Рішення № 61588248, 20.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016Справа №910/13339/16

За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія "ВУСО"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал"простягнення 3 382,20 грн. Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаЖигальська Ю.Ю. (представник за довіреністю 04.01.2016) від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 3 382,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/13339/16, розгляд справи призначено на 23.08.2016.

Ухвалою від 23.08.2016 судом було відкладено розгляд справи на 20.09.2016.

В судове засідання 20.09.2016 відповідач уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового засідання у справі, що підтверджується повідомленням про вручення судової ухвали.

Оскільки відповідач не подав до суду відзив на позов, зважаючи на обмеженість процесуального строку вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача обґрунтував обставини виникнення у відповідача заборгованості, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1562761-02-05-07 (далі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, вказаним в п. 1.2.1 договору.

Згідно з п. 1.2.1 договору страхування застрахованим транспортом вказаний автомобіль марки BMW 750, д.р.н. НОМЕР_1, 20012 р.в.

Як підтверджується матеріалами справи, 21.05.2015 у м. Києві по вул. Софіївська мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі застрахованого автомобіля BMW 750, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля Chevrolet Lacetti, д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що сталася внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху України, що спричинила механічні пошкодження обом транспортним засобам.

Факт скоєння вказаного ДТП підтверджується довідкою № 64198421 про ДТП та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.06.2015 у справі № 761/14747/15-п, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з рахунком № 0000000000000000086 від 03.06.2015, сформованим ФОП ОСОБА_5, вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW 750, д.р.н. НОМЕР_1, склала 3 382,20 грн.

21.05.2015 страховиком було складено страховий акт № 2495-02, яким визначено до виплати суму страхового відшкодування внаслідок указаної ДТП у розмірі 3 382,20 грн.

Платіжним дорученням № 9443 від 10.08.2015 підтверджується, що позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування за вказаним ДТП у розмірі 3 382,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_4 внаслідок експлуатації автомобіля Chevrolet Lacetti, д.р.н. НОМЕР_2.

На час скоєння вищевказаної ДТП (21.05.2015) цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Chevrolet Lacetti, д.р.н. НОМЕР_2, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АІ/0474809 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, відповідач є особою, на яку полісом № АІ/0474809 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля Chevrolet Lacetti, д.р.н. НОМЕР_2, на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АІ/0474809 та положення статей12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50 000,00 грн.) без урахування франшизи, яка за полісом є нульовою, виходячи із розміру фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, в межах суми, що перейшла до позивача у розмірі 3 382,20 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення у справі, суд також враховує відсутність будь-яких заперечень по суті позовних вимог з боку відповідача.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33-Б, ідентифікаційний код 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, ідентифікаційний код 31650052) 3 382 (три тисячі триста вісімдесят дві) грн. 20 коп. страхового відшкодування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.09.2016

Суддя О.М. Ярмак