначено розгляд справи на 19.09.2016 о 10:50 год.

02.08.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, відповідно до якої позивач просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

16.08.2016 через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/21491 від 11.08.2016 з інформацією про страхове покриття за полісом № АІ/0028511.

22.08.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що 20.07.2016 відповідач платіжним дорученням № 83234 здійснив перерахунок коштів позивачу в сумі 25 893,02 грн. Враховуючи зазначене відповідач у відзиві просить суд припинити провадження у справі № 910/14094/16 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відзиві відповідач зазначає, що за результатами розгляду вимоги позивача № 260/2015, відповідачем було складено страховий акт № 16397/1 від 14.07.2015 та розрахунок страхового відшкодування до нього, згідно яких, на підставі наданого позивачем звіту № 165/15 від 03.02.2015 та з урахуванням франшизи за полісом № АІ/0028511 відповідачем визначено суму страхового відшкодування в сумі 25 893,02 грн. В обґрунтування зазначеної суми страхового відшкодування відповідач також звернув увагу суду на те, що позивачем вирахувано вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням зносу, однак зазначена сума включає в себе ПДВ. На думку відповідача, оскільки позивач здійснив виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, а не ремонтній організації, то згідно вимог ч. 1 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, повинна бути зменшена на суму податку на додану вартість та становити 26 403,02 грн.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що він виконав своє зобов'язання перед позивачем в повному обсязі та в строки, передбачені чинним законодавством, а отже провадження у справі № 910/14094/16 слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

13.09.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

13.09.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

13.09.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 3 469,14 грн.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 19.09.2016 не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 13.09.2016 через відділ діловодства суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.09.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 19.09.2016 без участі представників позивача та відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні, призначеному на 19.09.2016, здійснювався розгляд заяви позивача, поданої 13.09.2016 через відділ діловодства суду, про зменшення розміру позовних вимог.

В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача зазначив, що відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 25 887,02 грн. На думку позивача, вимога про стягнення з відповідача недоплаченої суми страхового відшкодування в сумі 3 469,14 грн. підтверджена матеріалами справи, та складається з фактичної різниці між сумою матеріального збитку, визначеною звітом, з урахуванням франшизи за полісом № АЕ/5252417 та сумою страхового відшкодування, сплаченою відповідачем (29 356,16 грн. (вартість матеріального збитку, підтверджена звітом № 165/15 від 03.02.2015, страховим актом № UA2015012300009/L01/01 від 03.03.2015 по договору страхування, розрахунком страхового відшкодування до нього та платіжним дорученням № 30884 від 04.03.2015) - 25 887,02 грн. (сума страхового відшкодування, сплачена відповідачем) = 3 469,14 грн.).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приймає зазначену заяву до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 3 469,14 грн.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.09.2016 відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши документи, наявні в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.12.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 091021 (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 14.12.2014 по 24:00 год. 13.12.2015.

23.01.2015 в місті Львові на вулиці Городоцькій сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Ssang Yong Rexton RX270», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3. Наведене підтверджується довідкою № 56671214 про дорожньо-транспортну пригоду Взводу № 5 роти ДПС Відділу ДАІ з обслуговування міста Львів ГУ МВС від 06.04.2015.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 12.02.2015 у справі № 466/647/15-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягенння у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідно до звіту № 165/15 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу, складеного 03.02.2015 оцінювачем ОСОБА_4, становить 30 651,30 грн. (надалі - звіт № 165/15 від 03.02.2015).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № UA2015012300009/L01/01 від 03.03.2015 по договору страхування та розрахунку страхового відшкодування до нього було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 29 356,16 грн. Зазначеним страховим актом визначено наступний порядок проведення виплати відшкодування: провести виплату відшкодування в розмірі 22 327,16 грн.; провести акт взаємозаліку на недоотриману страхову премію в розмірі 7 029,00 грн., що підтверджується довідкою про проведення взаємозаліку.

Виплата страхового відшкодування підтверджується позивачем платіжним дорученням № 30884 від 04.03.2015 на суму 22 327,16 грн.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 23.01.2015) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, з урахуванням ліміту по майну за полісом № АІ/0028511. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 не представлено договору (полісу № АІ/0028511) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Матеріали справи містять інформацію МТСБУ про страхове покриття за зазначеним полісом, надану на запит суду, та надану позивачем разом із позовною заявою.

Відповідно до полісу № АІ/0028511, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено ОСОБА_3, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., строк дії даного полісу з 30.03.2014 по 29.03.2015.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_3 керував автомобілем «Ssang Yong Rexton RX270», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АІ/0028511, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011 (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 165/15 від 03.02.2015, страховим актом № UA2015012300009/L01/01 від 03.03.2015 по договору страхування, розрахунком страхового відшкодування до нього та платіжним дорученням № 30884 від 04.03.2015.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що франшиза за полісом № АІ/0028511 становить 510,00 грн.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, і таке право не пов'язане з попереднім зверненням з аналогічною вимогою до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Матеріалами справи, зокрема, копією вимоги № 260/2015 від 24.06.2015 в порядку суброгації на суму 29 356,16 грн. підтверджено, що позивач звертався з претензією до відповідача, про що свідчать матеріали справи (копія вимоги наявна в матеріалах справи).

По матеріалам справи судом встановлено, що 20.07.2015 відповідач сплатив позивачу 25 893,02 грн. страхового відшкодування, що підтверджено платіжним доручення № 83234 від 20.07.2015, копія якого наявні в матеріалах справи.

Враховуючи зазначене та заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, подану 13.09.2016 через відділ діловодства суду, яка прийнята судом до розгляду, до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 2 953,14 грн. (29 356,16 грн. (сума страхового відшкодування, підтверджена звітом № 165/15 від 03.02.2015, страховим актом № UA2015012300009/L01/01 від 03.03.2015 по договору страхування, розрахунком страхового відшкодування до нього та платіжним дорученням № 30884 від 04.03.2015) - 25 893,02 грн. (сума страхового відшкодування, сплачена відповідачем 20.07.2015 платіжним доручення № 83234) - 510,00 грн. (франшиза за полісом № АІ/0028511)).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 469,14 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 2 953,14 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1 173,04 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 9; ідентифікаційний код 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, 40; ідентифікаційний код 20782312) 2 953,14 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три гривні 14 коп.) страхового відшкодування, 1 173,04 грн. (одну тисячу сто сімдесят три гривні 04 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2016.

Суддя Гумега О.В.